Висвітлено феномен видатної української письменниці Лесі Українки в контексті інтелектуальних і духовних пошуків кінця ХІХ - ХХ ст. Викладено питання поетики, психології її творчості, виявлено ознаки ідіостилю в аспекті національно-мовної картини світу. Розглянуто алюзії як спосіб художнього узагальнення в художній системі письменниці. Проаналізовано особливості функціонування лексеми Бог у релігійному та художньому текстах на матеріалі листів-послань А.Шептицького та творів Лесі Українки.

Освещен феномен известной украинской писательницы Л.Украинки в контексте интеллектуальных и духовных поисков конца ХІХ - ХХ вв. Изложены вопросы поэтики, психологии ее творчества, выявлены признаки идиостиля в аспекте национально-языковой картины мира. Рассмотрены алюзии как способ художественного обобщения в художественной системе писательницы. Проанализированы особенности функционирования лексемы "бог" в религиозном и художественном текстах на материале писем-посланий А.Шептицкого и произведений Л.Украинки.

Наведено результати історико-літературних і теоретичних досліджень щодо вивчення художньої своєрідності та рецепції творчості Л.Українки. Проаналізовано твори для дітей письменниці у контексті її долі та українських літературних джерел, а також взаємини людина - природа в "Лісовій пісні" в міфосемантичному аспекті. Описано лексико-граматичні домінанти мови, викладено засоби модифікації вірша у драматургії письменниці.

Приведены результаты историко-литературных и теоретических исследований изучения художественного своеобразия и рецепции творчества Л.Украинки. Проанализированы произведения для детей писательницы в контексте ее судьбы и украинских литературных источников, а также взаимоотношения человек - природа в "Лесной песне" в мифосемантическом аспекте. Описаны лексико-грамматические доминанты языка, изложены средства модификации стихотворения в драматургии писательницы.

Наведено результати літературо-, мово-, текстологічно-джерелознавчих досліджень щодо вивчення письменницького доробку Л.Українки. Розглянуто мотиви танцю як ритуал переходу на підставі матеріалів драми "Лісова пісня". Показано місце англійської мови в епістолярній спадщині письменниці, запропоновано концепцію особистості жінки в її прозі. Висвітлено життєвий шлях, громадську діяльність і поетичну творчість поетеси на підставі розвитку українського літературознавства 1920-х рр. у контексті ідей А.Музички.

Приведены результаты литературо-, языко-, текстологически-источниковедческих исследований проблем писательского творчества Л.Украинки. Рассмотрены мотивы танца как ритуал перехода на основе материалов драмы "Лесная песня". Показано место английского языка в эпистолярном наследии писательницы, предложена концепция личности женщины в ее прозе. Освещены жизненный путь, общественная деятельность и поэтическое творчество поэтессы с учетом развития украинского литературоведения 1920-х гг. в контексте идей А.Музычки.

Проаналізовано жанрову своєрідність кримської лірики Л. Українки. Визначено драматизм релігійних протистоянь у п'єсі Л. Українки "Руфін і Прісцілла". Висвітлено проблему вибору в екзистенційній структурі драми "Адвокат Мартіан" Л. Українки. Розглянуто питання про діалог культур Л. Українки та О. Кобилянської за матеріалами епістолярію письменниць. Значну увагу приділено творчості Л. Українки в контексті національної літератури. Розкрито зміст естетики національної ідеї в драмі Л. Українки "Бояриня" та повісті М. Костомарова "Чернігівка", типологічний аспект рецепції античного образу музи у творах Л. Українки та Н. Королевої в контексті модерної доби, специфіку концептуалізації образу "нової жінки" у драматургії Л. Українки та Б. Шоу.

Проанализировано жанровое своеобразие крымской лирики Л. Украинки. Определен драматизм религиозных противостояний в пьесе Л. Украинки "Руфин и Присцилла". Освещена проблема выбора в экзистенциальной структуре драмы "Адвокат Мартиан" Л. Украинки. Рассмотрен вопрос о диалоге культур Л. Украинки и О. Кобылянской по материалам эпистолярия писательниц. Значительное внимание уделено творчеству Л. Украинки в контексте национальной литературы. Раскрыты содержание эстетики национальной идеи в драме Л. Украинки "Боярыня" и повести Н. Костомарова "Черниговка", типологический аспект рецепции античного образа музы в произведениях Л. Украинки и Н. Королевой в контексте модерной эпохи, специфика концептуализации образа "новой женщины" в драматургии Л. Украинки и Б. Шоу.

