Розглянуто суть понять "капітал" та "управління капіталом". Запропоновано визначення капіталу як певного ресурсу (грошового, трудового тощо), який спрямований на здійснення діяльності підприємством щодо одержання прибутку. Розроблено схему, в якій відображено основні завдання управління капіталом промислового підприємства, зокрема мінімізація можливих фінансових ризиків за запланованого рівня доходу капіталу та ведення ефективного фінансового контролю; раціональне використання сформованого капіталу промислового підприємства; забезпечення достатньої кількості капіталу; вчасне реінвестування капіталу та забезпечення його оборотності; створення сприятливого фінансового клімату для досягнення максимального прибутку підприємства. Проаналізовано процес управління структурою капіталу щодо управління власним та запозиченим капіталом. Розкрито завдання, які стоять перед управлінням власним капіталом та запозиченим капіталом. Визначено, що будь-яке промислове підприємство у своєму складі має дві функціональні підсистеми, такі як управління формуванням капіталу та управління використанням капіталу. Зазначено, що ефективне формування та накопичення вартості капіталу забезпечується кількома чинниками, а саме діючими активами підприємства та величиною доданої вартості, що сформувалася в результаті оборотності активів. Проаналізовано динаміку кількості підприємств промислової галузі та величини їх оборотних активів, у результаті чого з'ясовано, що з 2016 р. кількість підприємств галузі промисловості суттєво знизилась у порівнянні з 2015 р., а у 2017 р. вона була незмінною, проте у 2020 р. значно зросла, підвищившись у порівнянні з 2015 р. на 0,35 %. Оборотні активи промислових підприємств у 2020 р. у порівнянні з 2015 р. збільшились майже на 84 %. Виділено основні принципи управління капіталом, які сприяють формуванню середовища для досягнення головної мети управління капіталом щодо ефективної оптимізації діяльності відповідного суб'єкта господарювання.

Досліджено суть інновацій та інноваційного підприємництва за умов зміни споживчих переваг та маркетингової поведінки підприємств. Доведено, що інновації є оптимальним шляхом науково-технічного переозброєння, збагачення населення та поетапної диверсифікації виробництва. Прогнозовано "вибух" інноваційної діяльності, який спроможне здійснити ефективно функціонуюче підприємництво, що може забезпечити інноваційну економіку майбутнього, засновану на різкому зростанні продуктивності праці, підвищенні зайнятості населення та зміцненні соціальних стандартів. Систематизовано термінологічний апарат, що утворює цей феномен. Зокрема, теоретичне відображення об'єкта більш високого рівня організації та агрегування підприємництва в інноваційній економіці відносно його складових частин представлено як можливість охарактеризувати досліджуваний феномен як зовнішньо детерміновану онтологічну структуризацію.

Здійснено огляд сучасних наукових підходів до визначення суті категорії "підприємництво". Охарактеризовано та визначено взаємозв'язок між категоріями "підприємець", "підприємницька функція" та "підприємництво" на основі побудови асоціативно-семантичного ланцюга, що наочно демонструє історичну еволюцію та роль підприємництва. Побудовано часовий континуум розвитку етапів становлення змісту та виокремлено структуроутворюючі чинники категорії "підприємництво". На основі критичного аналізу трактувань категорії "підприємництво" в сучасній науковій літературі, а також за результатами вивчення цілісних знань про генезис і з урахуванням практичних досягнень у теорії підприємництва ідентифіковано основні наукові підходи до змістовного наповнення категорії "підприємництво", такі як економічний, особистісний, інноваційний, регіональний, соціальний, інституціональний. Увагу приділено питанню виокремлення ключових акцентів в ідентифікованих підходах. Обгрунтовано авторський підхід до трактування суті категорії "підприємництво".

Визначено вплив аграрної політики на розвиток системи державного регулювання економік країн-членів Європейського Союзу. Встановлено основну причину впровадження Спільної аграрної політики (САП) для країн-членів ЄС. Проаналізовано низку ключових реформ, які було здійснено всередині інтеграційного об'єднання. Також у роботі наведено основні економічні та соціальні цілі САП, які включено до Договору про функціонування Європейського Союзу. Встановлено, що інституційна складова частина реформування САП одержала відображення у внесенні пропозицій у законодавчу основу САП на період 2021 - 2027 рр. Проаналізовано низку інструментів, вимоги до їх використання та індикатори для вимірювання прогресу у наближенні до дев'яти конкретних цілей САП, які запропонувала Єврокомісія країнам-членам ЄС для досягнення встановлених цілей. Розглянуто бюджет САП ЄС на 2014 - 2020 рр. та порівняно його з пропонованим бюджетом на 2021 - 2027 рр. (у постійних цінах 2018 р.).

