Канали транзієнтного рецепторного потенціалу (transient receptor potential channels, TRP) були відносно докладно вивчені протягом останніх п'яти років. Згідно з результатами сучасних досліджень у галузі болю існує сім'я канальних структур, що складається з шести видів термо-TRP-каналів (TRPA1, TRPM8, TRPV1, TRPV2, TRPV3 та TRPV4). Такі канали виявляють чутливість до збільшення або зменшення температури, а також до хімічних речовин, які викликають відповідне відчуття гарячого або холодного. До подібних агентів належать ментол, коричний альдегід, гінгерол, гірчична олія, капсаїцин, камфора, евгенол та ін. У проведеному дослідженні використано поведінкові та електрофізіологічні методи, щоб з'ясувати вплив гірчичної олії (аліл ізотіоціанат, АІТЦ) та капсаїцину на чутливість самців щурів до термальних, нешкідливих холодових або механічних стимулів. Унілатеральні внутрішньопідошовні ін'єкції АІТЦ та капсаїцину зумовлювали суттєві скорочення латентного періоду відсмикування іпсілатеральної кінцівки від шкідливого гарячого стимулу, тобто теплову гіпералгезію. Ці агенти також суттєво зменшували пороги відсмикування кінцівки за умов дії механічного стимулу на ін'єковану кінцівку, тобто викликали механічну алодінію. Білатеральні внутрішньопідошовні ін'ієкції АІТЦ призводили до двофазного впливу на реакцію уникання від холоду (тест термальної преференції). АІТЦ у низькій концентрації (5 %) не змінював холодового уникання порівнянь з контролем, тоді як у вищих концентраціях (10 та 15 %) суттєво пригнічував реакцію уникання на холод, тобто індукував холодову гіпоалгезію. Капсаїцин діяв майже таким самим чином. Ці результати вказують на те, що TRPA1-канали безперечно залучені у больові реакції і що АІТЦ (агоніст TRPA1) посилює чутливість до теплового болю (можливо, через непряме моделювання TRPV1-каналів, які коекспресуються у ноцицепторах з TRPA1s). У електрофізіологічних експериментах нейронні відповіді на електричні та ступінчасті механічні та шкідливі термальні стимули тестувалися перед шкірною аплікацією АІТЦ та після такої дії. Повторна аплікація АІТЦ спочатку збільшувала частоту розрядів спінальних нейронів з широким динамічним діапазоном; це спричиняло швидку десенситизацію, яка утримувалася після аплікації АІТЦ, застосованої за 30 хв. Відповіді на шкідливу термальну (але не на механічну) стимуляцію суттєво збільшувалися незалежно від того, чи активувався нейрон АІТЦ безпосередньо. Ці результати вказують на те, що АІТЦ спричиняє периферичну сенситизацію теплових рецепторів. У цілому одержані результати доводять роль термосенситивних TRPA1- та TRPV1-каналів у больовій модуляції та свідчать про те, що дані термо-TRP-канали є перспективними мішенями для розвитку нової групи аналгетиків.

Рассмотрены возможные подходы к стратегической ориентации фирм, сравниваются индивидуальные подходы к разработке стратегии. Внимание уделено преимуществам, недостаткам и основным предпосылкам их успешной реализации. Основные стратегические направления включают дифференциацию, стратегию низких цен, фокус-стратегию, стратегию первопроходца, стратегию рыночного последователя. Внимание также уделяется важности инноваций в бизнес-стратегии. Представлены новые комментарии к исследованиям, направленным на стратегическую ориентацию фирм во время финансового кризиса в 2009 - 2010 гг. в Чешской Республике.

Проаналізовано окремі фінансові показники виробників цукру Чеської Республіки за 2007 - 2011 рр., які порівняно з аналогічними показниками виробників продуктів харчування. В аналізі фінансових індикаторів головним методом став бенчмаркинг. Аналогічна модель застосовується і Міністерством промисловості та торгівлі Республіки Чехія. Для авторської калькуляції використано дані фінансової звітності цукровиробників. У цілому можна констатувати, що на загальному тлі сектора продуктів харчування цукровиробники демонструють значні успіхи.

Надано концепцію корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), а також причини участі фірм у КСВ і потенційний вплив КСВ на розвиток підприємства. На прикладах описано 3 основні складові КСВ. Висвітлено результати опитування споживачів про розуміння КСВ і мотивацію участі фірм у таких проектах, надано математичне оцінювання даних опитування.