Висвітлено зміну парадигм раціональності в історико-філософському контексті та повороті філософії до плюральності, перевизначення типів раціональності, тенденції до переосмислення функцій і призначення розуму. Проаналізовано багатовимірність тематики раціональності, її різні аспекти, зокрема, неораціоналізм, раціональність в сучасній практичній філософії, семіологічні підходи до трактування раціональності соціальних інститутів, синергетичну раціональність, виміри постнекласичної раціональності. Розкрито проблематику подолання метафізики, формування нової філософії, евристичних особливостей постнекласичної методології.

Освещены изменение парадигм рациональности в историко-философском контексте и повороте философии к плюральности, переопределения типов рациональности, тенденции к переосмыслению функций и предназначения ума. Проанализированы многоизмеряемость тематики рациональности, её разные аспекты, в частности, неорационализм, рациональность в современной практической философии, семиологические подходы к трактовке рациональности социальных институтов, синергетическая рациональность, измерения постнеклассической рациональности. Раскрыты проблематика преодоления метафизики, формирования новой философии, эвристических особенностей постнеклассической методологии.