Проаналізовано кодикологічні особливості Пересопницького Євангелія як пам'ятки книжної культури та символа державності України. Висвітлено історію перекладу українською мовою Пересопницького Євангелія та Євангелія в перекладі П. С. Морачевського, джерела слов'янської писемності, тенденції засвоєння інтернаціонального ресурсу у сучасній слов'янській номінації. Описано етнонаціональні процеси серед білорусів України. Увагу приділено проблемам болгарської неографії початку ХХІ ст. Визначено роль житомирського видавництва "Волинь" у розвитку сучасного національного краєзнавства.