Розкрито суть кількох понять управління персоналом у соціальному та економічному напрямах у туристичних підприємствах України. Звернено увагу на економічну категорію "персонал" та на цілу низку визначень науковцями сучасності цього поняття. Зазначено особливі якості управління персоналом туристичного підприємства, а також висвітлено методи та групи принципів управління. Приділено увагу факторам виробничих процесів у туристичних підприємствах. Проаналізовано використання персоналу в суб'єктах туристичної діяльності України. Надано характеристику стану освіченості персоналу в галузі туризму України та рівня продуктивності персоналу. Звернено увагу на середньооблікову кількість штатних працівників і кількість подорожуючих українців за кордон у 2018 р. Зроблено прогноз рівня продуктивності праці персоналу в галузі.

Досліджено фінтех-компанії в Україні. Проаналізовано теоретичні аспекти розвитку фінансового ринку за участю фінтех-компаній, а також виокремлено найбільш перспективні ніші для функціонування українських фінтех-компаній. Проаналізовано фінтех-ринок України у розрізі компаній, що на ньому працюють, та виділено особливості діяльності фінтех-компаній. Задля порівняння пріоритетних сфер діяльності фінтех-компаній проаналізовано топ-10 фінтех-компаній в Україні та світі. Зазначено, що найбільш успішними сьогодні є необанки. Виокремлено основні напрями інноваційного розвитку фінансового ринку України відповідно до "Стратегії розвитку фінансового сектора України до 2025 року", а також чинники впливу на розвиток та зростання ролі фінтех-компаній на фінансовому ринку України.

Світова економіка продовжує відновлюватись після пандемії COVID-19, у більшості країн світу очікується стрімке зростання. Мета роботи - аналіз змін в економіці України та оцінювання впливу пандемії на загальнонаціональні тренди. Для оцінювання впливу пандемії на економіку України проаналізовано динаміку ВВП. Проведений аналіз показує, що пандемію не можна розглядати лише з позиції негативного впливу на економіку України. Криза - це нові можливості для України, реалізація яких можлива за рахунок державного регулювання економічної діяльності, захисту українських товарів і послуг від імпортних альтернатив, розвитку міжнародної співпраці та торгівлі, залучення інвесторів та впровадження інновацій у всі можливі сфери економіки.

Конвергенція фізичної та онлайн-роздрібної торгівлі відкрила шлях до появи омніканальної роздрібної торгівлі, і все більш актуальною стає тенденція омніканального споживання. Підприємства постають перед необхідністю детальнішого дослідження поведінки споживачів задля організації ефективної співпраці з ними в омніканальному середовищі роздрібної торгівлі. У роботі досліджено тенденції, проблеми та перспективи запровадження омніканальної стратегії в діяльність вітчизняних роздрібних компаній. Обгрунтовано необхідність побудови зв'язків між онлайн- і офлайн-магазинами. На підставі результатів проведеного маркетингового дослідження поведінки покупців спортивного одягу та взуття виділено шість найпоширеніших поведінкових моделей споживачів в омніканальному середовищі і запропоновано підходи до співпраці з кожною групою.

Розкрито принципи фундаменталізації національної економіки як основи стабільного розвитку на тлі глобалізаційних процесів у сучасному світі. Визначено ключові тенденції розвитку глобалізованого світу до 2035 р. Окреслено основні напрями становлення національної економіки під впливом глобалізаційних процесів з боку політичного, економічного, соціального, демографічного та екологічного напрямів взаємодії. Підкреслено, що дослідження глобалізаційних напрямів надає змогу сформувати кількісні показники глобалізаційних процесів, класифікувати конкретні виклики, які загрожують розвитку окремої країни, дослідити функціональні аспекти, що вимагають моніторингу в процесі адаптації національної економіки до інноваційних процесів, які відбуваються в сучасному світі.

