Статтю присвячено започаткуванню в Україні радянської цензури творів друку. Досліджено процес розгортання ідеологічного контролю друкованого слова на початку 1920-х рр. Особливу увагу приділено обмеженню друкованої продукції у бібліотечній та книготорговельній сферах.

Висвітлено особливості поширення приватних та виникнення публічних бібліотек у добу раннього Ренесансу в Італії, а саме, історико-культурне підґрунтя цього процесу, причини утворення таких книгозбірень, значення бібліофільських настроїв представників гуманізму для формування бібліотек та усвідомлення їхнього значення, джерела поповнення їхніх фондів.

Проаналізовано безкоштовні веб-сервіси для створення бібліотечних мультимедійних продуктів: презентацій та відеоматеріалів, які потенційно можуть використовуватися при підготовці віртуальних виставок та реклами заходів, запланованих у бібліотеці. Розглянуті сервіси не потребують встановлення на робочий комп’ютер, їх функції активуються через мережу Інтернет. Проведено комплексний порівняльний аналіз методами бенчмаркінгу великої кількості безкоштовних веб-сервісів, які забезпечують ефективне створення інформаційних продуктів із мультимедійною складовою. На основі дослідження функціональних можливостей кожного з них виокремлено найзручніші, що максимально сприяють створенню презентативних інформаційних продуктів з мультимедійною складовою.

Розглянуто бібліотеки, архіви, музеї як складник соціальних інститутів, які збирають та зберігають джерела соціальної, історичної та національної пам’яті, організовують їх збереження, здійснюють наукову, інформаційну та культурну діяльність. Визначено їхні основні функції: збереження і вивчення історико-культурних джерел, поширення об’єктивної інформації та науково обґрунтованих знань про документальну культурну спадщину, а також їх використання в сучасних інформаційно-аналітичних, меморіальних, суспільно-політичних, культурно-просвітницьких та інших заходах, спрямованих на формування і утвердження національної пам’яті. Висвітлено законодавчі засади діяльності цих установ. Констатовано, що діяльність архівів, бібліотек, музеїв забезпечує об’єктивною інформацією державників, освітян, учених, культурних діячів, сприяє протидії тенденційному тлумаченню історичного процесу, маніпулюванню змістом історичних фактів та соціокультурних чинників.

Проалізовано сучасний стан бібліографічної діяльності українських бібліотек. Особливу увагу приділено рекомендаційній бібліографічній продукції Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Національної бібліотеки України для дітей, Державної бібліотеки України для юнацтва. Наведено приклади новітніх рекомендаційно-бібліографічних проектів об- ласних, міських та інших типів бібліотек. Відзначено активізацію рекомендаційно-бібліографічної діяльності читачів у соціальних мережах, появу нових жанрів рекомендаційної бібліографічної інформації, підґрунтям яких є електронні ресурси та інформаційно-комунікаційні технології.

Висвітлено історію грамоти Петра І 1708 р. на поставлення митрополита Іоасафа Кроковського, яка була вивезена з Києва під час Другої світової війни і опинилася після війни в Тюбінґені, що було тісно пов’язано з німецькими східноєвропейськими студіями до, під час та після війни.

Проаналізовано особливості створення та функціонування павленківських бібліотек в Україні на початку ХХ ст. Досліджено структуру їхніх фондів, читацький склад, джерела комплектування, динаміку основних бібліотечних показників та значення павленківських бібліотек у забезпеченні населення книгою, поширенні читання, знань, просвітництва, культури.

Стаття присвячена маловідомому аспекту життя видатного українського архітектора П. Ф. Альошина – його колекційній, бібліофільській діяльності, якій вчений приділяв велику увагу, починаючи з 1900-х рр. Дослідження грунтується на архівних матеріалах, частина яких вводиться у науковий обіг вперше.

