Досліджено взаємодію класичного й некласичного віршів у творчості відомого українського поета В. Голобородька. Уперше виконано системний і цілісний аналіз строфіки та метрики автора. Показано художню своєрідність його мистецького доробку специфічні форми спілкування з традиційною класичною поезією та явищами, характерними для творчих пошуків XX ст. Розглянуто основні праці, присвячені питанням верлібру також проаналізовано особливості верлібрових форм В. Голобородька. Досліджено способи побудови версейної строфи. Зазначено, що В. Голобородько пише й "чисті" верлібри, і верлібри з метричною орієнтацією, які нагадують класичне віршування. Наголошено, що у верлібрах останніх років поет намагається розширити лексико-семантичні можливості вірша.