Запропоновано концепцію синкретизму художньої образності як іманентної прикмети культури, зокрема художньої літератури. Показано, що українська література другої половни XIX - початку XX ст. постає синкретичною в усіх своїх проявах, оскільки завжди в центрі художнього моделювання - багатовимірна, багатовекторна постать людини. У проявах синкретизму закріплено процес і результат літературної творчості: художній текст, образність, автор, наратор, реципієнт і художня література, жанр твору. Визначено типи синкретизму художньої образності в українській прозі даного періоду.

Предложена концепция синкретизма художественной образности как иманентной приметы культуры, в частности художественной литературы. Показано, что украинская литература второй половины XIX - начала XX вв. является синкретической во всех своих проявлениях, поскольку всегда в центре художественного моделирования - многомерная, многовекторная личность человека. В проявлениях синкретизма закреплены процесс и результат литературного творчества: художественный текст, образность, автор, наратор, реципиент и художественная литература, жанр произведения. Определены типы синкретизма художественной образности в украинской прозе данного периода.