Запропоновано модель життєвого циклу банку, яка складається зі стадій створення, екстенсивного зростання, інтенсивного зростання, зрілості, спаду та ліквідації. Розроблено методичний підхід до визначення стадії життєвого циклу банку з урахуванням специфіки його діяльності як фінансової установи, який полягає в обгрунтуванні показників для ідентифікації стадій (темп зростання ринкової частки, темп зростання доходів, темп зростання витрат на персонал). Розподіл банків України на групи здійснено відповідно до стадій життєвого циклу за означеними показниками з використанням методу кластерного аналізу, побудовано класифікаційні функції, які уможливлюють визначення стадії життєвого циклу. Це створює підгрунтя для формування стратегічних напрямів розвитку банку, відповідно до яких обираються технології фінансового менеджменту.

Досліджено особливості функціонування банків у розрізі різних концепцій ведення банківського бізнесу. Проаналізовано глобальні тренди банківського бізнесу та їх наслідки. У порядку наукової дискусії сформульовано характерні риси банку майбутнього, серед яких виокремлено наступні: висока технологічність, інформатизація діяльності, трансформація банківської інфраструктури, інтеграція банківської сфери з соціальними мережами, мессенджерами і інтернет-платформами. Аргументовано, що майбутнє банкінгу за клієнторієнтованими та високотехнологічними банками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.36*87 + К345.23 + И419

Рубрики:

Металургія германію

Хвостове господарство збагачувальних фабрик

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Purpose. Developing methods to evaluate macroeconomic stability of countries with lower-middle income economies. The results of analysis will help to make conclusions concerning regulatory economic policy in the given countries to their macroeconomic dynamics level. Methodology. While investigating macroeconomic stability, the conception of macroeconomic stability pentagon was used which is based on evaluation of five basic macroeconomic indexes: level of GDP growth; unemployment rate; inflation rate; budget balance of the state to GDP; balance of the current turnovers size to GDP. The applied methodic tools are modification of methods, suggested by Professor of Economics Grzegorz W. Kolodko, Dr. Constantin Zaman, and Branko Drcelic. It is completed with the authors' ideas to consider break of the standard fluctuations, asymmetry and extreme deviations as dynamic indicators of the economic agents' response to the positive or negative impacts of the macroeconomic destabilization. Findings. The results of macroeconomic stability pentagons empiric analysis for countries with the lower-middle income economies at different stages of the economic cycle (precrisis period (2000 - 2006), crisis period (2007 - 2010) and postcrisis period (2011 - 2015)) proved the lack of coordination in different economic policies of every studied state. The statistic indicator of the macroeconomic stability is calculated. It is suggested to calculate its dynamic indicator, which differs from statistic one by considering standard fluctuations, asymmetry and extreme deviations of its subindices. It lets to define low syncronization of the analyzed countries' policies, which have to provide the main five directions of the macroeconomic stability. Originality. The authors propose to calculate the dynamic indicator together with statistic indicator of the macroeconomic stability, that allows: taking into account negative tendencies, which can be leveled owing to stabilization of all other subindices; analyzing behavior of the economic agents as a response to positive or negative impacts; considering the character of distinguishing subindices of the macroeconomic stability integral indicator. Practical value. The obtained results will allow evaluating the rate of coordination of separate components of the economic policy in the studied states with the purpose of achieving macroeconomic stabilization. It is a ground to investigate scripts to achieve macroeconomic stability taking into account an optimal rate of the main subindices of macroeconomic stability integral indicator, minimization of the standard fluctuations break, asymmetry of extreme deviations.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*872 + Л521.0

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Окремі процеси оброблення вугілля хімічними реагентами

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виділено чисті культури ацидофільних хемолітотрофних бактерій, мезофільних і помірно термофільних, з ацидофільних аборигенних мікробних спільнот відвальних продуктів паливно-енергетичного комплексу України. Вивчено їх основні біологічні та практично корисні властивості. Основні відмінності вивчених штамів спостерігали щодо енергетичних субстратів. Одну групу бактерій за здатністю окиснювати широкий спектр джерел енергії, зокрема, ферум (II), залучено до Acidithiobacillus ferrooxidans, іншу, що окиснює тільки сірку та її відновлені сполуки,і до Acidithiobacillus thiooxidans. Усі мезофільні штами, незалежно від джерела виділення, незначно відрізнялися за здатністю до зростання і за нагромадженням біомаси, проте інтенсивність окиснення двовалентного феруму була різною і не залежала від кількості біомаси. Порівняльний аналіз одержаних результатів надав змогу вважати A. ferrooxidans Lv red 9 і A. ferrooxidans Lv black 37 штамами, що мають максимальну окиснювальну активність. На їх прикладі показано здатність адаптуватися до нових субстратів, використовуючи їх як додаткове джерело мікроелементів і енергії. Встановлено високий рівень вилуговувальної активності виділених штамів. Як адаптовані, так і неадаптовані штами були здатні вилуговувати рідкісні метали - галій і германій і із відвальних продуктів на 65,0 і 78,0 % відповідно. Ефективність вилучення інших металів - купруму, плюмбуму, цинку, нікелю й алюмінію і була трохи нижчою, вона залежала від техногенного субстрату і штаму. Але цього було достатньо для зниження токсичності породних відвалів. Одержані результати надають підстави зробити висновок про значне поширення представників роду Acidithiobacillus у відвальних продуктах паливно-енергетичного комплексу, їх біологічне різноманіття і можливе застосування в біотехнологіях вилуговування металів.

