Висвітлено лінгвістичну сутність категорії предикативної настанови іменника, формально-понятійні ознаки якої виникають у процесі мовлення в контексті теорії мовного знака. Розкрито змістову структуру категорії у плані діахронії та синхронії. З'ясовано семіологічні закономірності мовленнєвої реалізації її значень. Виявлено й охарактеризовано формальні засоби їх вираження в французькій мові.