Розглянуто способи вимірювання вільних коливань консольних інструментів і вимушених коливань в процесі різання. Для таких вимірювань зазвичай використовуються безконтактні ємнісні або індуктивні датчики. Найчастіше використовуються методи вимірювання за допомогою індуктивних та ємнісних датчиків. Мета роботи - апробація розробленого стенда для безконтактного вимірювання вібрацій інструмента, що обертається, з подальшим порівнянням амплітудно-частотних характеристик на холостому ході і в процесі обробки широколезовою розгорткою для встановлення вібростійкості процесу різання. Для вимірювання вібропереміщень інструмента відносно деталі при низькочастотних коливаннях запропоновано застосовувати безконтактний метод вимірювання з використанням датчиків, що працюють на основі ефекту Хола. Розроблено стенд для проведення безконтактних вимірювань вібрацій інструмента в реальному часі. Отримано осцилограми амплітуди коливань центра інструмента під час обертання, дані спектрального аналізу коливань інструмента відносно оброблюваної деталі і графіки переміщення центра інструмента на холостому ході і в процесі різання. Проведено аналіз даних вимірювань на різних етапах обробки отвору розгорткою. Показано, що інструмент здатен виправити початкову похибку попередньо обробленого отвору в діапазоні від 25 до 50 %. Висновки: обробка отриманих віброграм дозволяє оцінити параметри динамічної системи як на холостому ході, так і в процесі обробки, оцінити дані відхилень ексцентриситета на основі осцилограм амплітуд по осях У і Z, відхилення від круглості і зробити висновки про розмірну точність при обробці заготовок з різними режимами різання.

В умовах постійно зростаючих вимог ринку праці до фахівців (випускників вищих навчальних закладів) важливу роль відіграє перегляд підходів до забезпечення якості надання освітніх послуг. У відповідності до Європейських стандартів та рекомендацій щодо забезпечення якості вищої освіти (Е8Є) новою парадигмою вищої освіти є студентоцентрований підхід до навчання, викладання та оцінювання результатів. Мета роботи - визначення принципів функціонування внутрішньої системи забезпечення якості надання освітніх послуг у ВНЗ. Кожний навчальний заклад відповідно до контексту своєї діяльності має визначитися самостійно з принципами функціонування, їх обгрунтуванням та ступенями їх важливості. Запропоновано і описано модель циклу стратегічного управління ВНЗ з метою досягнення сталого розвитку. Наведено пропозиції щодо формування політики, місії та задач навчального закладу вищої освіти у сфері якості з метою реалізації студентоцентрованого навчання. Показано, що визначення принципів функціювання внутрішньої системи забезпечення якості надання освітніх послуг вищих навчальних закладів є стратегічно важливим рішенням, яке дозволить покращити їх діяльність, а також дозволить ініціювати та керувати їх сталим розвитком.

Розглянуто питання, пов'язані з розробкою концепції удосконалення моделі оцінки якості процесів на підставі вимірювання досягнення запланованого рівня результативності із застосуванням "шкали зрілості". Визначено принципи, закладені в модель оцінки, які засновані на розумінні того, що процес оцінки не є "лінійним" процесом, а є процесом, який функціонує як безперервний цикл. Запропонована вдосконалена модель оцінки процесу із застосуванням принципів "структурної моделі" і реалізацією методології PDCA надає змогу забезпечити представлення можливостей процесів на рівні організації, забезпечуючи прозорість у поданні здатності процесів створювати цінності.

