Досліджено трансформацію містерійних сюжетів в українській драматургії кінця ХІХ - ХХ ст. Проаналізовано з точки зору рецепції "вічних образів" і сюжетів драматичні твори Лесі Українки, Олександра Олеся, Панаса Мирного, С. Черкасенка, Ю. Липи, М. Куліша, І. Кочерги, В. Винниченка, В. Лімниченка, Г. Лужницького, О. Грицая, В. Босовича, п'єси письменників діаспори - І. Костецького, Ю. Тиса, Л. Коваленко. Розглянуто естетичні першоджерела сюжетів національної християнської містерії, варіанти творчого її переосмислення в літургійній та шкільній драмах, зроблено спробу простежити тяглість традиції драматичного сюжетотворення. Осмислено специфіку авторського тексту-міфу та "пророчої" п'єси як модерного варіанта релігійно-християнського дискурсу в українській драматургії.

Исследована трансформация мистерийных сюжетов в украинской драматургии конца ХІХ - ХХ вв. Проанализированы с точки зрения рецепции "вечных образов" и сюжетов драматические произведения Леси Украинки, Александра Олеся, Панаса Мирного, С. Черкасенка, Ю. Липи, Н. Кулиша, И. Кочерги, В. Винниченка, В. Лимниченка, Г. Лужницкого, А. Грицая, В. Босовича, пьесы писателей диаспоры - И. Костецкого, Ю. Тиса, Л. Коваленко. Рассмотрены эстетические первоисточники сюжетов национальной христианской мистерии, варианты творческого ее переосмысления в литургийной и школьной драмах. Осмыслена специфика авторского текста-мифа и "пророческой" пьесы как модерного варианта религиозно-христианского дискурса в украинской драматургии.