The article examines the experience and analyzes the foundations of European intercultural concept and policy, in particular in the education field, and its impact on local development. It also explores the potential directions for strategizing the city of Sumy development in terms of compliance with these principles and their impact. Preventing radicalization and enhancing economic potential through intercultural education policies is extremely relevant to the border Sumy region in the context of a long-term Eastern military conflict. The accession of the Ukrainian city of Sumy to the Memorandum of the national Intercultural Cities Network of Ukraine in 2016 requires a change in strategic perspectives for the future, in particular, within the framework of a new city development strategy tobe designed in 2019.

За умов становлення постіндустріальних суспільних відносин відбувається якісна трансформація базових принципів функціонування як провідних національних економік, так і світового господарства в цілому. Зокрема, за умов інтенсивного науково-технічного прогресу, а також зростання продуктивності праці основою побудови конкурентоспроможного національного господарства стали знання, технології та інновації. Освіта як одна з основних галузей, що продукує ці фактори, стає одним із найпріоритетніших завдань державного регулювання. Мета роботи - обгрунтування дієвості фінансового забезпечення освіти в контексті розвитку та трансформації структури національної економіки. Сформовано масив статистичних даних, що охоплював 14 країн Центральної та Східної Європи за часовий проміжок 2006 - 2016 рр., розрахунки здійснено за допомогою комплексу STATA 11; методом дослідження обрано регресійний аналіз із фіксованими ефектами та дистрибутивно-лагове моделювання. Залежними змінними виступали державні витрати на фінансування освіти як незалежні - основні показники стану розвитку національної економіки (наприклад, ВВП, ВНД, промисловість, виробництво, послуги та сільське господарство як додана вартість, імпорт та експорт товарів і послуг, ПІІ тощо). Проведено кореляційний аналіз для обгрунтування необхідності застосування лагу та визначення його величини. У результаті аналізу виявлено поточний і довгостроковий зв'язок між макроекономічними параметрами, які характеризують галузеві та технологічні зміни у структурі національної економіки, та державними витратами на фінансування освіти. При цьому для основних макроекономічних показників (ВВП, ВНД, участь промисловості, виробництва, послуг і сільського господарства у створенні доданої вартості, експорт та імпорт товарів і послуг) виявлено прямий зв'язок, а для ПІІ, стану поточного та фінансового рахунків балансу платежів (пряма залежність), експорту високотехнологічних товарів і послуг ІКТ, а також податкових надходжень (обернена залежність) - довгостроковий (з лагом 3 - 7 років).

Узагальнено аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання визначення та емпіричного обгрунтування фінансових, соціоекономічних, екологічних патернів і факторів громадського здоров'я для формування дорожніх карт із метою обмеження поширення епідемії COVID-19. Мета дослідження - розроблення регіональних протиепідеміологічних карт, що містять емпірично обгрунтовані маркери. Систематизація літературних джерел і підходів до розв'язання проблеми щодо встановлення основних факторів громадського здоров'я та фінансових, соціальних, економічних, екологічних детермінант, які обумовили регіональну диференціацію вразливості населення України від COVID-19, засвідчила, що вони базуються здебільшого на емпіричному досвіді інших країн і не повною мірою враховують національну та регіональну специфіку. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи диференціального числення нелінійних рівнянь, що надає можливість визначити критичні значення (маркери) для кожного фактора, які формалізують "слабкі місця" та "критичні точки" регіону щодо реагування на майбутні епідеміологічні загрози. Об'єктом дослідження обрано всі регіони України і м. Київ. Наведено дорожні карти майбутніх протиепідеміологічних заходів для кожного регіону України. Результати дослідження можуть бути корисними для органів місцевого самоврядування для ухвалення виважених рішень відповідно до існуючих повноважень і диференційовані рішення щодо послаблення заходів соціального дистанціювання, карантину, призупинення роботи економічних об'єктів, зміни фінансових бюджетів тощо, враховуючи відмінності кожного регіону за факторами громадського здоров'я, соціо-еколого-економічними детермінантами.

