Вперше в українському театрознавстві дослідження зосереджено виключно на базовому сегменті сценічного процесу - на виставі, яка, на думку авторів, є альфою та омегою будь-якого історичного періоду розвитку театру. Антологія є зібранням театрознавчитх "портретів" спектаклів театрів України XX - XXI ст., емблематичних для окремої стадії творчого руху. Кожна з розглянутих вистав вміщена у відповідний контекст, який ознайомлює з історією написання її драматургічного базису, його перекладами, якщо йдеться про іншомовну п'єсу, з його сценічними першопрочитаннями, з драматургами, постановниками, художниками, композиторами та з трупою, що репрезентує аналізовану версію спектаклю. Матеріал в антології розміщено за певними історичними періодами в розвитку українського театру: 1900-ті рр. - оновлення парадигми "психологічного реалізму" (п'єси "Наталка Полтавка" І. Котляревського, "Сава Чалий" І. Карпенка-Карого, "Ревізор" М. Гоголя, "Брехня" В. Винниченка та ін.); 1910 - 1930 рр. - від інтенцій модерну до утвердження "соціалістичного реалізму" ("Чорна Пантера і Білий Медвідь" В. Винниченка, "Едіп-цар" Софокла, "Гайдамаки" Т. Шевченка та ін.); 1940 - 1980 рр. - від утвердження до кризи "соціалістичного реалізму" ("Тріумф прокурора Дальського" К. Гупала, "Фронт" О. Корнійчука, "Гамлет" В. Шекспіра та ін.); 1990 - 2000-ті рр. - період пошуків сучасної моделі національної культури ("Археологія" О. Шипенка, "Біла ворона" Ю. Рибчинського, "Берестечко" Л. Костенко та ін. Переважна кількість статей антології споряджена бібліографією, що надає можливість читачеві доступитись до інших дописів про кожен зі спектаклів.