Розглянуто Біблію як фундамент світового письменства, показано її роль в літературному процесі та відмінність від творів художньої літератури. Досліджено маловивчені аспекти структури Біблії та характерні явища її рецепції в художній літературі, зокрема як інтертексту. Значну увагу приділено теологічній та національній інтерпретації біблійного тексту, зокрема, питанням фольклорно-міфологічного потрактування постаті Ісуса Христа в ранньому Талмуді, історії перекладу Біблії на англійську мову, культурно-філологічному значенню українського перекладу Біблії митрополита Іларіона (Івана Огієнка), філософсько-педагогічним експлікаціям Біблії В. Зеньковським. Висвітлено питання художньої інтерпретації біблійних джерел, охарактеризовано традиції псалмодії та апокаліптики в ліричній поезії Нового часу, окультну парадигму як один з алгоритмів контркультури в літературі російського Срібного століття, сакральний сюжет у сучасній масовій культурі ("Код да Вінчі" Дена Брауна). Проаналізовано типи та символи у пророчих візіях ліризованої та духовної прози М. Гоголя, християнські ідеї у творах Андрія Платонова, біблійну концепцію історії в російському художньому епосі (Лев Толстой і Д. Мержковський).