Запропоновано визначення виробничо-економічної системи, наведено характерні властивості цієї системи, конкретизовано сукупність економічних відносин, що складаються на певному етапі соціально-економічного розвитку країни, визначено об'єктивні економічні закони та суб'єктивні фактори впливу на систему, схематизовано структурні елементи економічної системи, що віднесені до виробничих процесів.

Індекс рубрикатора НБУВ: И332.3

Рубрики:

Розробка родовищ залізних руд

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У традиційному вигляді, програмно-визначена радіосистема (Software Defined Radio, SDR) являє собою обчислювальне ядро, обладнане приймально-передавальними блоками. З метою прискорення обчислювальних операцій у системах SDR запропоновано як математичну основу застосовувати систему залишкових класів. Результати попередніх досліджень, що проводились різними групами вчених з метою пошуків шляхів підвищення продуктивності обчислювальних засобів, методів організації ефективної системи виявлення та виправлення помилок, а також побудови надійних обчислювальних комплексів, надають змогу стверджувати, що в межах позиційних систем числення не можна очікувати принципових зрушень в даних напрямках без суттєвого збільшення робочих частот і ускладнення апаратної частини. Перевагою запропонованого методу є те, що програмна радіосистема може складатися з декількох ПЛІС і обслуговувати декілька незалежних радіоканалів, а перепрограмування властивостей надає змогу змінювати число і складові процесу обробки повідомлень залежно від поточних умов роботи. Проаналізовано паралельність арифметичні операції у системі залишкових класів. Ці операції називаються модульними, оскільки для обробки числових значень використовують невеликі залишки ділення на певний набір модулів, а для додавання і множення потрібно лише один тактовий цикл роботи обчислювальної системи. Для перетворення чисел із двійкової системи у RNS використовується алгоритм, заснований на застосуванні китайської теореми про залишки. Проте такі операції, як поділ, порівняння двох чисел і виявлення знака, є складними і ресурсозатратними в RNS. Для цих проблемних операцій було запропоновано кілька рішень. Вони полягають у відсутності процесу перетворенні залишку в бінарну систему (зворотне перетворення) шляхом застосування цифро-аналогових перетворювачів у RNS. З іншого боку, вибір правильного набору модулів є ще одним важливим питанням для побудови ефективного RNS з достатнім динамічним діапазоном. Зазначено, що система класів залишків надає змогу значно поліпшити параметри обчислювача у SDR, а особливо у функціональному блокові Direct Digital Synthesizers (DDS) у порівнянні з обчислювачем, побудованим на тій же фізичній і технологічній основі, але у позиційній обчислювальній системі, а також одержання нових більш прогресивних конструктивних і структурних рішень. Експериментальні результати показують, що представлені методи надають значні переваги для цифрових фільтрів у SDR, які характеризуються високим динамічним діапазоном і мають велику кількістю ланок, особливо коли повні перемножувачі не доступні у цільовій архітектурі FPGA, або коли ці перемножувачі мають використовуватися для різних цілей. Висновки: запропонована система вносить явні переваги перед існуючими системами і показує переваги продуктивності обчислювальних операцій і може бути використана для побудови сучасних систем зв'язку. Запропонована архітектура зменшує розміри конвеєру суматорів і перемножувачів, що є дуже важливим фактором під час розробки високошвидкісних SDR.

Викладено результати математичного моделювання інтенсивності поглиненого гамма-випромінювання (ГВ) для визначення вмісту заліза в ЗРС. Показано, що для підвищення точності оперативного контролю вмісту заліза в ЗРС доцільно використовувати поглинене ГВ. Такий підхід є вдосконаленням ядерно-фізичного методу (ЯФМ) визначення вмісту заліза в ЗРС. За існуючих ЯФМ визначення вмісту заліза в ЗРС використовується відбите ГВ. У досліджуваному методі застосовується гамма-гамма метод, особливістю якого є використання "м'якого" ГВ. Це призводить до того, що від опромінюваної поверхні відбивається тільки незначна частина початкового потоку ГВ. У результаті вимірювання інтенсивності розсіяного ГВ характеризується значними відносними помилками і, як наслідок, низькою точністю оперативного контролю вмісту заліза в ЗРС. Використання поглиненого ГВ, як основної частини потоку ГВ, надає можливість значно зменшити відносну помилку вимірювання інтенсивності ГВ, тобто підвищити точність оперативного контролю вмісту заліза в ЗРС. Розглянуто, як найбільш поширений, метод "центральної геометрії" вимірювання інтенсивності ГВ. Цей метод надає можливість у математичній моделі враховувати залежність інтенсивності поглиненого ГВ не тільки від властивостей опромінюваної поверхні гірської маси, а й від геометричних параметрів за реалізації вимірювань. Основною особливістю моделі є використання параметра альбедо, який надає можливість зв'язати розсіяне і поглинене гамма-випромінювання. Надання синтезованої моделі в безрозмірному вигляді надало можливість як спростити розрахунки, так і узагальнити результати математичного моделювання інтенсивності поглиненого ГВ. З метою порівняння величин інтенсивностей відбитого та поглиненого ГВ за умов центральної геометрії проведено відповідні числові розрахунки. Результати проведених розрахунків підтвердили ефективність використання поглиненого ГВ для визначення вмісту заліза в ЗРС. Так, в діапазоні 50 - 60 відсотків вмісту заліза чутливість поглиненого гамма-випромінювання значно вище (в 2 рази), ніж чутливість розсіяного ГВ.