За допомогою сукупності фізичних методів досліджень (електронної мікроскопії, диференціального термічного аналізу та термографії, дифрактометрії, ІЧ-спектроскопії) вивчено будову порошкоподібного політетрафторетилену (ПТФЕ) до та після інтенсивної механічної активації (механічного легування). Показано, що механічна активація ПТФЕ призводить до утворення гранул з мікронними розмірами, ниткоподібних пасом нанорозмірної товщини та інших утворень, не властивих промисловим зразкам ПТФЕ. Спостерігаються особливості будови макромолекул активованого ПТФЕ, що забезпечують збільшення опору зношування. Проаналізовано одержані результати, наведено приклади впровадження розроблених триботехнічних композитів.

Обгрунтовано потребу дослідження підсистеми ризик-менеджменту як невід'ємного компоненту управління зовнішньоекономічною діяльністю вітчизняних підприємств. Визначено об'єкт і суб'єкт управлінської діяльності у процесі реалізації зовнішньоекономічних операцій. Наведено пропозиції щодо формування переліку, послідовності здійснення процедур управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності, а також рекомендації щодо практичної реалізації даних процедур на окремих етапах початку співпраці з закордонним контрагентом та прийняття рішень щодо укладення зовнішньоекономічного контракту.

Досліджено надмолекулярну структуру та експлуатаційні властивості активованого матричного політетрафторетилену, модифікованого волокнистого наповнювача та композитів на їх основі. Показано, що енергетичний вплив сприяє переведенню структури матричного політетрафторетилену у нанорозмірний стан. Розроблено технологію почергової механічної активації інгредієнтів композиції перед їх суміщенням шляхом енергетичного впливу. Наноструктуровані матриця, фрагменти вуглецевих волокон і межі їх розділу у сформованому композиті зумовлюють унікальність фізико-механічних та експлуатаційних характеристик композитних матеріалів. В результаті досліджень розроблено матеріал нового покоління з максимумом фізико-механічних та триботехнічних властивостей.

За допомогою методу ІЧ-спектроскопії досліджено процеси взаємодії в системах крейда (у вихідному стані та модифікована) - акриловий плівкоутворювач. Показано, що модифікація поверхні крейди метилсиліконатом калію може викликати зміну характеру взаємодії в системах з плівкоутворювачем. Одержані дані підтверджують можливість взаємодії між згаданими компонентами за участю адсорбованої води і зв'язків C = O і C - О крейди.

Досліджено технологію отримання та властивості етиленових композицій із різним вмістом мастил всередині. Показано в'язко-механічні властивості поліетилену за додавання різної кількості мастильних матеріалів. Наведено результати досліджень фізико-механічних і діелектричних властивостей поліетилену, що синтезований за надходження нафтенового масла, з додаванням 0,15 % різних мастил і термооксидантів.

Досліджено антифрикційні властивості нафтових і полігліколевих олив за невеликих навантажень на пари бронзи: вольфрам-карбідного сплаву ВК-6 (ВК-11) - графелон-20-ВК-6 (ВК-11) і великих навантажень на пари вальникових високохромованих сталей ШХ-15 - ШХ-15. Нові кореляції в'язкотермічних та антифрикційних властивостей різних полігліколевих олив надають можливість створити ефективні композиції на їх основі. Виявлено залежність величини навантаження від молекулярної маси різних полігліколів, плями зносу від осьового навантаження та граничного навантаження від концентрації добавок в нафтенових і мінеральних оливах. Середньоквадратичне відносне відхилення діаметра плями зносу від діаметра за Герцом надає узагальнювальну оцінку протизносних властивостей мастильних масел.

Досліджено технологію отримання та властивості етиленових композицій із різним вмістом мастил всередині. Показано в'язко-механічні властивості поліетилену за додавання різної кількості мастильних матеріалів. Наведено результати досліджень фізико-механічних і діелектричних властивостей поліетилену, що синтезований у разі надходження нафтенового масла, з додаванням 0,15 % різних мастил і термооксидантів.

Розглянуто можливість збільшення обсягів утилізації відходів виробництва глинозему - червоного шламу шляхом використання як наповнювача для виготовлення полімерного композиційного матеріалу. Визначено склад композиту на основі червоного шламу (75 мас. %) і показано особливості порової структури матеріалу як фактора формування його фізико-технічних та експлуатаційних властивостей.

