На основі дослідження широкого кола джерел зроблено спробу реконструкції й аналізу історії розвитку українського китаєзнавства від зародження дотепер як частини загального процесу розвитку китаєзнавства у Східній Європі. Визначено походження, закономірності та напрямки розвитку українського китаєзнавства шляхом створення відповідної біобібліографії та визначення інституційних процесів. Детально проаналізовано основні напрямки розвитку цієї галузі знань, що пов’язано із вивченням внеску українських вчених у дослідження історії, філософії, культури, мови, літератури, соціально-економічного та політичного розвитку Китаю. Особливу увагу приділено встановленню відповідних ліній наступності в українському китаєзнавстві. Для реконструкції історії українського китаєзнавства використані невідомі та маловідомі архівні матеріали та наукові публікації українських вчених, присвячені Китаю.