Розглянуто філософський аналіз як засіб підвищення ефективності теоретичних досліджень у сфері гуманітарного знання. Запропоновано екзистенційно-антропологічний дискурс співвідношення людини та соціуму у контексті соціального пізнання. Розглянуто психоекзистенційні аспекти шляху становлення суб'єкта містичного досвіду в суфійській традиції. Визначено місце соціальних сподівань у формуванні суспільних відносин. Розкрито поняття самоосвіти як складової пізнання світу та чинник конкурентоспроможності молодих фахівців. Охарактеризовано феномен інституціоналізації регіональної політики як фактор взаємоузгодженості державного управління. Визначено поняття "державна сімейна політика " у нормативно-правових аспектах в Україні.