Промислове виробництво, незважаючи на застосування сучасних технологій, націлених на зниження екологічного впливу на навколишнє середовище, все ж таки приносить деякі негативні явища. Мова йде про виникнення відходів різного походження, кількості, властивостей і характеру впливу на навколишнє середовище. Розміщення відходів гірничого виробництва, енергетики і цілого ряду галузей промисловості, а також продуктів життєдіяльності людини (побутові відходи) у підземні виробки і підземні природні простори має цілий ряд переваг, які обумовлюють необхідність розвитку цього технологічного напрямку. До переваг варто віднести той факт, що розміщення відходів під землею може елементарно вирішити питання дефіциту поверхневих площ для розміщення відвалів. З іншого боку, необхідно надавати особливу увагу проектуванню, підготовці, безпосередньо закладним роботам і закриттю підземних сховищ, тому що усунення можливих помилок, екстремальних випадків і аварій зв'язані між собою та вимагають набагато більших витрат, ніж під час поверхневого складування.

Геологічні умови і процеси значною мірою обумовлюють характер антропосфери, у якій проявляється взаємодія геосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери з факторами активності людини. Досліджено та за допомогою спеціальних карт оцінено геофактори навколишнього середовища, границі, що визначають родовища мінеральних корисних копалин, джерела підземних вод, у тому числі і лікувальних, геотехнічна і геохімічна характеристика середовища, земельні відносини, геодинамічні явища, тобто фактори, які приймаються до уваги під час забезпечення матеріальних потреб людства і формування навколишнього середовища. Геологічні дослідження мають у цьому сенсі пізнавальну, інформаційну і визначальну функцію.

Стрімко зростаюча тенденція до формування антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів обумовлює актуальність робіт, спрямованих на моніторинг їх чутливості до антибіотиків. Запальні захворювання пародонту, зокрема, пародонтит, супроводжуються хронічним персистуючим запальним процесом, що потребує застосування антибактеріальних препаратів. Більшість мікроорганізмів ротової порожнини містяться у складі біоплівки. Хронічний запальний процес і здатність до біоплівкоутворення є чинниками, що сприяють формуванню антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів. Мета роботи - дослідити здатність до утворення біоплівки та наявність генів, асоційованих з утворенням біоплівки у антибіотикорезистентних біоплівкотвірних бактерій роду Staphylococcus, ізольованих із ротової порожнини хворих на пародонтит. Дослідження проведені на базі Ужгородського національного університету (Ужгород, Україна) та Кошицького університету ветеринарії та фармації (Кошице, Словакія). Виділення ізолятів проведено у хворих на хронічний пародонтит із використанням диференційно діагностичних поживних середовищ; ідентифікацію проведено з використанням ENTERO-test, STREPTO-test, STAPHYLO-test. Хемотаксономічну ідентифікацію антибіотикорезистентних ізолятів виконували на пристрої Microflex LT (Bruker Daltonics Gmb, Lipsko, Nemecko) Flex Control (verzia 3.0). Здатність до біоплівкоутворення вивчено способом культивування у пластикових чашках Петрі, з подальшим фарбуванням біоплівки 0,1 % розчином кристал віолету та спектрометричним визначенням оптичної густини спиртового розчину після відмивання етиловим спиртом. Чутливість бактерій до антибіотиків і мікроскопічних грибів визначено дискодифузійним методом відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 16.04.2007 N 167 та EUCAST (Європейський комітет з тестування сприйнятливості до антимікробних препаратів). Наявність генів icaA, icaD, icaC, icaB, agrA, srtA виявляли за допомогою двох мультиплексних полімеразних ланцюгових реакцій (мПЛР). Ген 16S рРНК і ген icaR ампліфіковано за допомогою окремої ПЛР. Висновки: встановлено, що у мікробіоценозі ротової порожнини у разі хронічного пародонту домінують мікробні асоціації, у складі яких переважають бактерії роду Staphylococcus, більшість з яких має здатність до утворення біоплівки та стійкість до ряду антибіотиків.