Досліджено ключовий аспект прийняття рішень споживача онлайн, а саме вплив електронного середовища на здатність покупців. Основним завданням дослідження є розуміння того, як деякі функції електронних середовищ надають позитивний вплив на здатність споживачів приймати більш обгрунтовані рішення, а також визначення стратегій обробки інформації, які дозволять споживачам приймати більш зважені рішення під час здійснення покупок в Інтернеті.

Транспортно-експедиційне обслуговування є ключовою ланкою системи переміщення вантажів і передбачає розвиток численних сервісних послуг. Надання транспортними підприємствами нових додаткових та нетрадиційних послуг вантажовласникам дозволить розширити коло їх клієнтів, збільшити прибуток останніх від реалізації продукції, полегшити і прискорити впровадження нових транспортних технологій, підвищити стабільність та міцність зв'язків на ринку транспортних послуг. Сформульовані основні вимоги, яким має відповідати сучасне транспортно-експедиційне обслуговування. Управління транспортним обслуговуванням має базуватися на логістичній концепції та її методах, виходити з комплексної оптимізації ресурсів транспортних компаній та вантажовласників, а також інших учасників системи постачання. Оптимізація такого просторово-часового ланцюга, навіть за участю експедиторів-транспортних посередників, являє собою складне науково-практичне завдання. Запропоновані напрями розвитку додаткових і нетрадиційних послуг у транспортно-експедиційному обслуговуванні вантажопотоків, що надасть можливість забезпечити скорочення часу на транспортування та підвищити рівень сервісу. У загальній схемі постачання продукції до споживачів міститься значна кількість ланок - конкретних суб'єктів господарювання, кожний з яких, вирішуючи загальну транспортно-розподільчу задачу, має власну конкурентну стратегію. Важливим є аналіз не тільки становища господарюючих суб'єктів на ринку, й функцій і можливостей їх взаємодії у головних системних задачах транспортно-експедиційного обслуговування, якісного та ефективного просування вантажних потоків.

Поширення європейського харіуса та дунайського лосося досліджено з використанням іхтіологічних досліджень, аналізу зловживань рибалок і браконьєрів, інтерв'ювання місцевих інспекторів рибного господарства, інспекторів лісового господарства та деяких місцевих жителів тощо. Як показують результати, європейський харіус дуже поширений в Закарпатській області, населяючи всі основні річки та їх основні притоки в передгірних районах. Ареал дунайського лосося є вужчим і включає Тису, Рику, Тереблю, Шопурку та річку Тересву з її притоками: Лужанкою, Брустурянкою та Мокрянкою. Водночас дунайський лосось досить поширений в Закарпатській області і підтримує самостійні популяції.

Формування структури окремих дієтичних хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів, які повинні виготовлятися без пшеничного борошна, ускладнено через відсутність клейковини. Постійно триває пошук ефективних структуроутворювачів взамін клейковинних білків. Досліджено вплив мікробних полісахаридів (МПС) ксантану, енпосану і гелану на формування структури безклейковинного безбілкового хліба і безклейковинних маффінів. На фаринографі Брабендера досліджено здатність модельної безбілкової системи на основі кукурудзяного крохмалю утворювати тісто за умов додавання ксантану, енпосану та гелану в кількості 0,1 - 0,5 % до його маси. Встановлено, що за кількості 0,3 - 0,5 % усіх досліджених МПС утворюється тісто з показниками, які забезпечують формування необхідної структури тіста за відсутності клейковини. Досліджено вплив МПС на пружно-еластичні, пластично-в'язкі властивості безклейковинного тіста. Встановлено, що за рахунок додавання ксантану у безбілковому тісті зникають реопексні властивості. В'язкість безбілкового тіста з кількістю ксантану 0,3 - 0,5 % до маси крохмалю досягає значень, характерних для пшеничного хлібного тіста. У безклейковинному кондитерському тісті для маффінів достатньою є кількість МПС 0,1 % до маси готових виробів. У цьому випадку ефективна в'язкість збільшується у 2 - 3 разу для всіх досліджених МПС, що забезпечує потрібну консистенцію тіста для формування способом відсаджування. Досліджено показники якості випечених виробів з додаванням досліджуваних МПС. Показано, що їх використання у визначених кількостях призводить до збільшення питомого об'єму виробів і забезпечення пористої структури випечених виробів. Під час зберігання зменшується кришкуватість виробів, що свідчить про сповільнення процесів черствіння у безклейковинних системах із використанням ксантану, енпосану та гелану. Всі досліджувані МПС виявляють однаковий характер впливу на ті чи інші показники, але найбільшу дію виявляє ксантан, найменшу - гелан.