Дослідження проведено з використанням потрійної інтумесцентної системи, яка базується на Exolit AP 740 F і є синергетичною системою на основі поліфосфатів амонію з додаванням азот-вмісних сполук. Як зв'язуюче використовувався стирол-акриловий полімер, роль пігменту виконував діоксид титану. Пластифікатори в дослідженні були обрані таким чином, щоб оцінити вплив їх молекулярної маси на структуру піни. Як пластифікатори були обрані: дибутилфталат і полібутенові олігомери: Indopol H 1200, Indopol H 6000 і Indopol H 18000. Результати представлені у вигляді зображень електронної мікроскопії, часу досягнення критичних температур за випробування пальником Бунзена, коефіцієнти спучування композиції, а також графіків термогравіметричного аналізу. Встановлено вплив пластифікаторів на пористу структуру і вогнестійкість вуглецевих пін інтумесцентних покриттів. На прикладі полібутенових аліфатичних матеріалів визначено температурні інтервали термоокиснювальної деструкції пластифікаторів, встановлено залежність їх стабільності у процесі термічної обробки від значення молекулярної маси. Показано, що застосування пластифікаторів різної молекулярної маси надає можливість змінювати розміри комірок пін, шляхом зниження показника межі плинності розплаву, що призводить до збільшення розмірів цих комірок. У разі збільшення молекулярної маси здатність пластифікатора формувати асоціативні структури зростає, що підвищує межу плинності розплаву і знижує значення середнього діаметра комірки піни, а також змінювати характер утворювання контрактаційних тріщин у структурі. Встановлено, що показник вогнестійкості покриттів залежить від типу і молекулярної маси використовуваних пластифікаторів. Для розглянутої інтумесцентної системи на основі стирол-акрилового полімеру виявлено залежність вогнестійкості від молекулярної маси пластифікатора. Результати дослідження можуть бути використані під час розробки рецептур інтумесцентних систем для протипожежного захисту.

Purpose. To reveal the theoretical and applied background of social impacts of mining enterprises' corporate social responsibility (CSR) on society's and local communities' sustainable development, especially actualized in the conditions of decentralization. To consider recommendations for government stimulus of different levels for CSR in mining companies. Methodology. The content analysis of non-financial reports of mining enterprises was used to determine social effects. Findings. The features of the components of sustainable development in the mining industry are revealed. The dynamics and structure of the CSR expenditure, its social effects and shortcomings in influencing the local communities' sustainable development are analyzed through non-financial reports of the socially responsible enterprises in the mining industry. The directions of state policy implementation on CSR at enterprises are determined. Originality. The peculiarities of the mining enterprise's influence on sustainable development by its economic, environmental and social components are investigated. The practice of CSR implementation in the mining industry on the example of SRH company is analyzed. The dynamics and structure of the company's CSR expenditures, social effects, and impacts on the sustainable development of local communities, deficiencies and constraints on the cooperation of enterprises and communities for joint sustainable development are determined. Measures have been proposed to improve the CSR management of mining enterprises. Practical value. The results of the study can be used at the macro level by government bodies in regulating and promoting CSR in the country, at the level of local communities - in formulating a strategy for their sustainable development, as well as at the micro-level - CSR management at mining enterprises.

Розроблено нову схему збудження коливань робочих органів блоків вібраційної установки на основі зміни фазових кутів дебалансів між собою. Реалізація такої ідеї надає можливість за один оберт дебалансів здійснити ту кількість вібродій на технологічне середовище, скільки віброблоків має установка. Таким чином реалізовано спектр частот, що значно підвищує ефективність технологічного процесу. Запропонована схема придатна для реалізації різних процесів зі зменшенням енерговитрат у порівнянні з існуючими конструкціями вібраційних машин. Розроблено конструктивну схему вібраційної установки з чотирма вібраційними блоками. Вибрано математичну модель на основі представлення параметрів машини дискретними, а оброблювальне середовище - континуальними. Моделювання робочого процесу вібраційної установки виконано на підставі використання методу скінченних елементів. Скінченно-елементну модель складено шляхом апроксимації всіх несучих елементів, в тому числі і формоутворювальної поверхні, двовимірними скінченними елементами. Віброізоляційні опори та пружні елементи моделі прийняті тривимірними, так як процеси, що протікають в таких елементах конструкції, є більш складними з точки зору розсіяння енергії. Досліджено робочий процес енергоощадної вібраційної установки, що реалізує поліфазні коливання. Складено рівняння руху такої системи та визначено амплітуди та частоти коливань, що визначають цей рух. Здійснено оцінку розподілу амплітуд коливань по периметру рами, закріпленої на вібраційних блоках віброустановки. Визначено можливість ефективного використання поліфазного спектра коливань під час виконання процесів сортування та ущільнення матеріалів на основі реалізації зсувних і нормальних напружень. Запропонована схема енергоощадної вібраційної установки та визначені параметри відкривають реальну можливість для використання в різних галузях. Отримані результати використані у процесі проектування енергозберігаючої конструкції віброустановки з урахуванням фазових кутів для ущільнення технологічних середовищ.

