Викладено метод відновлення двовимірної функції за вибіркою малого об'єму. Цей метод порівняно з аналогічними дозволяє досягти більшої значущості. Описано алгоритм із адаптивною процедурою вибору параметра регуляризації.

Запропоновано методику разрахунку опору між двома довільними електродами однорідної пластини за наявності більш, ніж двох електродів. Наведену задачу розв'язували раніше лише для двох електродів. Розглянуто також випадок, коли в області (пластинці) складної конфігурації присутні неоднорідні елементи, наприклад, ізолятори. Методика може бути використана для розрахунку опору між електродами мікрохвильових транзисторів та інших електронних приладів.

Проаналізовано алгоритм визначення швидкості метеорного тіла за коливаннями в амплітудно-часовій характеристиці. Запропоновано вдосконалений метод визначення швидкості, що має кращі якісні показники. Наведено результати перевірки роботи двох алгоритмів на комп'ютерній моделі.

Розглянуто задачу інтерпретації даних, одержаних під час непрямих вимірювань. Описано розв'язання недообумовленої системи лінійних рівнянь з великою кількістю невідомих. Наведено результати моделювання, включаючи прогноз добового змінювання коефіцієнта заповнення метеорного каналу.

Викладено принципи дії РЛС вертикального зондування атмосфери. Розглянуто характерні особливості сигналів, які відбито від неоднорідностей заломлення атмосфери, та алгоритми їх обробки, що використовуються в РЛС ВЗ. Перелічено недоліки існуючих систем обробки сигналів. Описано особливості розробленої системи, наведено її параметри.

Розглянуто нетрадиційний метод передавання інформації про параметри мір одиниць фізичних величин та еталонів для перевірки засобів вимірювальної техніки, що застосовуються у промисловості, без доставки їх до метрологічних лабораторій. Показано доцільність застосування нового методу метрологічного забезпечення засобів вимірювальної техніки для покращання характеристик їх точності.

Описано структуру й основні параметри низькопотенціальної РЛС вертикального зондування атмосфери дециметрового діапазону. Розглянуто результати експериментальних сеансів зондування, які подано у вигляді висотно-часових полів доплерівських варіацій відбитого сигналу. Проаналізовано особливості даних, що отримано за умов ясного неба або під час зливових опадів - при проходженні грозової хмари через точку спостереження. Доведено необхідність урахування вертикальної складової швидкості атмосферних рухів під час вимірювань горизонтальних швидкостей у разі наявності опадів.

Наведено залежності зсуву температур іонів та електронів від дисперсії оцінок виміряних автокореляційних функцій сигналу некогерентного розсіяння, які отримано за допомогою комп'ютерного експерименту. Доведено, що з використанням методу найменших квадратів, значення та знак зсуву зумовлені початковим відношенням температур. Запропоновано шляхи корекції результатів іоно-сферних вимірювань.

Запропоновано метод метрологічного забезпечення засобів вимірювальної техніки комплексу вимірювання параметрів антенних систем у ближній зоні за допомогою радіотехнічного метрологічного комплексу, який дозволить проводити їх перевірку у місцях постійної експлуатації без демонтування з основної апаратури, а за необхідності - без переривання роботи радіотехнічних систем за їх прямим призначенням. Знання інформації про характеристики спрямованості антени дозволить внести необхідні поправки до результатів отриманих вимірів координат повітряних об'єктів.

Розглянуто найважливіші особливості системи метеорного зв'язку та параметри експериментальної апаратури. Перелічено сфери застосування метеорного зв'язку і переваги, які він має.

На основі аналізу зв'язку дефектів матеріалу напівпровідникових приладів з рівнем їх низькочастотного струмового шуму запропоновано експериментальну методику оцінювання надійності біполярних транзисторів за результатами вимірювань шуму струму бази. Методику обгрунтовано результатами вимірювань низькочастотного шуму транзисторів КТ3102.

Розглянуто принцип побудови засобу вимірювання частотних характеристик групового часу запізнювання чотириполюсників, який забезпечує підвищення точності вимірювання внаслідок виключення методичної похибки і похибки, що зумовлена паразитною частотною модуляцією.

Розглянуто задачу використання вибухомагнітного генератора (ВМГ) як засобу енергоживлення у джерелах електромагнітного випромінювання. Доведено, що для підвищення рівня потужності випромінювання необхідно забезпечити скорочення імпульсу та підвищення швидкості наростання вихiдного струму ВМГ. Це досягається вибором відповідного закону зміни індуктивності або використанням схеми з ємнісним навантаженням. Визначено функції вихідного струму ВМГ у схемі, що формує уніполярний імпульс в активному навантаженні ВМГ та у схемі з ємнісним навантаженням, в якій реалізується коливальний режим зміни струму.

Запропоновано використовувати радіоакустичний метод зондування для кількісної оцінки рівня турбулентності області примежового шару атмосфери, що досліджується.

Розглянуто змінення конфігурації складної поверхні під дією зовнішнього поля (сили), з метою оптимізації потрібної характеристики даної поверхні, наприклад, електричного опору. Використано метод R-функцій для опису границь поверхні досліджуваного об'єкта та числові методи для оптимізації характеристики, що зумовлена місцеположенням границі поверхні, яка впливає на зміну її якостей. До останніх належать, наприклад, електричний опір у задачах електростатики та жорсткість на кручення у задачах кручення стрижня.

Описано оптимізацію амплітудно-фазового розподілу передавальної антени за критерієм максимуму середнього ККД для системи передавання енергії з кінцевим пристроєм у вигляді спрямованої антени. Доведено, що оптимальний розподіл поля збудження передавальної антени за певних значень флуктуацій амплітуди і фази зумовлює вигляд амплітудного розподілу поля приймальної антени, при якому забезпечується максимальний середній ККД. Зіставлено умови роботи систем передавання енергії з різними приймальними антенами з метою одержання найвищої ефективності.

Розглянуто задачу оцінювання впливу кратності фазової модуляції на якість прийому - передавання інформації в цифрових системах супутникового зв'язку на прикладі України. Запропоновано критерії оцінювання на основі регіональних карт імовірності помилки у момент прийому - передавання інформації в цифрових системах супутникового зв'язку. Наведено чисельні результати оцінювання.

Подано результати експериментального дослідження характеристик розсіяння електромагнітних хвиль на несиметричному короткому вібраторі з діелектричним резонансним розсіювачем. Описано парні резонанси відбиття й проходження, які виявлено. Проаналізовано можливості керування характеристиками розсіяння.

Розглянуто фізичні основи, переваги та недоліки метеорного радіозв'язку, визначено галузі ефективного застосування систем метеорного радіозв'язку. Наведено математичну модель передавання інформації метеорним радіоканалом. Запропоновано протокол передавання повідомлень, що дозволяє підвищити пропускну здатність. Подано загальні рекомендації щодо вибору параметрів систем метеорного радіозв'язку.

Розглянуто вплив параметрів системи метеорного радіозв'язку на її пропускну здатність. Запропоновано метод вибору значень параметрів, за яких досягається максимальна пропускна здатність для заданої вірогідності. Для найбільш застосовуваних у метеорному зв'язку типу сигналу, завадостійкого коду, тривалості біта, потужності випромінювання та частоти наведено графіки пропускної здатності.