Висвітлено актуальні проблеми теорії громадянського суспільства у застосуванні до практики соціального розвитку у посткомуністичних суспільствах: Болгарії, Грузії, Польщі, Румунії, України. Розглянуто проблему ідентичності як кризу самоповаги у посткомуністичному просторі та питання збереження релігійної ідентичності за умов відкритого суспільства. Значну увагу приділено історії українського державотворення, проблемам української ментальності у контексті становлення громадянського суспільства, засадам соціального життя у поглядах українських просвітників тощо.