Досліджено вплив надлишкової кількості оксиду азоту, який утворюється з екзогенного попередника (модель хронічної інтоксикації нітратом натрію) за умов експериментального холестеринового та пероксидного атероартеріосклерозу, на окиснювальні процеси у крові й тканинах аорти хом'яків, ліпідний спектр крові, гемокоагуляцію. Визначено механізми даних змін, що залежать від функціональної активності NO-синтаз. Встановлено, що розвиток холестеринового та пероксидного атероартеріосклерозу за хронічної інтоксикації нітратом натрію супроводжується істотною активацією пероксидного окиснення ліпідів зі значним зниженням активності антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази), змінами показників ліпідного спектра крові, підвищенням продукції супероксидного аніон-радикалу в мікросомальному та мітохондріальному електронно-транспортних ланцюгах клітин аорти, пригніченням у них енергетичного потенціалу. Доведено, що процеси гемокоагуляції, продукції супероксидного аніон-радикалу, вміст і співвідношення аденіннуклеотидів у тканинах аорти за даних умов залежать від активності NO-синтаз.

Внутричерепные кровоизлияния диагностируются в 30 - 45 % детей с перинатальными поражениями ЦНС, преимущественно недоношенных, с малой массой тела при рождении. У 28 - 34 % детей после перенесенных пери-интравентрикулярных кровоизлияний (ПИВК) формируется прогрессирующая постгеморрагическая гидроцефалия. Цель работы - изучить особенности течения внутричерепных кровоизлияний перинатального периода у недоношенных новорожденных. Работа основана на результатах наблюдений 132 недоношенных новорожденных с перинатальными внутричерепными кровоизлияниями. В 34 (25,8 %) случаях выявлено ПИВК III степени, в 12 (9,0 %) случаях - ПИВК IV степени, у 19 (14,4 %) пациентов - сочетание ПИВК I - IV степени с массивными субарахноидальными и паренхиматозными кровоизлияниями. Выявлены 4 группы риска возникновения внутричерепных геморрагий у новорожденных: I группа - экстрагенитальные заболевания матери (выявлены у 75,8 % больных), II группа - осложнения в течение беременности (у 79,5 %), III группа - акушерские факторы риска (у 76,5 %), IV группа - неонатальные факторы (у 99,2 % детей). На фоне санации ликвора 34 (25,7 %) пациентам была выполнена ЛШО. В отдаленном послеоперационном периоде у 21 (15,9 %) больных сохранялась вентрикулодилятация, у 99 (75,0 %) выявлены энцефаломаляционные и порэнцефальные кисты, что стало причиной низкого качества жизни детей. Выводы: выявление группы неблагоприятных факторов, способствующих возникновению интракраниальных геморрагий, применение ранней активной нейрохирургической тактики у недоношенных новорожденных позволяет снизить смертность, уменьшить количество детей с прогрессирующей постгеморрагической гидроцефалией.

Цель исследования - поиск оптимального комплекса лечебных мероприятий для коррекции гидроцефалии при абдоминальных осложнениях, снижение частоты повторных операций и формирование групп риска абдоминальных осложнений после ликворошунтирующих операций (ЛШО). Работа основана на анализе результатов обследования и лечения 216 детей с прогрессирующей гидроцефалией. Во всех случаях использовалась клапанная вентрикуло-перитонеостомия. Абдоминальные осложнения были у 12 пациентов, что составило 16,2 % всех осложнений после ЛШО при сроке наблюдения после операций до 14 лет. Абдоминальные осложнения после ЛШО условно разделены на две группы: осложнения, связанные с миграцией дистального отдела системы, и осложнения, связанные с недостаточной пропускной способностью дистального отдела системы, обусловленной спаечным процессом. Основным патогенетическим механизмом развития абдоминальных осложнений является вялотекущий воспалительный процесс в ликворе. У всех анализируемых пациентов генез гидроцефалии поствоспалительный. У 2 из 12 больных ЛШО предшествовали операции на передней брюшной стенке или кишечнике. Послеоперационный период после ЛШО характеризовался длительным субфебрилитетом, умеренными воспалительными изменениями крови, длительным использованием антибиотиков, хотя признаков активного воспалительного процесса в ликворе не было. Сформированные группы риска требуют активной курации пациентов на протяжении длительного времени после ЛШО.

Цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ) є актуальною проблемою для всіх країн світу внаслідок як тяжких гострих церебральних катастроф, так і хронічних порушень, у тому числі когнітивних функцій, з поступовим або раптовим їх зниженням. Корекція когнітивних порушень, пов'язаних із ЦВЗ, може бути більш ефективною у разі врахування ультрадіанних біологічних ритмів у процесі застосування фармакологічних препаратів або немедикаментозних методів.

Інформація про власне місце розташування завжди необхідне для діяльності, пов'язаної з переміщенням вантажів, подорожами, військовими діями тощо. Задача побудови маршруту між двома точками не є новою, але досі актуальна. Знаходження власного положення потребує вирішення деяких проблем та розробки певного програмного забезпечення. Незважаючи на велику кількість розроблених алгоритмів та написаного програмного забезпечення, питання написання власних програм є актуальним, оскільки розробка нових чи реалізація існуючих алгоритмів є доволі важкою та кропіткою працею. Запропоновано метод знаходження власного місцеположення за допомогою Google Maps API, а також прокладання маршруту через дві точки. Метод використання технології API є сучасним та широко використовуваним, оскільки надає можливість застосовувати у власних розробках вже реалізовані алгоритми. Наведено теоретичний матеріал про геолокацію та навігацію в цілому, а також про технологію використання API. Описано процес розробки програмного забезпечення для знаходження маршруту на мові програмування Java для Android додатку, а також процес відправлення запитів й отримання відповідей з допомогою API. Розроблене програмне забезпечення надає можливість побачити власне місцеположення та прокладати маршрут між власним положенням та будь-якою іншою точкою, яку користувач вказує на карті. Показано приклади роботи програми, що забезпечують візуалізацію результату запропонованого методу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е715 + Е70*732*716-636-601.2

Рубрики:

Етнічна антропологія. Расознавство

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