Сформулированы рекомендации EULAR по лечению пациентов с ранним артритом. В соответствии с процедурой, стандартизированной EULAR, специальной комиссией рассмотрены доказательно обоснованные подходы, а также подходы, базирующиеся на мнении экспертов. Основную группу составили 14 ревматологов, представляющих 10 европейских стран. Группа сосредоточила свое внимание на особенностях течения артрита, целевой группе, определении, особенностях лечения. Для обработки были отобраны 15 предложений для дальнейшего изучения модифицированным методом Дельфи. Был проведен систематический обзор литературы. Доказательная база была классифицирована согласно общепринятому принципу. Рекомендации сформулированы на основе изучаемых вопросов, а также результатах обзора литературы. Их оценивали на основании категории доказательной базы, а также мнении экспертов. Дальнейшему изучению подлежали 15 исследуемых вопросов, охватывающих полный спектр лечения при раннем артрите. Выявлены и оценены результаты 284-х исследований. Отобраны и представлены 12 рекомендаций по лечению при раннем артрите. На основании мнения экспертов как важные и требующие дальнейшего изучения были определены 11 рекомендаций. Вывод: 12 ключевых рекомендаций по лечению при раннем артрите или раннем ревматоидном артрите разработаны на основании данных доказательной медицины и консенсусе экспертов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.5

Рубрики:

Ефузивні породи

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.318.3

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що багатоваріантні статистичні методи, включаючи факторний аналіз, успішно використовуються в гідрохімії вже багато років. Мультиваріантні статистичні допуски надають змогу одержувати приховану інформацію з даних, які стосуються можливого впливу навколишнього середовища на якість води. Факторний аналіз надає змогу пояснити кореляцію між результати спостережень з точки зору закладених тут чинників, які немає можливості спостерігати безпосередньо. Надано оцінку ризиків, пов'язаних із впливом навколишнього середовища. Ця оцінка зосереджена на аналізі якості поверхневих вод, пов'язаних із кислотним дренажем рудників (AMD), що утворюються у закинених сульфатних рудниках Смолника (Словацька Республіка). Переповнені рудники Смолніка утворюють AMD з високою концентрацією металів і низьким значенням рН (близько 3 - 4) у результаті хімічного окиснення сульфідів та інших хімічних процесів. Метою оцінки цих ризиків є внесок цього джерела забруднення у забруднення поверхневих вод і перевищення допустимих законодавством рівнів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.318.3-43

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Забруднення водних і наземних екосистем із важкими металами та іншими гірничодобувними хімічними речовинами є основними екологічними проблемами в багатьох гірничодобувних районах світу. Промислові відходи, геохімічна структура та видобування металів є потенційним джерелом забруднень металів у водному середовищі, особливо у відкладеннях. Моніторинг якості осадів є одним з найважливіших пріоритетів політики захисту навколишнього середовища. Для кращого знання про міграцію, поведінку трансформації важких металів у відкладах необхідно точно оцінити міру та ступінь забруднення на кожній ділянці. Мета дослідження - оцінка якості річкових осадів на території Сходу Словаччини, що представляють водні басейни річок Хорнад, Лаборц, Ториса, Ондава і Топла. Точки відбору проб були відібрані на основі поточної мережі моніторингу якості поверхневих вод. Дослідження зосереджено на важких металах (Zn, Cu, Pb, Cd, Ni, Hg, As, Fe, Mn). Вміст важких металів відобразив масштаби промислової та гірничодобувної діяльності в певній місцевості. Якість осаду оцінено з використанням індексу потенційного екологічного ризику концентрації важких металів у зразках.

Увагу приділено вивченню можливості використання мінеральних носіїв з сірки (біо-сірки / елементарної сірки) в системах анаеробного очищення стічних вод за умов автотрофної денітрифікації. Теоретичні аспекти роботи засновані на біохімічної формалізації процесів очищення з використанням системно-синергетичного підходу для опису закономірностей автотрофних денітрифікуючих мікроорганізмів на основі принципів автокаталізу природних систем. Спеціальне програмне забезпечення використовувалося для визначення необхідних екологічних і трофічних груп мікроорганізмів та для реалізації схем трофічних взаємодій в асоціаціях мікроорганізмів-денітрифікаторів. Таксономічна класифікація призначена на основі бази даних KEGG (Кіотська енциклопедія генів і геномів). Розроблена система біофільтрації для проведення денітрифікації модельних стічних вод з використанням біо-сірки і газової сірки. Метод фільтрації використовується в анаеробних умовах з іммобілізацією на носії з сірки аутотрофний денітрифікуючих бактеріальних видів Thiobacillus denitrificans і Thiomicrospira denitrificans. Трансформації сірки цими мікроорганізмами призводить до відновлення нітратів до нітритів і до вивільнення молекулярного азоту. Механізми конверсії сірки в природних екосистемах дозволяють зробити висновок про доцільність використання її як сорбційного сірковмісного мінерального носія в системах очищення стічних вод з конверсією в органічну форму (з карбонатом мікробних клітин). Модель шляхів взаємодії в асоціації гетеротрофних і автотрофних денітрифікуючих бактерій у процесі очищення стічних вод і мулових осадів була сформована за умови присутності елементарної сірки. Описано енергетичні реакції і реакції синтезу для автотрофної денітрифікації. Впровадження систем очистки стічних вод з використанням процесу автотрофної денітрифікації дасть змогу розширити сферу застосування ряду побічних продуктів, таких як газоподібна сірка та біо-сірки, які в даний час мінімальні для традиційної промислової переробки.

Досліджено прикладні аспекти рекультивації грунтів, зокрема процес зв'язування важких металів та інтенсифікації вирощування грунтового мікробіома з використанням різних органічно-мінеральних композицій: біогенний композит, який є продуктом анаеробного перетворення осадів стічних вод і фосфогіпсу; органічно-мінеральний компост на основі суміші фосфогіпсу, суперфосфату і гумусу великої рогатої худоби; та комбінацію суміші гумату натрію і суперфосфату. Проведена інтеграція теоретичних і експериментальних принципів в синергетичний аналіз взаємозв'язків у системі "об'єкт - предмет дослідження" при вивченні динаміки змін форм знаходження важких металів у грунті. Відсотковий вміст мобільних форм важких металів, що виділяються екстрагентом від їх питового вмісту до і після обробки грунту органічно-мінеральними композиціями визначено з використанням спектрофотометричного методу. Здійснено порівняння ефективності обробки грунту. Використання методів математичної статистики дозволило довести кореляційний зв'язок між динамікою значень окислювальної здатності біомаси для біома грунту і швидкостю окислення субстрату для різного вмісту біокомпозиту.