Практичне застосування показників, що використовуються в міжнародній системі експертизи, передбачено Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26 листопада 2015 р. З 2010 р. схвалені урядом Концепції розвитку електронного урядування в Україні помітно впливають на цифровізацію суспільства, зокрема на цифровізацію освітньо-наукових програм і відповідних установ. Цифровізація програмно-цільового планування та управління в ефективних корпоративних інформаційних системах стає важливим засобом глобальної конкуренції, зокрема конкуренції у високотехнологічних галузях. Станом на 2021 р. лише кілька відсотків освітньо-наукових установ України охоплюються апробованими світовими рейтингами, відбиваючи стан високотехнологічних галузей України. Ретельна робота над міжнародними показниками науково-технічної діяльності на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій є невід'ємною частиною організаційних зусиль в умовах глобальної конкуренції.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)305.76

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж23244:екон. та підпр. Пошук видання у каталогах НБУВ 

За результатами аналізу екологічних показників представлено характеристику рівня забруднення атмосферного повітря м. Кам'янського. Обгрунтовано, що основною причиною спадної динаміки валових обсягів викидів забруднюючих речовин міста стало зменшення обсягів промислового виробництва. Проаналізовано основні економічні показники діяльності ПАТ ДМК як основного забруднювача атмосфери міста. Досліджено структуру викидів у атмосферне повітря міста за окремими видами забруднювачів. Проаналізовано динаміку індексу забруднення атмосфери пріоритетними речовинами. Сформульовано висновки щодо динаміки індексу забруднення атмосфери по містах Дніпропетровської обл. Охарактеризовано динаміку зміни позицій міста за індексом забруднення атмосфери у національному рейтингу міст-забруднювачів.

Досліджено соціально-економічний аналіз розвитку екологічного туризму на території національних природних парків Львівської обл. Проведено соціологічне опитування населення України (загалом опитано 394 респондентів). В результаті дослідження виявлено, що екологічний туризм не лише забезпечує можливості використання природних ресурсів для відпочинку, рекреації та оздоровлення екотуристів, але й мобілізує потенціал туризму для охорони навколишнього природного середовища, соціально-економічного розвитку, створення нових робочих місць тощо. Проведене авторами соціологічне опитування та науково-методичний аналіз одержаних відповідей респондентів надали змогу виявити основні проблеми розвитку екологічного туризму у національних природних парках Львівської обл.

Проведено аналіз сучасного стану ринку екологічно чистої продукції. Визначено основні проблеми і напрями його розвитку, причини стримання креативності та ініціативи добросовісного виробника харчової продукції. Доведено, що впровадження запропонованого алгоритму та функціонування інтегрованої системи забезпечення внутрішнього ринку органічною продукцією ускладнено недосконалістю інституціонального порядку та є складною та тривалою процедурою, яка вимагає посиленої ролі державних інститутів та організації системи контролю на рівні підприємства. Визначено алгоритм комплексності цієї системи виробництва органічної продукції, яка змінить її якість, що поліпшить і економічну ефективність на основі впровадження інтегрованої системи контролю на підприємствах та зміцнить світову геополітичну позицію України.

Досліджено тенденції сучасного середовища, які здійснюють вплив на розвиток менеджменту підприємств ресторанного бізнесу. У дослідженні зроблено акцент на сучасні умови існування підприємств ресторанного бізнесу, що змушені адаптуватися до нових умов існування. Епідеміологічна ситуація в країні та у світі у зв'язку із розповсюдженням коронавірусної інфекції (COVID-19), а саме карантинні обмеження негативним чином впливають на діяльність підприємств ресторанного бізнесу. Нові умови існування змушують підприємства шукати нові методи управління ресторанним бізнесом. В роботі розглянуто основні методи, що застосовуються в управлінні підприємствами ресторанного бізнесу в сучасних умовах, зокрема в умовах пандемії. Багато ресторанів зазнають колосальних збитків через закриття залів і переходять на доставку їжі додому. В умовах мінімальної рентабельності успіх цієї стратегії багато в чому залежить від цінової політики ресторану, асортименту меню і стимулювання попиту. Ресторани змушені перебувати в постійному пошуку нових рішень, щоб підвищити попит на свою продукцію. Автором запропоновано кілька заходів по підвищенню ефективності діяльності ресторанних підприємств, здатних допомогти зберегти бізнес.

