Наведено дані про поширення та сучасний стан угруповань з домінуванням саротамнуса віникового на Західному Поліссі. Зроблено висновок про високий ступінь адаптованості виду в місцях його інтродукції.

Наведено дані про стан екологічної ситуації на трасах газопроводів у Карпатах. Охарактеризовано можливість використання саротамнуса віникового для фітомеліорації трас.

Охарактеризовано історичні аспекти виділення біосферних резерватів в Україні та їх важливість для охорони первинних екосистем і рідкісних видів. Наголошено на доцільності застосування в біосферних резерватах оселищної концепції збереження біорізноманіття. Розглянуто підходи до збереження оселищ рідкісних видів і першочергові заходи для вирішення природоохоронних проблем у біосферних резерватах.

Відображено історичні особливості створення Шацького національнього природного парку - природоохоронної наукової установи, що вже 30 років визначає політику збереження природи на Шацькому поозер'ї, рекреаційного використання його екосистем, ведення наукових досліджень. Узагальнено результати вивчення біоти парку, відображено її зміни під впливом заповідання і ренатуралізації екосистем, раритетну компоненту, оселища рідкісних видів флори і фауни, сучасні тенденції відновлення природної рослинності. Показано доцільність природоохоронних заходів для збереження біорізноманіття. Зазначено актуальні природоохоронні проблеми та напрями подальших наукових досліджень.

Степан Михайлович Стойко був видатним українським вченим в галузі екології і лісівництва, геоботаніки та охорони природи, легендарним творцем безлічі природоохоронних об'єктів, ветераном Національного лісотехнічного університету України та Львівського національного університету ім. Івана Франка, головним науковим співробітником Інституту екології Карпат НАН України, доктором біологічних наук, професором, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, доктором Honoris Causa Зволенського технічного університету (Словаччина) та Львівського державного університету безпеки життєдіяльності ДСНС України, єдиним в Україні нагородженим Золотою медаллю ім. Петера Й. Ленне Фундації ім. Й. Ф. Гете від Європейської Комісії (за успіхи у налагодженні міжнародної співпраці в галузі охорони природи), академіком Лісівничої Академії наук України, Почесним лісівником України, Почесним членом Українського ботанічного товариства та Дійсним членом Наукового товариства ім. Шевченка, Почесним членом Асоціації карпатських національних парків. Як засновник наукової школи територіальної созології, будучи впродовж понад 20 років керівником створеного ним 1970 р. відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат НАН України, Степан Михайлович доклав багато зусиль для інтеграції України в європейський природоохоронний простір як у науково-теоретичному, так і практичному контексті. Йому належить розробка концепції нової галузі науково-дослідної та прикладної природоохоронної діяльності - созології (геосозології), чинної нині категоризації об'єктів природно-заповідного фонду України, обгрунтування концепції Зеленої книги України та, фактично, реалізація її першого видання, категоризація раритетних об'єктів природного фітогено- та фітоценофонду й багато інших.