Розглянуто нові підходи і напрями розвитку теорії та практики міжмовних (міжлітературних) контактів, зокрема, українські історико-культурні реалії в англомовних виданнях, деякі аспекти історико-ономасіологічного та когнітивного підходів до вивчення неологізмів, функціонально-когнітивну характеристику фразеологічних дериватів з погляду комунікативної діяльності людини. Особливу увагу приділено питанням лексики, словотворення та граматики близькоспоріднених і віддаленоспоріднених мов у зіставному аспекті, принципам міжмовних і міжлітературних студій у лінгводидактичному плані.