Досліджено процес іонізації атомів Sr електронним ударом з основного та метастабільних рівнів з застосуванням техніки перехресних атомного й електронного пучків. Визначено абсолютні величини повного перерізу іонізації атомів з основного та з метастабільних станів, які дуже відрізняються.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.301.1-52

Рубрики:

Ентерити, ентероколіти, коліти у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.302.2-52 + Р733.514.19-52

Рубрики:

Розлади рухової функції кишечника у дітей

Інші кишкові (водно-харчові) інфекції у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено ліпідний склад тіней еритроцитів і плазми крові у ліквідаторів через 12 років після аварії на ЧАЕС. Обстежено три групи людей: ліквідатори аварії на ЧАЕС, неопромінені пацієнти з соматичною патологією та здорові особи. Вміст фосфоліпідів вивчали за допомогою двовимірної мікротонкошарової хроматографії на силікагелі, а жирних кислот і холестеролу - методом газової хроматографії. Встановлено, що в тінях еритроцитів ліквідаторів істотно зростає рівень загального холестеролу та загальних фосфоліпідів. Крім того, зростає рівень сфінгомієліну та фосфатидилетаноламіну. У декотрих опромінених пацієнтів детектується лізофосфатидилетаноламін. У цьому випадку розподіл діацильної та плазмалогенної форми фосфатидилхоліну та фосфатидилетаноламіну не змінюється. Також практично не змінюється жирнокислотний склад тіней еритроцитів, за винятком достовірного зростання рівня 22:5 n-3, вірогідного зниження 22:5 n-6. Індекс ненасиченості залишається незмінним. У плазмі крові змін зазначених показників не зареєстровано. До того ж зміни ліпідного складу крові ліквідаторів аварії на ЧАЕС та неопромінених пацієнтів із соматичною патологією були подібними. Отримані результати свідчать про наявність неспецифічних віддалених ефектів після опромінення малими дозами іонізуючого випромінювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г241.211

Рубрики:

Вуглеводні з одним подвійним зв'язком (етиленові вуглеводні, олефіни, алкени)

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження -розробити препаративні методи функціоналізації димерів діамантану. Встановлено, що реакція 1,1'-бісдіамантану з бромом і подальший гідроліз надають 6-гідрокси-1,1'-бісдіамантан з виходом 56 %. Реакція 4,4'-бісдіамантану з азотною кислотою або рідким бромом з наступним гідролізом призводить до суміші гідроксипохідних та до 1,1'-дигідрокси-4,4'-бісдіамантану після ізомеризації в сірчаній кислоті (вихід - 73 %). Таким чином, реакційна здатність бісдіамантанів з електрофілами визначається більшою стабільністю карбокатіонів у медіальних положеннях каркасів, що було доведено DFT-розрахунками. Тоді як медіальне заміщення домінує в реакціях 4,4'-бісдамантану з електрофілами, арилювання бензеном за присутності трет-бутилброміду та алюмінію хлориду надає біс-апікальне похідне 9,9'-дифеніл-4,4'-бісдіамантан. Експериментальна частина. Структуру 6-гідрокси-1,1'-бісдіамантану було доведено даними рентгеноструктурного аналізу. Напрямок заміщення в 1,1'-дигідрокси-4,4'-бісдіамантані було підтверджено спектрами 2D-ЯМР. Арилювання 4,4'-бісдіамантану бензеном відбувається як біс-апікальне заміщення з утворенням 9,9'-дифеніл-4,4'-бісдіамантану з виходом 47 %. Висновки: показано, що медіальне заміщення домінує в реакціях бісдіамантанів із сильними електрофілами, і лише арилювання 4,4'-бісдіамантану перебігає як біс-апікальне заміщення.