Purpose. To create an integrated methodology for assessing educational and scientific activities of higher education institutions (HEI) following the recommendations of international ranking agencies and specific indicators that consider the institution's position at the national level. Methodology. The combined method of evaluation of the HEI activity is applied. Some evaluation indicators are inherent in the HEI (in whole or in part). Others have a specific numerical value. The calculation of the final ranking indicator is based on comparing universities according to the indicators from the methodology (ranking positions in the world educational and scientific space, education quality indicators, financial indicators, and quality of scientific activity) with the reference university, which has the best result for each indicator. Findings. An integrated methodology algorithm for assessing the educational and scientific activities of the HEI is presented and recommendations are given for the use of each of the indicators depending on the peculiarities of the ranking (for example, general ranking or ranking by direction). Originality. An integrated method of external evaluation of educational and scientific activities is proposed, considering both well-known indicators of world ranking agencies and specific (different from world ranking indicators) indicators for assessing universities' activities at the national level. Practical value. The method allows determining some economic indicators of the dynamics (positive or negative) of university development and finding "bottlenecks" in the implementation of specific activities in the institution's educational and scientific activities. The methodology considers the actual educational activities (training of higher education institutions at all levels). It also allows us to assess the success of free economics in implementing scientific activities as a significant factor in creating new knowledge and improving educational services quality.

Purpose. To identify the current level and trends of convergence to justify the directions of adjustment of approaches to the management of the national economy. Methodology. The methodological basis of the study is economic and mathematical modelling using Barro-regression and variational analysis. Integral indicators for the characteristics of the components of the studied chain are defined as the arithmetic mean of partial indicators of economic development (24 indicators), educational development (28 indicators), digitalization (12 indicators) and national security (53 indicators), normalized by the method of natural normalization. To assess the pairwise, triple and complex convergent relationships in the studied chain, a multiplicative convolution of the corresponding integral indicators characterizing a pair, triple or four of the studied concepts, was performed. The sample consisted of 11 countries from Central and Eastern Europe (Croatia, the Czech Republic, Estonia, Hungary, Latvia, Lithuania, Poland, Romania, Slovakia, Slovenia, Ukraine). The research period includes 1999 - 2020. Findings. The existence of dynamic convergent links in the "national security - digitalization", "education - national security - digitalization" chains is confirmed, which indicates the need for further interstate integration of regulatory practices in the field of digitalization impact on the national security (including digital education effects). The links in the "economy - education", "economy - national security", "education - national security", "economy - education - national security" chains have a fairly high static level of convergence, which indicates the need to level the differences in national practices of regulation of these directions. At the same time, current trends in the digitalization of education and the digitalization of the economy remain quite diversified, which determines the need to apply specific national government practices in this area. Originality. Methodological principles of integrated assessment of convergent relationships in the "economy - education - national security - digitalization" chain differ from the existing ones by using integrated indicators of characteristics of single, pair, triple and complex relationships within the studied chain to determine the levels of their - and - convergence. This allowed identifying the presence of the achieved level of convergence and dynamic convergent trends that arise in the process of economic and educational transformations in the context of overcoming security challenges in the national economy in the context of digitalization. Practical value. The achieved significant level of convergence of the economy, education and digitalization of the studied countries has been revealed, as well as stable convergent links of integrated development of their economy, education and national security have been formed. The results obtained can be used as a scientific substantiation of adjustment of directions of state regulation of economy and education in the conditions of digitalization and in the context of overcoming security challenges.

Сьогодні інновації є драйвером економічного зростання, конкурентоспроможності, безпеки та сталого розвитку країн світу. Фінансова політика та її інструменти відіграють значну роль в управлінні інноваціями, а монетарні інструменти є однією з найважливіших складових фінансової політики. Тому необхідність підвищення ефективності фінансової підтримки інноваційного розвитку актуалізує вивчення впливу інструментів і показників монетарної політики на рівень фінансування інновацій. Мета роботи - вдосконалення наукової бази дослідження впливу інструментів та індикаторів монетарної політики на динаміку фінансування інновацій на основі емпіричного підтвердження. Інформаційну базу дослідження сформовано на основі даних для України та 12 пострадянських та інших країн із подібними стартовими економічними умовами за 2010 - 2019 рр. з урахуванням наявності статистичних даних Міжнародного валютного фонду, Світового банку та центральних банків для всього масиву досліджуваних показників на момент дослідження. Під час розрахунків використано програмне забезпечення Excel і STATA. Методи регресії (модель лінійної регресії з панеллю виправлених стандартних помилок) і кореляційного аналізу (розрахунок коефіцієнтів Пірсона та Спірмена) застосовано для виявлення зв'язку між монетарними інструментами та показниками та індикатором фінансування інновацій, підтвердження гіпотези щодо впливу інструментів та індикаторів монетарної політики на динаміку фінансування інновацій і формалізації цього ефекту. Для посилення інноваційного розвитку країни доведено доцільність зниження облікової ставки та реальної процентної ставки, збільшення відношення "широких грошей" до загальних резервів, збільшення ліквідних резервів за активами банків, а також перехід до таргетування інфляції. Згідно з розрахунками, для всіх монетарних інструментів та індикаторів, крім облікової ставки, напрями впливу в Україні та для панелі з 12 інших країн були протилежними. Це підтверджує, що монетарні інструменти в Україні не повною мірою виконують свою регуляторну функцію щодо стимулювання інноваційного розвитку.