A library is traditionally a place where information seekers come to find answers for their questions. Librarians have gathered information (primarily books and other printed material) and arranged it such that access to their treasures was simplified. And should the library no longer have the information needed, the librarians have over the years acquired resources to help one locate another location where help could be obtained. We prided ourselves on being information specialists, the place one came when one needed information. Underlying this picture are elements which in many ways no longer have quite the importance that they used to have. These elements are of a physical nature: the physical place, be it a community or a building, physical books, physical librarians, physical patrons. These physical objects have at the same time always imposed restrictions on us, our services, our patrons. They take up space (which has always been insufficient for our needs), cost money (which we never have enough of), get sick, have to travel to reach us, etc. Suddenly, however, the "virtual" world has become a reality, and with it we are presented with a world which appears to have none of the physical restrictions which our familiar world has.

Do you remember that years ago there were predictions of a paperless office with the introduction of computers? Since then, however, the amount of paper has increased, not decreased. Today we have predictions that the library will become obsolete withthe total networking of all information. Librarians who believe this will probably do their best to fight a losing battle. We are living in an information society, a society in which knowledge of finding information is of prime importance. In the past wehave said that we are information / resource specialists. These are the skills which will be in even greater demand in the future. The need for our services, for our skills will increase, not decrease. With one stipulation: if we don't prepare ourselves for the new demands which are placed on us, others will most certainly create these services (and probably earn a lot of money in the process). Traditionally we have avoided too much technology and hence when the inevitable acceptance of the new technology was in place we adapted it to our services. We seldom took an active part in the process. It is now up to us to make a major move in making our expertise a viable, visible commodity among the offerings of the institutions actively seeking customers for their servicess.

It would be wrong to assume that an individual library, much less an individual public library, can effectively compete against the big names fighting for a place in this market. Recently there has been a trend to create local consortia to offer effectively databases to a large public, so that the individual libraries do not have their budgets unnecessarily depleted. What we now need is to create much larger consortia offering our combined expertise in finding information, in providing answers to theincreased demands which are being placed on us. It will be up to us to find ways in which we can effectively offer and market these new possibilities so that we can position ourselves to have a visibility and accesptance within the virtual community similar to that which we have traditionally had within our local communities.

Эндометриоз является распространенным воспалительным заболеванием, поражающим женщин в основном в репродуктивном возрасте (Burney and Giudice, 2012). Эндометриоз может быть бессимптомным, но связанные с ним симптомы включают боль в животе, болезненные менструальные периоды, диспареунию и бесплодие. Таким образом, эндометриоз не только оказывает значительное влияние на жизнь миллионов женщин и их семей, но также связан с огромным социально-экономическим бременем (Nnoaham et al., 2011; Simoens et al., 2012). Общепринято, что эндометриоз имеет 3 различные формы, которые часто встречаются вместе: перитонеальные поражения, глубокий эндометриоз и эндометриоидные кисты яичника (эндометриомы) (Nisolle and Donnez, 1997). Эндометриомы, вероятно, являются наиболее часто диагностируемой формой эндометриоза из-за относительной легкости и точности ультразвуковой диагностики. Хотя их точная распространенность и заболеваемость неизвестны, они были зарегистрированы у 17 - 44 % женщин с эндометриозом (Busacca and Vignali, 2003). Отмечено, что наличие эндометриомы яичников является маркером для глубокого эндометриоза (Redwine, 1999) и вагинального, кишечного и мочеточникового поражения (Chapron et al., 2009).

