Порівняно розвиток ембріона пташенят мініатюрної курки і бройлера. У експерименті використали ембріон Perry'88 культури сурогатних яєць з самомодифікацією. Яйця місцевих мініатюрних птиць і материнського виду бройлера Ross 308 використали як донора. Яйця-реципієнти одержали від комерційних кур-несучок. Ембріони домашньої мініатюрної птиці та ембріони курчат-бройлерів розвивались по-різному, але ні одне курча не вилупилося. Пік смертності ембріонів спостерігався між стадіями S 3 і S 13 (25 - 30 % ембріонів) для мініатюрної птиці, а для бройлерів між стадіями S 3 і S 8 (23 - 35 % ембріонів). Наступний критичний період - S 17 та S 21. У цей період припинили розвиток 12 - 40 % ембріонів мініатюрної птиці та 20 % ембріонів бройлерів. У описаному досліді ембріони курчат-бройлерів розвивались лише до 9 дня інкубації і гинули між S 25 - 35. Ембріони мініатюрної птиці виживали краще і деякі з них розвивалися до 11 дня інкубації (S37). Таким чином, 8 і 9 день інкубації (стадії S 34 - 35) були критичними для ембріонів цієї групи. Зроблено висновок, що ембріони мініатюрної птиці менш чутливі до маніпуляції і краще приживаються в сурогатних яйцях, ніж ембріони бройлерів, тому можуть бути зручною біологічною моделлю.

Аналіз показує, що, окрім збереження "класичних" застосувань роботів (промислових роботів) для виробничих (інженерних) промислових процесів, останнім часом їх застосування переважно, сконцентровано в так званих неінженерних промислових і невиробничих (сервісних) галузях. Тенденції висувають нові функціональні та конструктивні вимоги до роботів та їх застосування, особливо тих, що стосуються ефективного використання роботів у нових сегментах невиробничого та сервісного секторів. Актуальні на сьогодні дослідження орієнтовані на сформульовану проблему повернення інвестицій у роботизовані пристрої, що є гарантованим завдяки тому, що люди на робочому місці можуть розвиватись та зосередитись на інших видах завдань. Виділення недосліджених частин загальної проблеми у цьому секторі, а це передусім сфера порятунку, де роботам доводиться долати різні перешкоди при здійсненні своєї діяльності, потрапляти у важкодоступні та небезпечні місця тощо, залежить головним чином від концептуального рішення робота. Враховуючи, що пріоритетом компанії є постійне вдосконалення своєї продукції, ця група роботів також шукає нові інноваційні підходи, які б покращили концептуальні рішення сервісних роботів та їх використання в прикладних галузях. Зважаючи на це, можна припустити, що цей аспект постійних інновацій відкриває велику кількість можливостей для нових удосконалень цієї групи роботів. Поява цієї групи роботів була зумовлена вимогами практики, яка вимагала включення концепції роботів у непромисловій та невиробничій сферах, де роботи виконували б лише дії, які були б корисні людині або технічно-експлуатаційним системам. З цієї причини почали з'являтися перші конструкції таких роботів, які з часом постійно удосконалювалися та адаптувались до практичних потреб настільки, що сьогодні вони є невід'ємною частиною сфери послуг. Висновки: мобільні роботизовані системи сьогодні перебувають в стадії інтенсивного розвитку. Різноманітність сервісної діяльності у сфері обслуговування вимагає залучення робототехніки з різними концептуальними рішеннями щодо їх мобільності. Найбільш поширене застосування принципу колісного шасі. З погляду теорії, а також технічних рішень найскладнішим є колісне шасі і саме воно найбільш широко застосовується в сфері робототехніки. Ця стаття виконана в напрямку сучасного обслуговування робототехніки та основних характеристик і проблем, пов'язаних із рішенням, яке застосовано у навчальному процесі.

Аналіз показує, що, окрім збереження "класичних" застосувань роботів (промислових роботів) для виробничих (інженерних) промислових процесів, останнім часом їх застосування переважно, сконцентровано в так званих неінженерних промислових і невиробничих (сервісних) галузях. Тенденції висувають нові функціональні та конструктивні вимоги до роботів та їх застосування, особливо тих, що стосуються ефективного використання роботів у нових сегментах невиробничого та сервісного секторів. Актуальні на сьогодні дослідження орієнтовані на сформульовану проблему повернення інвестицій у роботизовані пристрої, що є гарантованим завдяки тому, що люди на робочому місці можуть розвиватись та зосередитись на інших видах завдань. Виділення недосліджених частин загальної проблеми у цьому секторі, а це передусім сфера порятунку, де роботам доводиться долати різні перешкоди при здійсненні своєї діяльності, потрапляти у важкодоступні та небезпечні місця тощо, залежить головним чином від концептуального рішення робота. Враховуючи, що пріоритетом компанії є постійне вдосконалення своєї продукції, ця група роботів також шукає нові інноваційні підходи, які б покращили концептуальні рішення сервісних роботів та їх використання в прикладних галузях. Зважаючи на це, можна припустити, що цей аспект постійних інновацій відкриває велику кількість можливостей для нових удосконалень цієї групи роботів. Поява цієї групи роботів була зумовлена вимогами практики, яка вимагала включення концепції роботів у непромисловій та невиробничій сферах, де роботи виконували б лише дії, які були б корисні людині або технічно-експлуатаційним системам. З цієї причини почали з'являтися перші конструкції таких роботів, які з часом постійно удосконалювалися та адаптувались до практичних потреб настільки, що сьогодні вони є невід'ємною частиною сфери послуг. Висновки: мобільні роботизовані системи сьогодні перебувають в стадії інтенсивного розвитку. Різноманітність сервісної діяльності у сфері обслуговування вимагає залучення робототехніки з різними концептуальними рішеннями щодо їх мобільності. Найбільш поширене застосування принципу колісного шасі. З погляду теорії, а також технічних рішень найскладнішим є колісне шасі і саме воно найбільш широко застосовується в сфері робототехніки. Ця стаття виконана в напрямку сучасного обслуговування робототехніки та основних характеристик і проблем, пов'язаних із рішенням, яке застосовано у навчальному процесі.