Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: В33

Рубрики:

Електрика та магнетизм

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Експериментально продемонстровано можливість використання вхідного порту волоконно-оптичного розгалужувача як обертача вектора поляризації лінійно поляризованого світла, яке вводиться в порт для контролю поляризаційної чутливості розгалужувача. Наведено експериментальні залежності кута повороту вектора поляризації світла на виході з витка волокна від ступеня випрямлення волокна.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*440.172

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити використання сучасних ендоваскулярних методів, зокрема асистувальну техніку (АТ) (балон, стент), подвійну катетеризацію (ПК) та потікспрямовувальні засоби (ПСЗ) для правильного вибору тактики у лікуванні хворих зі складними внутрішньочерепними аневризмами (СВЧА). Проаналізовано результати лікування у 2011 - 2015 рр. у Центрі високих медичних технології Університетської Клініки (м. Тбілісі, Грузія) 80 пацієнтів (37 (46,25 %) чоловіків і 43 (53,75 %) жінки) з 85 СВЧА з використанням сучасних ендоваскулярних методів, зокрема, АТ (балон, стент), ПК і ПСЗ. Середній вік пацієнтів становив 46 років. Тип I (тотальне виключенння за модифікованою шкалою Raymond-Roy) досягнуто у 46 (58,9 %) випадках, тип II - у 26 (33,3 %), тип III - у 6 (7,8 %). У 7 випадках було імплантовано потікспрямовувальні стенти. Як інтраопераційна, так і контрольна ангіографія (через 6 - 24 міс після операції) показала, що балон-асистенція та ПК надають змогу досягти максимальної оклюзії та стабільності спіралей у порожнині аневризми. При використанні стент-асистенції у більшості випадків за аневризмів середнього розміру, навіть за неповної оклюзії на контрольній ангіографії виявляли повну оклюзії та стабільність спіралей. Сучасні ендоваскулярні методи, зокрема АТ (балон, стент), ПК і ПСЗ, за умов правильного підбору хворих зі СВЧА надає змогу вирішити проблему з мінімальним ризиком, обрати кращий спосіб лікування та поліпшити кінцевий результат.

Мета роботи - поліпшити результати лікування пацієнтів з розривом церебральних аневризм шляхом використання контрольної церебральної дигітальної субтракційної ангіографії для виявлення аневризм de novo або їх подальшого росту. Проведено аналіз контрольної церебральної дигітальної субтракційної ангіографії двох пацієнтів (жінки віком 60 і 64 роки) з церебральними аневризмами: в одному випадку - аневризма de novo передньої сполучної артерії, в іншому - повторний ріст аневризми передньої сполучної артерії після мікрохірургічного кліпування. Обом пацієнткам не проводили контрольну церебральну дигітальну субтракційну ангіографію в післяопераційний період після первинного лікування. Обидві жінки надійшли в клініку з розривом аневризм. У першому випадку виявлено аневризму de novo передньої сполучної артерії. Пацієнтку прооперовано ендоваскулярним методом. У другому випадку виявлено рецидивуючий ріст аневризми передньої сполучної артерії після хірургічного кліпування. Пацієнтку прооперовано ендоваскулярним методом. Одну пацієнтку виписано з клініки в стані I бал за модифікованою шкалою Ренкіна, другу - в стані IV бали. Висновки: контрольна дигітальна субтракційна ангіографія інтракраніальних аневризм, раніше пролікованих ендоваскулярним або мікрохірургічним доступом, має важливе значення для виявлення і запобігання ризику повторного крововиливу (рецидив аневризми або аневризма de novo). Не існує чітких правил або вимог щодо частоти моніторингу та методів візуалізації в післяопераційний період. Моніторинг проводять з урахуванням конкретного випадку. Дигітальна субтракційна ангіографія є золотим стандартом оцінки та контролю оклюзії аневризми спіралями або її мікрохірургічного кліпування і необхідна для оцінки можливості використання інших інструментів.