Глобальна конкуренція зростає не лише на рівні продуктів/фірм, а й серед країн. Конкурентоспроможність країн визначається багатьма факторами та оцінюється за різними підходами та методами. Одними з найбільш відомих є методології Інституту розвитку менеджменту (IMD) і Всесвітнього економічного форуму (WEF). Індекс глобальної конкурентоспроможності ВЕФ базується на 12 групах із понад 100 показників. Остання версія - GCI 4.0 - включає: сприятливе середовище (інституції; інфраструктура; прийняття ІКТ; макроекономічна стабільність); людський капітал (здоров'я; навички); ринки (товарний ринок; ринок праці; фінансова система; розмір ринку); інноваційна екосистема (динамічність бізнесу; інноваційні можливості). За даними GCI 2019 Україна - на 85-му місці зі 141 країни. Конкурентоспроможність України погіршується вже третій рік поспіль. Основний регрес відбувся у сферах: фінансової системи, охорони здоров'я, впровадження ІКТ, макроекономічної стабільності та інноваційних можливостей. На основі цих 12 компонентів розроблено багатофакторну регресійну модель їх впливу на конкурентоспроможність України на основі агрегованих і стандартизованих показників GCI 2009 - 2019 рр. Для оцінки параметрів моделі використано метод найменших квадратів і додаток "Аналіз даних" програми MS EXCELL. Отриману модель протестовано. В результаті моделювання виявлено, що найбільший вплив на конкурентоспроможність України мали показники інституцій і розвитку фінансового ринку. Таким чином, вони повинні стати пріоритетними напрямами розвитку та політики держави.

Необхідність вироблення спільних управлінських рішень, націлених на керованість, передбачуваність і корисність міграційних процесів вимагає пізнання нового наукового напряму - міграційного менеджменту (ММ). Ефективний ММ призваний забезпечувати створення міцного фундаменту для стабілізації турбулентності сучасного світу. Це досягається завдяки використанню потенціалу міграції для розвитку, запобіганню її ризикам, зменшенню її негативних наслідків. Тому актуалізовано необхідність визначення ММ та основних етапів національної міграції населення в Україні. Управління міграцією може мати позитивне значення і для країн походження, і для країн призначення, і для самих мігрантів. У структурі цієї концепції виокремлено 3 складові: суб'єкти, практики та дискурси. ММ розглядається як ринкова система вирішення проблем, пов'язаних із міграцією населення, де держави можуть купити певне рішення. Тобто йдеться про отримання урядами держав рекомендацій і сценаріїв міграційної політики від міжнародних організацій на підставі досліджень, проведених у цих державах. Науковий і суспільний дискурс в Україні тяжіє до проблем еміграції, оскільки відтік людського капіталу за кордон набравши значних обсягів, створює відчутний вплив на економічні, соціальні, демографічні та політичні процеси в країні. Дослідження становища іммігрантів в Україні зазвичай реалізуються під патронатом міжнародних інституцій за участю громадських організацій. Проблема оцінити параметри процесу імміграції зумовлена браком офіційної статистичної інформації. Статистику цього процесу проводять різні інституції. Співпраця та координація дій міністерств і відомств в галузі імміграційної статистики є низькою. Імміграційна політика України перебуває у стані формування, а її нормативно-правова база перманентно вдосконалюється. Проблема оцінювання кількості іммігрантів для України є типовою, як і для низки інших держав. Це зумовлено не тільки поширенням нелегальних потоків мігрантів і (чи) незаконним перебуванням окремих осіб після закінчення терміну дії візи, але й відмінністю правових форм перебування (постійне проживання, тимчасове проживання, перебування іноземців, які користуються міжнародним захистом і навчаються). Рівень імміграції в Україні залишається невисоким. Іноземці нерідко розглядають Україну не як бажане місце проживання, а як транзитну територію, зручний коридор для реалізації на шляху до омріяної цілі - проживання в Європі. Через територію України проходить один із п'яти основних маршрутів нелегальної міграції до держав Західної Європи - Центральноєвропейський, який пролягає через Російську Федерацію, Україну, Польщу, Словаччину. Водночас транзитні міграційні потоки через Україну не мають істотного впливу на міграційну ситуацію в ЄС. Визначені числові характеристики, динамічні моделі та етапи міграційних змін населення відображають окремі аспекти ММ в Україні.

