Проведено дослідження співвідношення етосу та моралі як двох пріоритетних принципів моральнісної культури, що обумовлюють внутрішню динаміку її розвитку та розмаїття конкретних проявів. Запропоновано адекватні існуючому досвіду розвитку цивілізації шляхи обгрунтування та осмислення етики та її посиленого впровадження в різних галузях людського буття, зокрема у сфері міжнародних стосунків і сучасних глобалізаційних процесів. Обгрунтовано необхідність використання принципу толерантності як ефективного засобу формування діалогу різних культур. Розглянуто ідеальну модель глобалізації та запропоновано концепцію сталого розвитку як проект нової цивілізаційної парадигми. Доведено необхідність розробки та використання глобальної етики.

Проведено исследование соотношения этоса и морали как двух приоритетных принципов моральной культуры, которые обусловливают внутреннюю динамику ее развития и разнообразие конкретных проявлений. Предложены адекватные существующему опыту развития цивилизации способы обоснования и осмысления этики и ее усиленного использования в различных сферах человеческого бытия, в частности в международных отношениях и современных глобализационных процессах. Обоснована необходимость использования принципа толерантности как эффективного средства формирования диалога разных культур. Рассмотрена идеальная модель глобализации и предложена концепция постоянного развития как проект новой цивилизационной парадигмы. Доказана необходимость разработки и использования глобальной этики.