Study question: what does this document on the surgical treatment of endometriosis jointly prepared by the European Society for Gynaecological Endoscopy (ESGE), ESHRE, and the World Endometriosis Society (WES) provide? Summary answer: this document provides recommendations covering technical aspects of different methods of surgery for endometriomas in women of reproductive age. What is already known: endometriomas (ovarian endometriotic cysts) are a commonly diagnosed form of endometriosis, owing to the relative ease and accuracy of ultrasound diagnosis. They frequently present a clinical dilemma as to whether and how to treat them when found during imaging or incidentally during surgery. Previously published guidelines have provided recommendations based on the best available evidence, but without technical details on the management of endometriosis. Study design size, duration: a working group of ESGE, ESHRE and WES collaborated on writing recommendations on the practical aspects of endometrioma surgery. Participants/materials, setting, methods: this document focused on endometrioma surgery. Further documents in this series will provide recommendations for surgery of deep and peritoneal endometriosis. Main results and the role of chance: The document presents general recommendations for surgery of endometrioma, and specific recommendations for cystectomy, ablation by laser or by plasma energy, electrocoagulation and a combination of these techniques applied together or with an interval between them. Limitations reasons for caution: owing to the limited evidence available, recommendations are mostly based on clinical expertise. Wider implications of the findings: these recommendations complement previous guidelines on the management of endometriosis. Study funding/competing interests: the meetings of the working group were funded by ESGE, ESHRE and WES. C.B. declares to be a member of the independent data monitoring committee for a clinical study by ObsEva, and receiving research grants from Bayer, Roche Diagnostics, MDNA Life Sciences, and Volition. E.S. received honoraria for provision of training to healthcare professionals from Ethicon, Olympus and Gedeon Richter. The other authors declare that they have no conflict of interest. Trial registration number: NA.

Мета роботи - порівняти епідеміологічну ситуацію з хіміорезистентним туберкульозом у Німеччині та Україні й окремо проаналізувати характер та особливості хіміорезистентного туберкульозу у 192 пацієнтів, які лікувалися у Тернопільському обласному протитуберкульозному диспансері в Україні протягом 2017 - 2018 рр. Для вивчення порівняльних характеристик епідеміологічної ситуації з хіміорезистентним туберкульозом у Німеччині та Україні використано сучасні літературні джерела з пошуковим запитом "епідеміологічна ситуація з хіміорезистентним туберкульозом у Німеччині", "епідеміологічна ситуація з хіміорезистентним туберкульозом в Україні". Окремо було проведено ретроспективне когортне дослідження. Проаналізовано характер та особливості перебігу хіміорезистентного туберкульозу у 192 пацієнтів, які проходили лікування в Тернопільському обласному протитуберкульозному диспансері протягом 2017 - 2018 рр. Аналіз літературних джерел показав, що туберкульоз з мультирезистентністю (МРТБ) трапляється в Німеччині порівняно рідко, близько 100 випадків щорічно. У цілому епідеміологічна ситуація з МРТБ була стабільною з початку статистичного обліку захворювання у 2002 р. У 2013 р. найбільшу частку МРТБ було зареєстровано на рівні 3,3 %. Детальний аналіз даних повідомлень показує, що на ситуацію з туберкульозом у Німеччині переважно впливають міграційні переміщення та демографічні зміни населення. Попри загальну позитивну епідеміологічну тенденцію, тягар туберкульозу в Україні залишається значним. Згідно з останніми оцінками ВООЗ на 2018 р., захворюваність на туберкульоз у країні (нові випадки та рецидиви) є четвертим найвищим показником серед 53 країн Європейського регіону ВООЗ. Щоб вирішити ситуацію, зменшити поширеність туберкульозу, збільшити масштаби раннього виявлення туберкульозу та діагностики і забезпечити ефективне лікування, Україна у 2019 р. прийняла Державну стратегію розвитку протитуберкульозної допомоги населенню на 2020 - 2023 рр. Окремо проведено аналіз 192 пацієнтів з когорти МРТБ/ШЛСТБ у протитуберкульозному диспансері в Тернополі (Україна) у 2017 - 2018 рр. Встановлено, що в характері чутливості мікобактерій до протитуберкульозних препаратів переважали випадки МРТБ - 57,3 %. Вперше діагностованих випадків було 52,6 %, рецидивів - 46,4 %. Деструкцію в легенях виявлено у 71,9 % хворих. 111 (57,8 %) пацієнтів успішно виліковано, а 81 (42,2 %) мав погані результати лікування або був втрачений для подальшого спостереження. Висновки: епідеміологічна ситуація з туберкульозом у Німеччині стабільна та покращується. Попри загальну позитивну епідеміологічну тенденцію, тягар туберкульозу в Україні залишається значним. У 2018 р. захворюваність на туберкульоз у країні (нові випадки та рецидиви) становила 80 на 100 тис. населення. В Україні протягом періоду 2015 - 2018 рр. частка випадків "преШЛСТБ" та ШЛСТБ зросла з 47,4 до 51,3 %. Серед пацієнтів з хіміорезистентним туберкульозом переважає МРТБ (57,3 %) з деструкцією в легенях, і лише 57,8 % лікувались ефективно.