Визначено інструментарій реалізації бюджетної політики держави за допомогою типізації фінансових відносин суб'єктів сфери вищої освіти. Солідарно-субсидіарний тип (ССТ) фінансових відносин визначає роль держави і як регулятора, і як замовника освітніх послуг. Як регулятор держава орієнтує поведінку споживачів на потреби ринку праці, а діяльність ЗВО - на фінансову автономію. Як замовник держава відповідає за фінансування ВО у вигляді держзамовлення. ССТ відносин держзамовника з постачальниками та споживачами освітніх послуг за допомогою інструментів, що надають змогу одночасно уникнути беззбитковості освітньої діяльності за спеціальністю та задовольнити потреби регіонального ринку праці, реалізує бюджетну політику держави у СВО, спрямовану на культивування індивідуальної та взаємної відповідальності суб'єктів.

Досліджено підходи науковців до визначення категорій "ліквідність банків" і "регулювання ліквідності банківської системи" (РЛ БС). Здійснено ретроспективне аналізування підходів НБУ до РЛБС та ідентифіковано використання двох основних методів. Виявлено стійкі динамічні тенденції ліквідності БС у 2012 - 2020 рр. та ідентифіковано основні чинники, що спричиняють таку динаміку. Виявлено кризу надлишкової ліквідності БС України, ідентифіковано її часові періоди, встановлено основні чинники її виникнення та їхні кількісні характеристики. Доведено непродуктивне використання високоліквідних активів банками, що зумовлено саме процесами регулювання рівня ліквідності БС і використанням НБУ депозитних сертифікатів.

Досліджено сучасні напрями розвитку підприємств у сфері туризму, серед яких важливі врахування викликів нового тисячоліття, особливостей ресурсовикористання, впровадження електронного бізнесу в туризмі, інвестиційного та інноваційного менеджменту, сучасних концепцій менеджменту. Узагальнено сучасні умови розвитку туризму в Україні та фактори впливу на розвиток сучасних туристичних підприємств; обгрунтовано певні заходи, що повинно сприяти покращанню ситуації у туризмі. Проведені дослідження надали змогу запропонувати сучасні напрями та окремі заходи з розвитку підприємств у сфері туризму, які згруповано з позицій держави та регіонів, окремих туристичних організацій і споживачів туристичного продукту. Виокремлено результати впровадження запропонованих інструментів у діяльності підприємств у сфері туризму. Застосування запропонованих напрямів надасть змогу підвищити ефективність діяльності та показники роботи туристичних підприємств і всієї туристичної сфери України.

Визначено, класифіковано та проаналізовано загрози монетарної системи (МС), що впливають на економічну безпеку держави. Для кращого розуміння проблеми та деталізації загроз згруповано загрози МС за напрямами (сферами) їх виникнення у такі групи: інституційні, грошово-кредитні, банківські та інвестиційні. Розглянуто та проаналізованно виокремлені групи монетарних загроз, оскільки саме вони призводять до порушення економічного безпекового балансу в державі та потребують розроблення системи управління ними з метою протидії їх негативного впливу на економічну систему або локалізації їх дії. Проведене дослідження надало змогу дійти висновку, що у кожній із виділених груп загроз є активні загрози, які потребують розроблення заходів із їх мінімізації або протидії їм. Однак найбільше активних загроз криється у інституційному середовищі МС, оскільки більшість із них є суб'єктивними та залежить від фаховості посадових осіб, їхньої кваліфікації, бажання змінити ситуацію тощо.

Досліджено основні загальноприйняті показники оцінювання окремих аспектів діяльності державного управління, які застосовують у міжнародній практиці. За допомогою інструментів бенчмаркінгу виконано порівняльний аналіз цих показників у деяких країнах ЄС, а також тенденцій ефективності роботи та професійного та особистісного розвитку державних службовців у цих країнах. Встановлено чинники впливу на вибрані показники ефективності та наведено рекомендації щодо того, як їх можна підвищити, запропоновано стратегії та практики, які допомогли б досягти найвищої результативності. Досліджено досвід інших країн, що вже імплементували зміни, актуальні для нас сьогодні.

Досліджено методологічні аспекти управління процесом логістичного обслуговування клієнтів підприємств під кутом удосконалення потенціалу його діджиталізації. Встановлено, що потенціал оцифрування логістичних процесів знаходить свій вияв, насамперед, у збільшенні швидкості та ефективності управління, можливості своєчасної корекції загроз і ризиків, які виникають та у полегшенні аналітичної обробки та отримання більш точної оцінки великих масивів інформації. З метою виявлення потенціалу діджиталізації процесу логістичного обслуговування підприємства на прикладі діяльності логістичного оператора, що здійснює доставку вантажів по території України, змодельовано ключові зміни, які можуть виникнути на підприємстві на основі імплементації комплексу заходів щодо впровадження засобів діджиталізації.