Наведено результати дослідження впливу шротів зародків пшениці (ШЗП) і вівса (ШЗВ) у кількості 10 - 20 % і шроту плодів шипшини (ШПШ) у кількості 2 - 6 % від маси борошна на процеси дозрівання житньо-пшеничного тіста та якість хліба. Доведено, що високий вміст у ШЗП, ШЗВ і ШПШ поживних для молочнокислих бактерій речовин сприяє збільшенню титрованої кислотності дослідних зразків тіста на 12,1 - 25,8, 6,1 - 21,2 і 9,1 - 22,9 % відповідно. За рахунок активації дріжджів прискорюється спиртове бродіння. У тісті з додаванням ШЗП, ШЗВ і ШПШ кількість виділеного за період бродіння вуглекислого газу більше, ніж у контрольного зразка на 23,7 - 49,2, 16,9 - 33,9 і 20,0 - 40,0 % відповідно. Проте дослідні добавки по різному впливають на зміну об'єму тіста. За додавання ШЗВ і ШПШ об'єм тіста після дозрівання збільшується на 7,3 - 21,9 і 7,8 - 22,3 % у порівнянні з контрольним зразком, що пов'язане з підвищенням його газоутримувальної здатності. В той же час, за додавання ШЗП об'єм тіста, навпаки, знижується на 9,8 - 31,7 % із-за його високої ферментативної активності. Відмічається, що вплив дослідних шротів на процеси дозрівання житньо-пшеничного тіста відіграє важливу роль у формуванні якості готових виробів. На підставі результатів дослідження фізико-хімічних показників якості житньо-пшеничного хліба з додаванням ШЗВ і ШПШ встановлено, що його пористість, питомий об'єм і формостійкість підвищується у порівнянні з контрольним зразком відповідно на 5,0 - 11,7, 10,0 - 25,0, 6,7 - 15,6 % за додавання ШЗВ, і на 10,0 - 13,0, 10,0 - 30,0, 9,0 - 33,0 % - у зразках із ШПШ. Тоді як внесення ШЗП призводить до зниження зазначених показників якості хліба. Негативний ефект посилюється за мірою збільшення добавки в системі. Встановлено, що за додавання максимальної кількості ШЗВ (20 %) і ШПШ (6 %) у хлібі з'являється надто виражений присмак добавок. Тому для забезпечення високих органолептичних показників якості житньо-пшеничного хліба доцільним є застосування ШЗП або ШЗВ у кількості не більше 15 %, а ШПШ - не більше 4 % від загальної маси борошна.

This paper reports a study into the effect of the microbial polysaccharides (MPS) xampan, enposan, and gelan on quality indicators during the storage of protein-free bread and gluten-free muffins. Microbial polysaccharides such as xampan, enposan, and gelan are effective structure-forming agents in gluten-free products. These hydrocolloids not only participate in the formation of the structure of dough and finished products but also affect the staling processes in gluten-free products during storage. The addition of the studied MPS leads to a slowdown in the staling processes of protein-free bread based on corn starch, as well as muffins based on wheat germ meal, during storage. It was found that in 24 hours of storage, the protein-free bread demonstrates a decrease in the moisture loss and crumbling index, as well as an increase in compressibility indicator, compared with control samples. It was also determined that gluten-free muffins with the addition of MPS lose moisture more slowly over 7 days of storage; they have lower crumbling and compressibility indices compared to the control. This is due to the high hydrophilic properties of the studied microbial polysaccharides, which can bind a significant amount of water and retain it during the storage of products. In addition, microbial hydrocolloids can envelop the gelatinized starch grains with a thin film, thereby helping inhibit the process of starch retrogradation. The samples of bread and muffins containing MPS almost did not change their appearance, color, taste, and smell during the studied shelf life, while the crumb of the examined samples demonstrated better elasticity and less crumbling. All studied MPS exhibit the same nature of the effect on the quality indicators of products during storage with xampan exerting the greatest effect and gelan - the least.

The study aims to define the potential and technological aspects of the digestate treatment for its application as a biofertilizer. Life cycle assessment methodology was used in terms of digestate quality management. The potential of nutrients, organic carbon, and useful microelements in the digestate allows for its consideration as a mineral fertilizer substitute and soil improver. The valorization of digestate as fertilizer requires quality management and quality control. Based on the research focus, the successful soil application of digestate post-treatment technologies was analyzed. Among the different commercial options for digestate treatment and nutrient recovery, the most relevant are drying, struvite precipitation, stripping, evaporation, and membranes technology. Comparing the physical and chemical properties of the whole digestate, separated liquid, and solid liquor fractions showed that in the case of soil application of granular fertilizer, nutrients from the digestate are released more slowly than digestate application without granulation. However, realizing this potential in an economically feasible way requires improving the quality of digestate products through appropriate technologies and quality control of digestate products. To support the manufacture of quality digestate across Europe, the European Compost Network developed a concept for a pan-European quality assurance scheme.