This paper reports the analytical and experimental studies aimed at designing and modeling fluoropolymer anti-friction materials. The optimal ratios of the total surface of polymer particles to the total surface of filler particles for different brands of fluoropolymer-4 have been determined, as well as the critical concentrations of the modifiers of fluoropolymer anti-friction materials. The calculations of antifriction carboplastics' elasticity modules indicate the existence of adhesion between carbon fiber and polytetrafluoroethylene (PTFE). When constructing composites that combine high durable and tribotechnical characteristics, it is advisable to combine modifiers with different dispersion and polymer-oligomeric matrices, which enables the implementation of the principle of multilevel modifying. It has been established that the adhesion between carbon fiber and PTFE can be improved by applying a fluoropolymer coating onto the surface of carbon fibers or by modifying with zirconium oxide nanopowders. The binary fluoropolymer matrix applied to the surface of carbon fiber can be used as an effective base for composite materials. This study has demonstrated that filling PTFE with coke, carbon fibers (18 - 19,5 % by weight), and zirconium oxide nanopowders in the amount of up to 2 % by weight produces materials with high mechanical characteristics and durability. It has been shown that the existence of an oligomer component improves the thermodynamic compatibility at the interface and promotes the plasticization of the PTFE boundary layers. Molecular structure with a certain orientation of coke and carbon fiber in the interphase areas is inherent in the materials with improved physical and mechanical properties.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.271

Рубрики:

Електричні властивості

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета статті - розкриття та узагальнення сучасних тенденцій розвитку ринків косметичної продукції, визначення їх обсягів, динаміки та потенціалу; аналіз впливу глобальної кон'юнктури ринку на реакції вітчизняних гравців на кризові умови. Проблематика дослідження актуалізована особливостями сучасних умов розвитку українського ринку косметичних продуктів. Наразі він перебуває у стані трансформації через державне регулювання, що впливає на одного з найбільших гравців ринку. Це відкриває перед малими підприємствами, місцевими та міжнародними інвесторами можливості додаткового розвитку, зміцнення своєї присутності на ринку та залучення додаткових інвестицій. У методологічне підгрунтя проведеного дослідження покладено загальнонаукові методи, комплексне поєднання та використання яких уможливило отримання важливих практичних результатів. Проаналізовано ринки косметичної продукції та визначено їх як стійкі, стабільно-зростаючі та адаптивні до кризових явищ. Загалом, індустрія зазнала трансформацій у бік тенденцій догляду за собою, здоров'я та натуральності під впливом пандемії COVID-19, прискоривши розвиток омніканальності та інновацій. Технологічний прогрес має вирішальне значення, впливаючи на створення продуктів, взаємодію зі споживачами, маркетинг тощо. З'ясовано, що розвиток електронної комерції на ринку косметичних продуктів змінює уявлення споживачів про звичний спосіб здійснення покупок, полегшуючи попередній досвід пошуку необхідного продукту та даючи основу для більш обгрунтованих, але водночас швидших, рішень про здійснення покупки. Із використанням методів статистичного аналізу підтверджено прогнози щодо сталості розвитку електронної комерції на цьому ринку в майбутньому. Визначено вплив глобальних тенденцій косметичної індустрії на динаміку місцевого ринку та поведінку гравців під час криз. Для гравців локальних ринків життєво важливо адаптуватися до глобальних ринкових правил і формулювати ефективні стратегії. Узагальнено, що окрім загальновизнаних зрушень на ринку косметичної продукції, таких як постпандемія та зростання електронної комерції, важливо враховувати такі тренди, що впливають на вибір та покупки споживачів, як необхідність у персоналізації споживчого досвіду, збільшення сегмента товарів з догляду за обличчям і тілом, схильність до споживання продуктів органічного походження, вимоги до сталого розвитку бізнесу.