Подано інформацію про джерела (комплектування 1894 - 2012 рр.), що надійшли до фондів бібліотек мережі Національної академії аграрних наук України й аграрних ВНЗ III - IV рівнів акредитації.

Висвітлено основні етапи життя, науково-дослідну, науково-організаційну і громадську діяльність В. Я. Месель-Веселяка - відомого вченого економіста-аграрника, академіка НААН, доктора економічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України. Подано перелік його наукових праць.

Висвітлено особливості формування системи наукового забезпечення розвитку сільського господарства в Україні наприкінці 1920-х - у 1930-ті pp. на тлі політичних, соціально-економічних і теоретико- методологічних чинників. Розкрито діяльність Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук, здобутки науково-дослідних установ і вчених-аграріїв упродовж 1930-х рр. Визначено генезу теоретико-методологічних основ галузевого дослідництва (1927 — 1940 рр.) та обгрунтовано сільськогосподарську дослідну справу як складову природознавства. Розглянуто формування системи сільськогосподарської науки й суспільно-політичні та економічні чинники організації наукового забезпечення ведення сільського господарства.

Наведено основні дати життя та діяльності відомого вченого в галузі зоотехнії, доктора сільськогосподарських наук, професора, заслуженого працівника сільського господарства України, академіка Національної академії аграрних наук України М. І. Бащенка. Подано інформацію про наукову та науково-виробничу діяльність ученого, зокрема як фундатора теорії та методології вдосконалення симентальської та української червоно-рябої молочної породи шляхом створення високопродуктивних масивів і стад нових типів тварин із використанням генофонду голштинської породи. Зазначено, що М. І. Бащенко є автором основних положень регіональної системи селекції великої рогатої худоби, співавтором національної системи ідентифікації тварин великої рогатої худоби в Україні, двох порід, трьох типів і трьох ліній молочної худоби. Згадано про внесок ученого до наукового пізнання формування нових українських спеціалізованих молочних порід, реалізації генетичного потенціалу продуктивності на основі оптимізації селекційного процесу та комплексного оцінювання тварин із використанням світових стандартів. Згадано також про доробок М. І. Бащенка щодо сучасних методів оцінювання корів-рекордсменок і родин за комплексом селекційних ознак і їх ролі у формуванні високопродуктивних популяцій молочної худоби, а також про методики оцінювання селекційних ознак та основних параметрів добору бугаїв-плідників з урахуванням досягнень генетики, селекції та біотехнології. Наведено хронологічний покажчик публікацій ученого, список опублікованих під його науковою редакцією праць, а також літературу про його життя та діяльність.

Наведено результати комплексного науково-історичного дослідження, у якому на основі використання різнобічної бази джерел і новітніх методологічних підходів проаналізовано особливості науково-організаційних і методологічних засад розвитку вітчизняної аграрної науки, які сформувалися під впливом суспільно-політичних і теоретико-методологічних, наукознавчих факторів. Відтворено сутність сільськогосподарської дослідної справи, напрацювання її організаторів і методологів, що здійснили вплив на формування системи наукового забезпечення галузі в умовах реорганізаційних чинників. Висвітлено стан і форми наукового супроводу ведення сільського господарства та пошук нових способів його структурної побудови. Охарактеризовано процес інститутизації та становлення академічної форми ведення дослідництва, розкрито специфіку моделювання її управлінських і координуючих функцій. Узагальнено характерні ознаки еволюційного періоду основних напрямів аграрної науки (агрохімії, грунтознавства, селекції та генетики, зоотехнії, механізації сільського господарства, економіки). Визначено внесок окремих освітніх закладів, науково-дослідних установ і видатних вітчизняних учених у розвиток аграрної науки в Україні.

Досліджено створення та діяльність сільськогосподарських дослідних установ на Херсонщині за участі К.І. Архова. Увагу приділено науковим дослідженням з питань механізації виробничих процесів на Кіровоградщині у 2000-х роках. Охарактеризовано історію розвитку селекції кукурудзи в Інституті зрошуваного землеробства НААН. Здійснено історіографію досліджень розвитку ветеринарної медицини в Україні. Досліджено історіографію регулювання браконьєрства та права власності на тваринний світ у Галичині XIX - початку XIX ст. Висвітлено основні концепції формування української елітарності на початку XX ст. Встановлено передумови виникнення та становлення процесу розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації (ХVIII - початок ХХ ст.).

