З погляду класичних підходів до захворювань - єдності етіології, патогенезу, клінічних проявів адекватності лікувальних заходів, відповідності їх морфо-функціональним змінам в органах і системах організму - викладено основні нозологічні форми гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини. Представлено анатомо-фізіологічні відомості про органи і системи, що дають можливість логічно прослідкувати зв'язок між порушенням функції та структури органу і клінічними проявами захворювання, результатами лабораторних та інструментальних методів досліджень. Описано найінформативніші симптоми та лабораторні прояви, які дозволяють виставляти клінічний діагноз, а також принципи та методи оперативних втручань, детально акцентовано увагу на післяопераційне лікування хворих.