Досліджено процеси "спільного й унікального" в українській історичній і національно-культурній ситуації з метою створення "картосхеми" на тлі всіх інших "національних" версій світу, де постає вітчизняний "пейзаж" як центральна ідеологічна основа всієї подієвості новоукраїнського феномена. Наголошено на важливості зазначеного наукового дослідження, зважаючи на відсутність цілісного наукового осягнення національного "народотворення" від доби Романтизму і до сьогодення як центральної ідеологічної основи всієї подієвості новоукраїнсього феномену; невирішених проблем формування спільної культурної та громадянської ідентичності модерної української нації, що ґрунтується на спільній соціолінгвістичній культурі нації тощо.