Досліджено ґенеза ініціативи процесу електрифікації сільськогосподарського виробництва в УСРР у першій половині 1920-х років. Охарактеризовано внесок О. О. Браунера в розвиток сільськогосподарської освіти на українських землях. Висвітлено особливості становлення сільськогосподарської дослідної справи в Харківському університеті у першій половині XIX ст. Представлено досвід Чехословацької республіки для організації сільського господарства в УСРР в епістолярній спадщині професора С.П. Кулжинського1920-х рр. Досліджено співпрацю австрійських та українських вчених у вивченні культури сої наприкінці XIX ст. Висвітлено білорусько-український взаємовплив на розвиток меліоративної науки в XIX - на початку XX ст. (на прикладі діяльності О. Козловського та Є. Оппокова). Досліджено формування системи аграрних навчально-наукових інституцій в Дублянах (друга пол. XIX - поч. XX ст.).

Укладено за матеріалами доповідей та тез, заявлених на XVII Всеукраїнську науково-практичну конференцію молодих учених та спеціалістів. Окреслено творчий шлях Анастасія Єгоровича Зайкевича (1842-1931), видатного вітчизняного вченого агробіолога світового виміру та організатора сільськогосподарської дослідної справи, що своїми науковими досягненнями вніс вагомий внесок у розвиток не лише вітчизняної, а й світової науки. Розглянуто питання сільськогосподарської економіки як науки в творчій спадщині профессора Харківського університету А. Є. Зайкевича. Зазначено, що завдяки фундаментальним підвалинам, закладеними вченим, сучасні наукові напрацювання й розробки стають рішучим кроком до підвищення продуктивності благодатної української землі. Визнано творчий розвиток вагомих наукових досягнень кількох поколінь вчених, акцентовано увагу на підтримку славних традицій наукових шкіл. Визначено, що сучасна наука ґрунтується на обміні досвідом, пошуках можливостей для апробації й впровадженні результатів досліджень. Висвітлено становлення наукових основ тваринництва в діяльності співорганізатора та дійсного члена імператорського товариства сільського господарства південної Росії І. О. Демоля та культурно-просвітницька діяльність професора В. Є. Таїрова (1859-1938). Охарактеризовано передумови створення та організаційну діяльність дослідної станції лікарських рослин, становлення та організацію випробувань сільськогосподарських знарядь та машин на Харківщині наприкінці ХІХ ст. Описано початки формалізації сільськогосподарської дослідної справи в контексті діяльності членів вільного економічного товариства Л. Ейлера та Е. Г. Лаксмана та внесок Юрія Миколайовича Прокудіна у розвиток вітчизняної агростології. Визначено зміни якісних показників чорноземів опідзолених за вирощування сільськогосподарських культур в короткоротаційних сівозмінах. Виокремлено минуле та майбутнє маловідомих культур (амарант). Досліджено історичні аспекти розвитку, поширення і контролю шкідливих організмів у насінні зернових культур. Наведено деякі аспекти історії та макроморфологічну характеристику чорноземів типових та деякі аспекти вирішення земельного питання на території Гуляйполя у 1917-1921 роках. Визначено роль українського науково-технічного товариства сільського господарства у науковому забезпеченні галузі (40-ві - 80-ті рр. ХХ ст.). Увагу приділено історії становлення селекційної роботи з польовими культурами в Україні та сторінкам життя Наполеон Галицького - ветеринарного лікаря, першого директора вищого ветеринарного училища в Харкові (1818-15 (28) грудня 1881) тощо.

Висвітлено події та явища в розвитку галузі тваринництва України під час Другої світової війни. Розкрито діяльність науковців, фахівців і господарників щодо збереження й відтворення племінного поголів’я різних видів сільськогосподарських тварин. Розкрито питання щодо евакуації сільськогосподарських тварин і збереження племінних ресурсів тваринництва у радянському тилу. Звернено увагу на відродження й розвиток племінної справи на визволеній території України, внесок учених у відновлення племінного поголів’я великої рогатої худоби. Досліджено налагодження селекційно-племінної роботи в кролівництві, бджільництві, рибництві, а також напрацювання вчених з питань кормового забезпечення тваринництва.

Включено до збірника матеріали ІII Всеукраїнської науково-практичної конференції, які розраховано на науковців, істориків природознавства, аспірантів, докторантів, викладачів, спеціалістів аграрної науки та всіх, хто цікавиться історією розвитку вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи. Зроблено професійний аналіз досягнутого, запропоновано шляхи вирішення проблем, на які не існує напрацьованих рішень та відповідей для чергових викликів, через які ми та увесь цивілізований світ проходимо.

Представлено збірник, до якого увійшли матеріали XVIII Всеукраїнської наукової конференції. Зазначено, що нинішні реалії важко передбачити, але вони ще більшою мірою потребують осмислення, обговорення та аналізу, мозкового штурму та пошуку точок докладання зусиль науковців до згуртування наукової спільноти задля інформаційного забезпечення в необхідних для країни діях. Наголошено, що конференція сприятиме згуртуванню зусиль у подальших дослідженнях з актуальних питань історії освіти, науки і техніки без політичних вподобань і кордонів та надихатиме молоде покоління на нові досягнення у вирішенні актуальних проблем у галузі аграрних наук.