Наявність кліща Demodex folliculorum ускладнює перебіг низки дерматологічних захворювань, таких як розацеа і періоральний дерматит, та утруднює їх терапію. Актуальним є розробка та впровадження у практичну медицину лікарських препаратів комплексної дії, які проявляють антипаразитарні властивості щодо Demodex folliculorum, мають антибактеріальну, протизапальну, капілярозміцнювальну, протинабрякову, антиоксидантну та протиалергічну дію. Одним із етапів впровадження нових лікарських препаратів є дослідження токсичності, що дозволяє оцінити ступінь їх безпеки. Експериментально досліджено гостру токсичність, шкірноподразнювальну дію крему, який містить метронідазол, саліцилову кислоту та троксерутин, а також його антиальтеративну активність на моделі неалергічного контактного субхронічного дерматиту, викликаного скипидаром. Одержані результати свідчать про відсутність токсичного впливу і шкірноподразнювальної дії крему за одноразового нашкірного нанесення щурам у дозах 5000 і 150 000 мг/кг, що надає змогу віднести його відповідно до загальноприйнятої класифікації К. К. Сидорова до VI класу практично нетоксичних речовин (ЛД >> 15 000 мг/кг). У результаті вивчення антиальтеративної активності на моделі неалергічного контактного субхронічного дерматиту, викликаного скипидаром, встановлено, що досліджуваний крем проявляє протизапальну (антиальтеративну) дію.

Досліджено вплив густого екстракту з листя ліщини звичайної (Corylus avellana) на проникність капілярів шкіри щурів. Вплив густого екстракту з листя ліщини на судинно-тканинну проникність у щурів оцінювали за часом забарвлення папул шкіри тварин у місці ін'єкції флогогенних речовин у секундах. В якості флогогенів застосовували формалін, гістамін, білок, які мають різні механізми дії на проникність капілярів. У тварин, яким вводили досліджуваний екстракт в умовно-терапевтичній дозі 60 мг/кг, спостерігалося зменшення судинної проникності, викликаної усіма флогогенними речовинами. Визначено, що найбільш виражений судиннозміцнюючий ефект екстракт проявив відносно гістамінового запалення, де фарбування папули було в 1,9 рази повільніше порівняно з контрольною групою, а порівняно з ескувітом даний показник наближався до 1. Враховуючи механізм дiї гістаміну, можна припустити, що досліджуваний екстракт виявляє виражену дiю на проникність капiлярiв та мiкроциркуляцiю. Відносно формалінового та білкового запалення екстракт проявив помірний ефект, однак перевищив показник у групі ескувіту на 170 с за умов формалінового запалення. Одержані дані свідчать про наявність капілярозміцнюючої дії, що є приводом для подальшого дослідження ефективності екстракту за умов експериментальної патології.

Сучасні оральні антикоагулянти кумаринового ряду є світовим стандартом у лікуванні тромбозів. Проте препарати даної групи мають ряд побічних ефектів, а тому актуальним є пошук нових безпечних антикоагулянтів. Мета роботи - синтезувати 2-аміно-4-арил-4H-пірано[3,2-c][1,2]бензоксатіїн-3-карбонітрил 5,5-діоксиди та дослідити їх вплив на процес згортання крові. Взаємодія еквімолярних кількостей 1,2-бензоксатіїн-4(3H)-он 2,2-діоксиду з малонодинітрилом та бензальдегідами при кип'ятінні впродовж 1 години в етанолі в присутності каталітичної кількості триетиламіну приводила до утворення 2-аміно-4-арил-4H-пірано[3,2-c][1,2]бензоксатіїн-3-карбонітрил 5,5-діоксидів. У дослідженні було використано широкий ряд заміщених ароматичних альдегідів з метою подальшого вивчення залежності "структура-біологічна активність". Серед синтезованих сполук були знайдені речовини з антикоагулянтними та кровоспинними властивостями. Синтезовано ряд 2-аміно-4-арил-4H-пірано[3,2-c][1,2]бензоксатіїн-3-карбонітрил 5,5-діоксидів. Вивчення впливу одержаних сполук на згортання крові проводили in vitro методом Бюркера. Висновки: в результаті трикомпонентної взаємодії 1,2-бензокстаіін-4(3H)-он 2,2-діоксиду з малонодинітрилом та бензальдегідами з помірними та високими виходами утворюються цільові 2-аміно-4-арил-4H-пірано[3,2-c][1,2]бензоксатіїн-3-карбонітрил 5,5-діоксиди. Дослідження in vitro виявили серед похідних даного ряду сполуки з вираженими антикоагулянтними та гемостатичними властивостями. Тому особливості впливу 2-аміно-4-арил-4H-пірано[3,2-c][1,2]бензоксатіїн-3-карбонітрил 5,5-діоксидів на згортання крові потребують подальшого вивчення.