Досліджено етичні принципи Стародавнього Єгипту за автобіографічними текстами доби Давнього Царства, Першого перехідного періоду та Середнього Царства. Розглянуто моральні норми, що регулювали взаємостосунки особи з царем, з іншими людьми, у сім'ї, зі світом сакрального та у галузі заупокійного культу. Проаналізовано вплив чинників історичного характеру на виникнення та розвиток етичного дискурсу. Значну частину видання складають єгипетські автобіографії (переклади текстів), розташовані в історичній послідовності, а також корпус використаних текстів. Довідковий апарат видання складається з покажчиків власних імен (богів, царів, приватних осіб і дослідників, згаданих у тексті) та топонімів.