Висвітлено творчість Л. Українки в польській літературній пресі міжвоєнного періоду. Розглянуто питання рецепції прози Л. Українки у вітчизняному і зарубіжному літературознавстві. Проаналізовано роль письменниці в інтелектуалізації української літературної мови, а також мовні особливості колодяженських пісень з рукописів Л. Українки та О. Косач. Описано семантичні функції полівалентних предикатів у творчості Л. Українки, жанрові та сюжетно-композиційні особливості історичних повістей Ю. Косача.

Освещено творчество Л. Украинки в польской литературной прессе межвоенного периода. Рассмотрены вопросы рецепции прозы Л. Украинки в отечественном и зарубежном литературоведении. Проанализирована роль писательницы в интеллектуализации украинского литературного языка, а также языковые особенности колодяженских песен из рукописей Л. Украинки и О. Косач. Описаны семантические функции поливалентных предикатов в творчестве Л. Украинки, жанровые и сюжетно-композиционные особенности исторических повестей Ю. Косача.

Висвітлено творчу спадщину Л. Українки на сучасному етапі та проблеми її вивчення в літературо-, мовознавчому, філософсько-культурологічному та рецептивному аспектах. Проаналізовано поетику філософії Л. Українки, діалектику свободи та волі в її художньо-естетичній спадщині, рецепцію феномену пророцтва в літературно-критичній спадщині, "новоромантичну" концепцію в епістолярній та критичній спадщині. Розглянуто питання деконструкції гендерних ролей у драматургії Л. Українки, фольклоризму її творчості. Розкрито гендерну проблематику у художній творчості І. Франка та Л. Українки, загальнокультурну та національну парадигми їх творчої полеміки.

Освещены творческое наследие Л. Украинки на современном этапе и проблемы его изучения в литературо-, языковедческом, философско-культурологическом и рецептивном аспектах. Проанализированы поэтика философии Л. Украинки, диалектика свободы и воли в её художественно-эстетическом наследии, рецепция феномена пророчества в литературно-критическом наследии, "новоромантическая" концепция в эпистолярном и критическом наследии. Рассмотрены вопросы деконструкции гендерных ролей в драматургии Л. Украинки, фольклоризма её творчества. Раскрыты гендерная проблематика в художественном творчестве И. Франко и Л. Украинки, общекультурная и национальная парадигмы их творческой полемики.

Висвітлено широкий спектр наукового осмислення життя та творчої спадщини Лесі Українки, її літературного та родинного оточення. Наведено літературознавчі, мовознавчі, джерелознавчо-текстологічні, архівні та бібліографічні матеріали. Досліджено конфлікт реальності та мистецтва у белетристичній спадщині Лесі Українки, який розкриває аспекти естетичного розвитку національної культури в епоху раннього українського модернізму. Розглянуто проблему амориністики й епідового комплексу в психологічному етюді "Cліпець", який написаний як відгук на одноіменний твір О. Кобилянської. Проведено компаративний аналіз поеми "Ізольда Білорука" і шотландського циклу легенд про фрейнів "Смерть Дірмеда". У біографічному, суспільно-політичному, мистецькому контекстах проведено зіставлення життєвих і творчих шляхів Лесі Українки та А. Чехова. У контексті української та світової літератури з'ясовано жанрову специфіку віршованої драматургії поетеси. На матеріалах епістолярію проаналізовано французьку лектуру Лесі Українки, її специфіку, тематичне спрямування та літературно-естетичні погляди письменниці. Висвітлено літературну та громадську діяльність відомої української письменниці О. Пчілки щодо популяризації життя та творчості Т. Шевченка. Розглянуто життя та наукову діяльність ученого-фізика М. Косача (1869 - 1903 рр.), описано тартуський і харківський періоди. Проаналізовано художню творчість літературної династії в контексті родового етосу, на матеріалі творів письменників з родини Косачів-Драгоманових простежено вплив авторитету предків на морально-етичне детермінування дій образів-персонажів. Надано відомості про музеї Лесі Українки.