Унаочнено розвинене, нюансоване життя сміху у візуальній творчості українських художників 1960 - 1980-х (доба тоталітаризму), коли сміхова культура перебувала в андеграунді. Проаналізовано тему свободи художника та розвиток сміхової культури у 1990 - 2000-і в системі постмодерністської парадигми. Показано змістовне розмаїття сміху в мистецтві - від безжурного до іронічного, трагедійного, глузливого, "чорного гумору" тощо.