Зроблено теоретичну оцінку впливу збуджених гамма-розпадних станів ядер на величину ефективної тривалості розпаду радіоактивної речовини, якщо такі стани присутні поряд з основними (незбудженими) станами. Показано, що за аномально високої концентрації збуджених станів, великих густин і об'ємах радіоактивної речовини, що є характерним для вибухів наднових зірок, вплив проміжних багаторазових процесів гамма-емісії та гамма-поглинання призводить до суттєвого зменшення загальної ефективної тривалості розпаду. Одержані результати свідчать про необхідність переоцінки часу життя радіоактивних елементів, які використовуються в ядерній хронометрії, в напрямку його зменшення.

Розглянуто фактори, які чинять суттєвий вплив на результати вимірювань ефективної тривалості розпаду великих мас речовини, що містить довгоживучі радіоактивні ядра-хронометри, які до цього часу, практично, не брали до уваги. Для конкретних моделей взаємодії космічних протонів з ядрами-хронометрами вперше аналітично та числово розглянуто внесок процесів вибивання альфа-частинок у зменшення ефективного періоду піврозпаду ядер-хронометрів на поверхні Землі. Одержано результати, що свідчать про те, що вік Землі може бути на кілька порядків меншим, ніж очікувалося раніше.

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.35

Рубрики:

Поділ ядер

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Американська колегія кардіологів, Товариство спеціалістів із серцево-судинної ангіографії та втручань, Товариство торакальних хірургів та Американська асоціація торакальних хірургів, разом з ключовими профільними товариствами і субтовариствами, завершили перегляд критеріїв належної практики (КНП) реваскуляризації міокарда (РМ) (у двох частинах). Нові КНП РМ були розроблені як окремі документи для хронічних форм ішемічної хвороби серця (ІХС) та гострих коронарних синдромів. Нинішній документ стосується КНП РМ у пацієнтів з хронічною ІХС. Клінічні сценарії, наведені в документі, відображають "портрети" пацієнтів за умов щоденної практики. Ці сценарії передбачають такі аспекти: клінічна симптоматика; ступінь ризику, визначений за допомогою неінвазивних методів дослідження; ступінь ураження вінцевого русла; фракційний резерв кровоплину (в окремих сценаріях); наявність цукрового діабету; а також бал за шкалою SYNTAX. У процесі розробки документа окремий незалежний комітет здійснив рейтингове оцінювання кожного клінічного сценарію за 9-бальною шкалою. Оцінка 7 - 9 балів свідчила про те, що РМ є доцільною за умов певного клінічного сценарію. Оцінка 1 - 3 бали вказувала на те, що РМ, найбільш імовірно, не є доцільною за умов певного сценарію. Нарешті, проміжна оцінка від 4 до 6 балів вказувала на те, що РМ може бути доцільною в тій або іншій клінічній ситуації. Подібно до попередньою версію КНП, РМ є доцільною за умов клінічних сценаріїв, які характеризуються обтяжливою симптоматикою, високим ризиком серцево-судинних подій, тяжким ступенем ураження вінцевого русла, як і серед пацієнтів, які одержують антиангінальну терапію.

У нинішньому документі представлені критерії належної практики реваскуляризації міокарда (РМ) у пацієнтів з гострим коронарним синдромом. Клінічні сценарії, наведені в документі, відображають "портрети" пацієнтів, які трапляються в умовах щоденної практики. Ці сценарії передбачають такі аспекти: симптоматика; наявність клінічної нестабільності або вияви ішемії, що тривають; реперфузійна терапія в анамнезі; ступінь ризику, визначений за допомогою неінвазивних методів дослідження; дослідження фракційного резерву кровоплину; анатомічні особливості коронарного русла. У процесі розробки документа окремий незалежний комітет здійснив рейтингове оцінювання кожного клінічного сценарію за 9-бальною шкалою. Оцінка 7 - 9 балів свідчила про те, що РМ є доцільною в умовах певного клінічного сценарію. Оцінка 1 - 3 бали вказувала на те, що РМ, найбільш імовірно, не є доцільною за умов певного клінічного сценарію. Нарешті, проміжна оцінка від 4 до 6 балів вказувала на те, що РМ може бути доцільною в тій чи іншій клінічній ситуації. Комітет з написання нинішнього документа розробив і провів рейтингове оцінювання 17 клінічних сценаріїв таким чином: у випадку десяти сценаріїв РМ була визнана доцільною; у випадку шести сценаріїв - РМ позиціонована як така, що може бути доцільною; і у випадку одного сценарію - РМ визнана як така, що, найбільш імовірно, не є доцільною.

Дослідження, які було проведено протягом останніх двох десятиліть, розширили уявлення про роль вітаміну D у регулюванні абсорбції кальцію та фосфату і метаболізму кісток та низки плейогропних ефектів в органах і тканинах тіла. Більшість спостережних та екологічних досліджень повідомляють про зв'язок між підвищеною концентрацією 25-гідроксивітаміну D [25(OH)D] у сироватці крові з поліпшенням результатів деяких хронічних, інфекційних і неінфекційних захворювань. Отже, численні установи та наукові організації розробили керівництва щодо використання вітаміну D та рекомендації щодо оптимальних сироваткових концентрацій 25(OH)D. Згідно з рекомендаціями керівництва, орієнтованого на здоров'я кісток, цільова концентрація 25(OH)D має становити 20 нг/мл (50 нмоль/л), а дози вітаміну D - 400 - 800 МО залежно від віку. Рекомендації, орієнтовані на плейотропні ефекти вітаміну D, радять досягати концентрації 25(OH)D 30 нг/мл (75 нмоль/л), а дози вітаміну D мають варіюватися у діапазоні від 400 до 2000 МО на добу залежно від віку, маси тіла, стану захворювання та етнічного походження. Розумний і збалансований вибір рекомендацій зумовлений такими факторами, як стан здоров'я, вік, маса тіла, регіон мешкання, харчові та культурні звички, що робить регіональні або державні рекомендації більш придатними для застосування у клінічній практиці. У той самий час як отримання вітаміну D з природних джерел, тобто раціону харчування та регіону мешкання, може сприяти підвищенню концентрації 25(OH)D у певних підгрупах, для загальної популяції ці джерела вважають неефективними для підтримання цілорічної концентрації 25(OH)D у діапазоні 30 - 50 нг/мл (75 - 125 нмоль/л). Побічні ефекти вітаміну D, пов'язані з його самостійним вживанням, такі, як гіперкальціємія та гіперкальціурія, виникають рідко, і, як правило, є результатом застосування надзвичайно високих доз вітаміну D протягом тривалого часу.

Реваскуляризація міокарда є важливим аспектом ведення пацієнтів з шемічною хворобою серця (ІХС). Клінічні настанови з реваскуляризації міокарда в пацієнтів з ІХС 2021 р. містять рекомендації, які базуються на сучасних доказових даних. Наведені в запропонованому документі рекомендації демонструють доказовий підхід до ведення пацієнтів з ІХС, в яких планується реваскуляризація міокарда. Цей підхід передбачає поліпшення надання допомоги пацієнтам з ІХС, зокрема, із врахуванням при цьому їх інтересів.