У контексті суспільно-політичної та культурно-історичної ситуації середини ХХ ст. здійснено аналіз типологічних рис унікального довідкового видання «Енциклопедія українознавства». Увагу акцентовано на історії реалізації цього проекту, на фактичних відомостях, які засвідчують об’єктивність і неупередженість висвітлення історичних подій та видатних постатей української минувшини. Простежено історію створення та видавничого втілення англомовних українознавчих довідкових праць – «Ukraine. A Concise Encyclopedia» (1963–1971) та «Encyclopedia of Ukraine» (1984–1993).

Обґрунтовано доцільність використання комплексного підходу при дослідженні соціокомунікаційних систем, які утворюються на основі консолідації інформаційних ресурсів установ соціальної пам’яті, якими є бібліотеки, музеї та архіви. Виокремлено методологічні засади реалізації проектів формування консолідованого інформаційного ресурсу установ соціальної пам’яті «розумного міста».

Проаналізовано процес створення Європейської цифрової бібліотеки (Європіана) як інтегрованого електронного європейського простору культурної спадщини, що зберігається в бібліотеках, архівах, музеях, інших установах культури європейських країн. Відзначено, що цей проект реалізується в рамках загальної стратегії інноваційного розвитку Європейского Союзу, але має свою специфіку, соціальну спрямованість. Виокремлено основні принципи, пріоритети, напрями формування електронного ресурсу Европіани.

Розглянуто дисертаційні дослідження книги та періодики за період незалежності України, проведено їх бібліометричний аналіз. Показано динаміку їх захисту, здійснено їх розподіл за галузями знань та спеціальностями. Особливу увагу приділено докторським дисертаціям, присвяченим теорії книги та періодики у галузі соціальних комунікацій, вирішенню актуальних питань інформаційного суспільства.

Проаналізовано основні етапи проведення наукових досліджень на платформі електронної науки: генерація ідей, управління нформацією (інформаційними ресурсами), написання пропозиції, проведення досліджень, публікація результатів, збереження дослідження (результатів). Розкрито роль інноваційних технологій, бібліотечних фахівців у реалізації наукових проектів.

На основі контент-аналізу періодичних та продовжуваних видань педагогічної тематики, засновниками або співзасновниками яких є науково-дослідні установи НАПН України, виокремлено і охарактеризовано напрями та рівні інтеграції видань у європейський інформаційний простір. Викладено та узагальнено результати рангового розподілу видань у систему міжнародних комунікацій.

Автор знайомить з роботою відділу європейських та американських студій Британської бібліотеки у контексті нової стратегії бібліотеки, ухваленої 2015 р. Наведено конкретні приклади співпраці з іншими бібліотеками країни та світу, британськими університетами, інститутами культури, комерційними організаціями.

Праналізовано результати анкетування студентів Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна (ДНУЗТ). Визначено рівень активності студентів у читанні літератури іноземними мовами, в т. ч. з урахуванням гендерного аспекту. З’ясовано відповідність фондів літератури іноземними мовами в бібліотеці ДНУЗТ потребам читачів-студентів.

Стаття присвячена організації та функціонуванню колекції «Фонд В. О. Сухомлинського» Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського. Визначено основні функції бібліотечно-інформаційного комплексу, що характеризують його теоретичне й практичне значення для процесу формування національного науково-інформаційного простору.

Розглянуто наукову спадщину відомого українського зоолога, історика, літературознавця, поета, письменника С. Я. Парамонова, яка зберігається у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Особливу увагу приділено науковим та публіцистичним працям вченого, що не увійшли до його опублікованої бібліографії.

Обґрунтовано необхідність використання соціально-інформаційних технологій управління в бібліотечній сфері. Виокремлено переваги упровадження в бібліотечну справу технологій сучасного менеджменту.

Обґрунтовано необхідність утвердження нової концепції діяльності українських бібліотек, спрямованої на вдосконалення бслуговування їх користувачів, на вироблення стратегії і тактики збереження статусу бібліотеки як соціального інституту. Наведено результати дослідження ступеня клієнтоорієнтованості електронних ресурсів українських обласних універсальних наукових бібліотек.