Акцентується увага на доцільності переходу аграрного сектора України від державної і колективної власності до приватної. Дається оцінка сучасного стану приватизації власності в цьому секторі. Розкривається досвід реорганізації КСП в Донецькій області. Обгрунтовується необхідність внесення змін до правової бази аграрної реформи.

Приведені результати дослідження магнітних полів та струмової спіральності 40 активних областей на Сонці. Зроблено висновок про домінування струмової спіральності певного знаку в фотосфері активної області. Встановлено, що двомірні структури струмової спіральності володіють властивостями масштабної інваріантності. Знайдено, що періоди підвищення спалахової активності супроводжуються достовірними змінами властивостей масштабної інваріантності струмової спіральності. Запропоновано новий метод розрахунку лінійних безсилових полів над активною областю. Досліджена структура коронального магнітного поля на основі фотосферних, хромосферних та рентгенівських даних. Встановлено, що певний клас двострічкових спалахів пояснюється перезамиканням корональних магнітних петель.

Обгрунтовано визначальне місце селянського питання в здійснюваних аграрних перетвореннях. Розглянуто найважливіші науково-методологічні засади забезпечення в процесі аграрної реформи інтересів селянства як найважливішої передумови її ефективного впровадження.

Зібрано й узагальнено світовий і вітчизняний досвід у галузі основних тенденцій розвитку економічної теорії та державних фінансів. Розглянуто ключові аспекти державної політики; систематизовано питання державних фінансів України, проблеми ухилення від сплати податків, поширення різноманітних податкових пільг. Висвітлено аспекти реформування системи соціального захисту в контексті державних видатків; питання платіжного балансу та валютних курсів; фінансової, податкової, валютної політики тощо.

Обгрунтовано необхідність реформування аграрного сектора економіки України, розкрито суть і найважливіші результати аграрних реформ, узагальнено проблеми, недоліки, помилки та прорахунки, які мали місце під час їх здійснення.

Наведено літературні дані та результати власних досліджень з питань раціонального використання продуктів переробки насіння сої,соняшника та ріпаку канолових сортів у раціонах годівлі яйценосних курей.

Досліджується проблема становлення і розвитку макроекономічної стабілізації в Україні у 1996-1998 рр., визначено слабкі місця макроекономічного реформування, формулюються економічні, політичні заходи та інструменти, які спрямовані на економічну стабільність та зростання. Основна увага приділена заходам та інструментам, притаманним монетарній, валютній політиці, платіжному балансу тощо (у т.ч. з включенням теоретичних обгрунтувань, характерних для сучасної економічної теорії). Проводиться порівняльний аналіз України з іншими країнами перехідного періоду - державами Східної Європи, а також висвітлюються шляхи реалізації ними стабілізаційних програм.

Обгрунтовуються науково-методологічні основи відродження сільського господарства в післякризовий період. Відродження розглядається як виведення галузі на якісно вищий рівень порівняно з будь-яким іншим етапом розвитку галузі в Україні. Досягнення докризового рівня є початковим етапом відродження. Найважливішою передумовою досягнення кінцевої мети визначається єдність матеріального і духовного відродження.

Проаналізовано традиційні підходи до формування процесу логічного висновку і запропоновано методику формування логічного висновку в умовах неповної і неточної інформації.

Наведено результати досліджень щодо впливу джерела протеїну та жиру в раціоні за рахунок використання в складі комбікорму для несучих курей продуктів переробки насіння соняшника та ріпаку (борошна, макухи та олії) вітчизняних сортів на перебіг обмінних процесів в організмі та яєчну продуктивність птиці. Відзначено, що заміна 10 % соняшникового шроту в складі комбікорму для курей у пік яєчної продуктивності соняшниковою та ріпаковою макухою, їх сумішшю позитивно вплинула на перебіг метаболічних процесів в організмі, суттєво підвищила яєчну продуктивність та покращила якість яєць. Доведено, що заміна 4 % тваринного жиру в складі комбікорму для курей соняшниковою та ріпаковою олією, їх сумішшю підвищила рівень лінолевої та ліноленової жирних кислот у плазмі крові, збільшила несучість і покращила якість яєць. Встановлено, що соєве, соняшникове та ріпакове борошно виявило позитивний вплив на метаболічну активність мікрофлори сліпих кишок несучих курей.

Розглянуто режими валютного курсу, базові залежності між рівнем інфляції, процентною ставкою та обмінними курсами. Наведено приклади девальваційного впливу на процентну ставку.

Проведено порівняльний аналіз макроекономічних чинників економічного зростання чотирьох країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) трансформаційного періоду. Незадовільна структура ВВП, нестабільний валютний курс, слабка інвестиційна привабливість спричиняють подальше зростання розриву між провідними та слабкими країнами ЦСЄ, що небезпечно віддаляє останні від можливості економічного відновлення й включення у міжнародний поділ праці. Найширше і найшвидше впровадження структурних реформ виступає необхідною складовою економічного розвитку.