Мета дослідження - обгрунтування конкурентоспроможного розвитку (КСР) регіональних сільськогосподарських товаровиробників (СГТВ) в умовах корекції їхньої галузевої структури в контексті євроінтеграційних процесів. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених із проблем теорії та практики забезпечення КСР аграрного товаровиробництва з урахуванням екзогенних та ендогенних факторів. Зі спеціальних методів дослідження використано економіко-статистичний - під час аналізу сучасного стану та прогнозування перспектив КСР регіональних аграрних товаровиробників в умовах євроінтеграційних процесів, графічний - для визначення прогнозованих обсягів тваринницької продукції у фермерських господарствах у розрізі областей Карпатського регіону України, абстрактно-логічний із метою обгрунтування інституціонально-економічного механізму КСР СГТВ Карпатського регіону України в контексті корекції їхньої галузевої структури. У результаті проведеного дослідження виявлено, що з огляду на можливості налагодження транскордонного партнерства, поглиблення економічної євроінтеграції з країнами ЄС важливим економічним пріоритетом регіональних СГТВ Карпатського регіону України є можливість формування ринку різних видів агропродовольчої продукції з географічним зазначенням. Карпатський регіон України володіє достатньо потужним земельно-ресурсним потенціалом для виробництва якісної та безпечної молочної продукції з високою доданою вартістю. Згідно з проведеними розрахунками за умови використання конкурентних переваг, які законодавчо закріплені у країнах ЄС, у досліджуваному регіоні потенційні обсяги виробництва найважливішої тваринницької продукції - молока у фермерських господарствах можуть зрости з 14 тис. тонн до 252 тис. тонн, або у 18 разів. У регіоні відродження традиційних напрямів спеціалізації в сільськогосподарському виробництві сприятиме корекції його галузевої структури, поліпшенню організаційно-економічних умов щодо самозабезпечення регіону тваринницькою продукцією, мінімізації економічного ризику внаслідок розширення напрямів спеціалізації, зниженню трансакційних витрат на транспортування та реалізацію завдяки розвиткові фірмової торгівлі, підвищенню рівня конкурентоспроможності аграрних підприємств різних організаційно-правових форм господарювання, що вироблятимуть продукцію з високою доданою вартістю. Уперше обгрунтовано організаційно-економічні засади оптимізації галузевої структури регіональних СГТВ з урахуванням конкурентних переваг, які законодавчо закріплені у країнах ЄС.

Об'єктом цього дослідження є модель процесного ландшафту закладу вищої освіти. Встановлено взаємозв'язок верхніх рівнів циклів постійного поліпшення з циклами нижніх рівнів. Запропоновано визначати взаємозв'язок рівнів процесів постійного поліпшення через фазу "Роби" таким чином, що ця фаза процесу верхнього рівня реалізується повним циклом підпроцесу. Визначено вихідні положення та послідовність дій для побудови ландшафту системи управління якістю для чого необхідно було визначити контекст діяльності університету; визначити процеси за категоріями та ступінь їх деталізації; визначити послідовність процесів різних категорій і взаємозв'язку між ними. У результаті побудовано процесний ландшафт із застосуванням графічного методу. Для реалізації інноваційних рішень, реінжинірингу процесу загалом запропоновано цикл PDCA доповнити фазою "S - старт". Ця фаза має ініціювати створення певних процесів, які після старту мають розвиватися самостійно без втручання вищого керівництва. Проведено аналіз процесного ландшафту відповідно до поставлених цілей та їх придатності відповідно до контексту діяльності організації. Цінність роботи полягає в тому, що заклади освіти можуть використовувати результати досліджень, представлених у статті, для побудови власного процесного ландшафту системи управління якістю закладу освіти з урахуванням вимог стандартів ISO 9001:2015, ISO 21001:2018 і стандартів і рекомендацій ESG 2015; показано способи інтеграції рекомендацій ESG до структури вимог стандартів ISO.

Мета роботи - постановка задачі вдосконалення методу вимірювання малих швидкостей подачі металорізальних верстатів (МРВ) у процесі обробки фінішною обробкою шляхом застосування датчиків прямого вимірювання швидкості; огляд проблеми вимірювання малих швидкостей подачі у разі лезової обробки з метою оцінки та мінімізації невизначеностей вимірювань швидкостей подачі. Показано необхідність вимірювань і подальшого аналізу нестабільності швидкостей подачі МРВ у діапазоні від 0 до 20 мм/хв. Показано, що нерівномірність руху елементів верстата може бути наслідком вибирання зазорів у рухомих з'єднаннях і подолання сил тертя в цих зазорах. Наведено вплив системи адаптивного керування приводом верстата на нерівномірність швидкості подачі. Описано вплив на нерівномірність швидкості різних типів приводів, зокрема: крокових двигунів, гідравлічних і пневматичних приводів, асинхронних двигунів з частотними перетворювачами, серводвигунів. Описано основні складові невизначеності, що виникають за непрямого методу вимірювання швидкості, пов'язані з невизначеностями вимірювання часу та пройденого шляху, похибками за апроксимації, що виникають при розрахунку миттєвої швидкості, а також похибками, пов'язаними з дискретністю відліків часу та відстані. Розглянуто методи прямого вимірювання швидкості подачі. Показано неможливість використання датчиків, що використовують ефект Доплера для вимірювання малих швидкостей подач. Зазначено, що існуючі конструкції магнітних датчиків вимірювання миттєвої швидкості мають значну нелінійність, яка не може бути усунена шляхом корегування результатів вимірювань. Наведено обмеження відомих датчиків щодо довжини шляху на якому може бути виміряна швидкість подачі. Визначено перспективний напрямок досліджень щодо вдосконалення методу прямих вимірювань малих швидкостей подачі МРВ.