Індекс рубрикатора НБУВ: П411 + П491.121.07

Рубрики:

Обстеження, спостерігання і облік зараженості. Огляди зараженості за періодами

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблему прогнозування мережевого трафіку у мережах ТСР/IР на базі статистичних даних спостережень. Визначено, що існуючі протоколи (SNMP, RMON) не передбачають довготривалого прогнозування, яке є необхідним для модернізації мережі. Регресійні методи (AR, ARMA, ARIMA, SARIMA), які лежать в основі протоколів, використовують лише послідовність значень прогнозованого ряду, що унеможливлює довгострокове прогнозування. Зроблено висновок про відсутність універсального ефективного методу прогнозування часових послідовностей, якими описується трафік комп'ютерної мережі. Розроблено модель прогнозу мережевого трафіку з урахуванням особливостей накопичення статистичних даних: наявності апріорних траєкторій, апостеріорного характеру прогнозування, скінченності дисперсії. Застосовується апарат канонічного розкладання випадкового процесу з урахуванням неоднорідності трафіку. Розроблено математичний апарат вирішення задачі екстраполяції реалізації, одержано вирази для оцінки похибки екстраполяції, вирази для відтворення апостеріорного випадкового процесу на основі моделювання. Враховуються похибки апріорних вимірювань, що надає можливість застосовувати зазначену модель у мережах за мінімуму діагностичних даних. Забезпечується точне визначення параметрів випадкового процесу у точках контролю та мінімум середнього квадрата похибки наближення у проміжках між цими точками. Застосування запропонованої методики на основі канонічного подання випадкових процесів забезпечує вирішення задачі довгострокового прогнозування мережевого трафіку. Порівняльний аналіз методів прогнозування свідчить про наближення методу канонічного розкладання випадкового процесу до інтелектуальних методів прогнозування.

Визначено, що з метою зміцнення фінансової спроможності місцевих бюджетів у цілому та бюджетів об'єднаних територіальних громад (ОТГ) зокрема необхідним є збільшення їхньої ресурсної бази, зокрема на виконання власних повноважень, збільшення джерел надходжень, розширення переліку видатків. Основним акцентом бюджетної політики є перехід на якісно новий рівень міжбюджетних відносин, а саме прямих міжбюджетних відносин державного бюджету з усіма місцевими бюджетами, в тому числі з бюджетами ОТГ. Наведено авторське трактування дефініції "доходи ОТГ" - економічні відносини щодо формування дохідної бази ОТГ як основи її податкоспроможності, зокрема власних доходів з метою фінансового вирівнювання та зростання фінансового потенціалу спроможних ОТГ на стратегічному рівні планування їхнього розвитку. Доведено, що у процесі акумуляції доходів до бюджетів ОТГ можуть використовуватися загальні методи - акумуляція доходів від продуктивної діяльності, від майна і майнових прав, від ресурсної бази, позичковий метод; і спеціальні методи - податковий, нормативний, метод перерозподілу, метод коефіцієнтів, емісійний, прогнозний. Проведено аналіз та оцінку надходжень власних доходів РТГ в Україні за 2015 - 2019 рр. у розрізі податку на доходи фізичних осіб, акцизного податку, плати за землю, єдиного податку, податку на нерухоме майно. Визначено позитивну динаміку надходжень власних доходів місцевих бюджетів об'єднаних громад за рахунок змін податкового та бюджетного законодавства у контексті фіскальної децентралізації. Запропоновано низку чинників, які потрібно враховувати у процесі формування дохідної бази бюджетів ОТГ з метою підвищення їхньої фінансової спроможності: впровадження принципово нового підходу до фінансового горизонтального територіального вирівнювання в Україні; запровадження нової трансфертної політики; самостійне формування місцевих бюджетів; формування єдиного кошика доходів загального фонду місцевих бюджетів; фінансове забезпечення розвитку територій; надання субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури ОТГ; виявлення та реалізація прихованого та недооціненого фінансового потенціалу ОТГ. Обгрунтовано, що ефективний розвиток ринку запозичень територіальних громад потребує забезпечення макроекономічних, інституціональних і регулятивних умов, фінансових гарантій, поєднання різних джерел забезпечення витрат бюджетів ОТГ.

Рекомендовано для студентів філологічних спеціальностей ВНЗ України, де викладають французьку мову. Філологію розглянуто у єдиному циклі з іншими мовознавчими дисциплінами. Висвітлено основні етапи історичного розвитку французької мови, розглянуто варіанти французької мови, що існують у Франції та країнах, де французька мова має статус офіційної мови або є мовою спілкування. Запропоновано практичні вправи творчого характеру. Викладено англійською мовою.

Запропоновано погляд на проблеми забезпечення економічної стійкості в Україні в умовах пандемії COVID-19. Здійснено грунтовний аналіз досліджень із розвинених країн і країн, що розвиваються, в розрізі соціо-економічних наслідків (СЕН) коронокризи та шляхів підвищення економічної стійкості в умовах пандемії COVID-19. Виділено ключові драйвери коронокризи та її вплив на економіку в світі загалом і Україні зокрема. Розглянуто основні СЕН пандемії COVID-19. Наведено приклади заходів, які запроваджуються урядами різних країн світу, які спрямовані на відновлення економічної стійкості в умовах пандемії COVID-19. Окремий фокус спрямовано на причинно-наслідкові зв'язки в розвитку коронокризи щодо економічної стійкості. Наголошено на нетиповому перебігу коронокризи в порівнянні з "традиційними" фінансовими та соціально-економічними кризами. Наведено особливості заходів урядів країн світу в умовах коронокризи, що сфокусовані на важелях соціальної підтримки та діджиталізації. Узагальнено кращі практики з подолання негативних СЕН пандемії COVID-19, які спрямовані на укріплення економічної стійкості. Наведено приклади заходів соціальної підтримки та діджиталізації в контексті мінімізації негативних наслідків коронокризи. Здійснено огляд комплексу заходів Уряду України на тлі пандемії COVID-19, які покликані зміцнити економічну стійкість України. Виділено релевантні рішення щодо боротьби з негативними СЕН коронокризи, спираючись на українську проблематику. Виділено потенційні зони ризику фінансової та соціально-економічної природи в контексті коронокризи, базуючись на особливостях національної економіки України. Визначено пріоритетні напрями для формування комплексу заходів Уряду України в контексті боротьби з негативними СЕН пандемії COVID-19. Наведено авторське бачення щодо заходів соціальної підтримки та діджиталізації, що були би дієвими в укріпленні економічної стійкості на тлі коронокризи в Україні. Наголошується на тому, що з метою досягнення економічної стійкості важливо підтримувати баланс у заходах між запобіганням новим випадкам інфікування COVID-19 і відновленням росту економічної активності.