Досліджено компетентнісний підхід у командотворенні менеджменту підприємства в контексті розвитку сучасного ринку праці. Визначено щільний діалектичний взаємозв'язок між ринком праці та інноваційним підприємництвом. Ринок праці є продуцентом інноваційного підприємництва за рахунок наявності на ньому людських ресурсів, які задіяні у виробництві та поширенні інноваційних товарів і послуг. Основною гіпотезою у сформованому контексті є те, що без урахування тенденцій, що відбуваються на сучасному ринку праці, практично неможливо сформувати засоби державної підтримки інноваційного розвитку підприємництва. З урахуванням форсайту інноваційних змін у національній економіці продемонстровано можливі перспективні зміни на ринку праці, які сформують принципово новий ринок праці та зруйнують на ньому застарілі тенденції. Увагу приділено аналізу наявного людського ресурсу, котрий представлений на сучасному ринку праці та може слугувати мобілізаційним резервом, який можливо залучати до інноваційної діяльності за допомогою реалізації ефективної регуляторної політики зайнятості населення завдяки формуванню необхідних компетенцій.

Ефективність державного регулювання ринку освітніх послуг в Україні передбачає декілька етапів. Кожний із них регламентує певний складник ефективності державного регулювання. Державне регулювання розглядається як альтернативний механізм, що компенсує неефективність ринку. Підставою для державного втручання є ринкові пробіли, помилки. Ринок і держава не позбавлені вад: вибір між ринком та державою є лише вибором між різними ступенями й типами недосконалості. Проте в реальній змішаній економіці державне регулювання є явищем типовим, отже, виникають підстави для його аналізу й оцінювання. Виділяють такі види ефективності державного регулювання: економічну, соціальну, адаптаційну. Економічна ефективність передбачає відповідність одержаного результату поставленій соціально-економічній меті й методам, за допомогою яких вона досягається. Соціальна ефективність передбачає соціальну, або суспільну, спадкоємність політичних і економічних заходів, що проводяться державою, оскільки вплив більшості інструментів державної політики подвійний і суперечливий. Адаптаційна ефективність державного регулювання піддається як статичному, так і динамічному аналізу.

Функціонування та динамічний розвиток інноваційної інфраструктури національної економіки виступає одночасно як необхідною умовою, так і результатом інноваційного розвитку підприємств національної економіки. Надано методику оцінки інноваційного розвитку сфери інфокомунікацій як складової інноваційної інфраструктури національної економіки, оскільки зазначена сфера є найбільш інноваційною в її структурі. Розроблено методичний інструментарій якісної та кількісної оцінки ефективності інноваційного розвитку, який враховує рівень наукової інтеграції суб'єктів, стан розвитку спільного інноваційного центру знань, рівень комунікаційного розвитку, рівень інноваційного технологічного відновлення, інноваційності послуг, інноваційної активності підприємств, рівень інвестиційної активності суб'єктів, та ін.

Описано соціально-економічну природу формування ціннісної орієнтації праці, її виникнення й розвиток впродовж еволюції людського суспільства. Загалом під цінністю слід розуміти вартість праці, а саме певний грошовий результат, одержаний по її завершенні, але у більш широкому варіанті значення терміна "цінність" містить особистісну складову частину діяльності індивіда, являючи собою не лише економічну, але й соціально-психологічну категорію. Відповідно до цього комбінацій індивідуальних факторів формування цінності праці існує безліч. Ця категорія є вирішальним фактором формування й розвитку технологічного прогресу цивілізації, визначається людськими інтересами залежно від виду суспільної формації, а також сприяє її поступовій зміні на більш технологічно прогресивну. Отже, цінність праці не можна розглядати за заздалегідь складеним шаблоном, асоціюючи бажання працювати чи його відсутність лише з відповідними діями сторонніх осіб.

Розглянуто основні фактори впливу на розробку ефективних підходів до управління хлібопекарським бізнесом. Доведено необхідність вивчення та прогнозування факторів впливу на управління бізнес процесами хлібопекарських підприємств. Проведено аналіз досліджень відомих вчених та практиків щодо питань визначення факторів зовнішнього та внутрішнього впливу на ведення бізнесу. Визначено провідну роль факторів зовнішнього середовища для формування ефективної системи управління бізнесом. Проведено аналіз організаційно-технічних особливостей розвитку підприємств хлібопекарської промисловості. Систематизовано фактори, за ступенем впливу на процеси ефективного управління бізнесом хлібопекарських підприємств.