Висвітлено питання становлення та розвитку валютної політики у країнах світу в 1990 - 2000 рр. Проаналізовано режими валютних курсів, зокрема, у державах Європейського Союзу, Центральної та Східної Європи, Південно-Східної Азії, Латинської Америки та в Україні. Розглянуто макроекономічні моделі впливу валютної політики на економічний розвиток. Особливу увагу приділено проблематиці валютних криз, чинникам їх розвитку, а також інструментам протистояння.

Обгрунтовано об'єктивну необхідність, науково-методологічні й організаційні засади розробки продовольчої (аграрно-продовольчої) доктрини. Її розглянуто як визначальну нормативно-правову й організаціну основу стратегічно орієнтованого розвитку аграрних відносин, поступального підвищення їх соціально-економічної результативності.

Висвітлено роль економічної теорії й економічного мислення в розробці державної політики, викладено принципи аналізу рішень в економічній теорії. Розглянуто питання мікроекономічної теорії в контексті проблем функціонування державного сектору економіки, зокрема впровадження державної політики на конкурентних і неконкурентних ринках. Охарактеризовано макроекономічну політику, вплив її на економічне зростання, висвітлено нові тенденції у розвитку макроекономічного середовища в Україні у 2000 р. Акцентовано увагу на питаннях міжнародної економіки, зокрема: формуванні зовнішньоторговельної політики, взаємозв'язку зовнішнього державного боргу та валютного курсу України. Запропоновано методологію проведення аналізу політики, розглянуто підстави для державного втручання в економіку, зважаючи на соціальні й економічні цілі державної політики з урахуванням обмежених можливостей влади щодо ефективного впливу на соціально-економічні процеси. Описано методи аналізу політики та проектів у суспільному секторі.

Освещена роль экономической теории и экономического мышления в разработке государственной политики, принципы анализа решений в экономической теории. Рассмотрены вопросы микроэкономической теории в контексте проблематики государственного сектора экономики, в частности внедрения государственной политики на конкурентных и неконкурентных рынках. Охарактеризована макроэкономическая политика, ее влияние на экономическое возрастание, освещены новые тенденции в развитии макроэкономической среды в Украине в 2000 г. Акцентировано внимание на вопросах международной экономики, в частности: формировании внешнеторговой политики, взаимосвязи внешнего государственного долга и валютного курса Украины. Предложена методология проведения анализа политики, рассмотрены основания для государственного вмешательства в экономику с обзором социальных и экономических целей государственной политики с учетом ограниченных возможностей власти относительно эффективного влияния на социально-экономические процессы. Описаны методы анализа политики и проектов в общественном секторе.

Розглянуто сукупність політичних, правових, економічних та організаційних причин, які зумовили соціально-економічний занепад аграрного сектора економіки. Обгрунтовано висновок щодо системного характеру аграрної кризи, спричинений кризою аграрної реформи та державної аграрної політики. Обгрунтовано твердження, що подолання занепаду галузі буле складнішим і вимагатиме більше часу та фінансових і матеріальних витрат, ніж це може здатися без урахування глибинних негативних процесів і явищ, які мають місце в аграрному секторі економіки.

Проаналізовано макроекономічну структуру ВВП, окремі інвестиційні та зовнішньоекономічні чинники зростання, їх узгодженість і суперечливість із завданнями макроекономічної політики. Обговорено питання визначення завдань політики активізації зазначених чинників з метою сприяння та забезпечення довгострокового стійкого економічного зростання.

Розглянуто особливості та цільові завдання розвитку відносин на пореформеному етапі функціонування аграрного сектору економіки. Їх кінцевою метою має стати остаточне утвердження на селі приватного сектору.

Комплексно проаналізовано стан та динаміку розвитку макроекономічного середовища в Україні, визначено якісні та структурні зміни, які сприяють економічному зростанню. На підставі аналізу світового досвіду та уроків валютно-фінансових криз розкрито концептуальні засади реалізації монетарної та валютної політики. Визначено роль і місце потоків капіталів як стабілізаційних чинників, а також їх вплив на поширення приватизаційних процесів та формування експортного потенціалу країни. Обгрунтовано пріоритетні завдання державної політики щодо вдосконалення механізмів, інструментів та заходів сприяння зростанню та розвитку, прискорення трансформаційних перетворень, в результаті чого відбуватиметься довгострокове економічне зростання та стійке підвищення добробуту населення.

Зазначено, що селянські господарства, зберігаючи за собою в оглядовій перспективі роль виробника переважної частини продукції в країні, розвиватимуться в напрямі повнішої реалізації ними прав власності, становлення їх як реального власника і господаря, удосконалення орендних відносин з сільськогосподарськими та іншими підприємствами, освоєння взаємовигідних відносин з обслуговуючими сільськогосподарськими кооперативами.