Досліджено, проаналізовано та оцінено моделі державної підтримки розвитку венчурного бізнесу (ВБ) у світі. Описано та охарактеризовано американську та європейську моделі. Визначено їхні особливості. Досліджено спільні та відмінні риси, переваги та недоліки. Розглянуто національні програми розвитку ВБ за американською та європейською моделями. Описано категорії в контексті моделей державної підтримки розвитку ВБ у світі. Виявлено тенденції та динамічні характеристики ВБ. Розглянуто засоби стимулювання розвитку ВБ за вищевказаними моделями. Досліджено особливості ВБ і в Україні. Визначено можливості та перешкоди розвитку. Виявлено потребу в активізації державної підтримки розвитку ВБ в Україні.

Здійснено дослідження безпеки соціально-економічних процесів у віртуальному просторі. З'ясовано вплив ключових тенденцій сучасності на формування превентивних та адаптивних механізмів забезпечення інформаційної та кібернетичної безпеки підприємств. До основних зараховано глобалізацію, інформатизацію та індивідуалізацію потреб споживачів, медіатизацію суспільних явищ, детериторіалізацію та універсалізацію соціальних явищ. Викладено авторське бачення моделі забезпечення безпеки в інформаційній віртуальній сфері та співвідношення домінуючих ризиків, загроз і вразливостей соціально-економічного простору України на прикладі ідентифікації та оцінювання ризиків у кіберпросторі в частині безпекового зрізу інформаційних і фінансових потоків.

Наведено методику регіонального оцінювання попиту домогосподарств на фінансові послуги (ФП). Методом К-середніх здійснено кластеризацію областей України за обсягами попиту домогосподарств на ФП. Виявлено, що попит домогосподарств на ФП у регіональному аспекті розподілено за законом Пуассона. Ідентифіковано регіони з домогосподарствами-донорами та регіони з домогосподарствами-реципієнтами за обсягами та видами ФП. Доведено, що характер розподілу регіонів не залежить від рівня доходів домогосподарств і величини валового регіонального продукту.

Визначаючи системність розвитку держави, науки, економіки та суспільства через призму пошуку альтернативних джерел інвестування у дорожню галузь, обгрунтовано соціальні ризики, які виникають у разі застосування сублімативної форми фінансування розвитку дорожньої галузі через запровадження принципів державно-приватного партнерства. Інвестування бізнесом у дорожню галузь в Україні за сучасних умов є ризиковим через недосконалість законодавства, низький розвиток технологій, що можливо подолати, запроваджуючи концесійні підходи у розвиток галузі. Досліджено вплив державно-приватного партнерства на соціальні ризики та запропоновано напрями їх мінімізації.

Метою органічного сільськогосподарського виробництва (ОСГВ) є забезпечення людства високоякісною їжею без генетично модифікованих організмів і підтримка концепції сталого розвитку суспільства. Зазначено щодо численних переваг органічного сільського господарства (СГ), що змушують задуматися про перспективи розвитку світового СГ як одного з ключових факторів, що впливають на майбутнє наступних поколінь. Висвітлено основні передумови необхідності державної підтримки органічного виробництва у світі на прикладі двох великих органічних виробників - Канади та України та проведено порівняльний аналіз сучасного стану розвитку ОСГВ цих країн.

Мета роботи - обгрунтування теоретичних і методичних положень, розробка практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення інноваційного розвитку (ІР) малих підприємницьких структур (МПС) в економіці України з застосуванням впливу фінансово-кредитних інструментів. Розкрито роль і значення малих підприємницьких структур для української економіки, висвітлено основні проблеми його ІР включаючи доступну фінансову підтримку. Відзначено важливість ІР малих підприємств, зокрема їх відповідність змінам ринкових умов, збільшенню та прибутковості. Зазначається, що система фінансової підтримки діяльності суб'єктів малого підприємництва повинна будуватися на забезпеченні безперебійного поточного ІР. Розглянуто та критично описано наявні джерела та форми фінансової підтримки МПС залежно від цілей їх діяльності. Зокрема, увагу звернено на самофінансування, власний капітал, державну фінансову підтримку, банківське та комерційне кредитування, фінансовий лізинг, факторинг, форфейтинг, програми фінансування міжнародних фінансових установ, грантове та венчурне фінансування. Найпоширенішими джерелами фінансової підтримки поточної діяльності малого підприємства є його прибуток і банківське кредитування. У той же час можливість отримання банківської позики обмежена з багатьох причин. Перспективним видом фінансової підтримки інноваційного розвитку МПС є венчурне фінансування у формі залучення коштів зовнішнього інвестора та грантової підтримки міжнародних організацій. Їх особливість полягає у наданні коштів на безповоротній основі. Розглянуто умови банківського кредитування за програмами українсько-німецького фонду. Виділено особливості та обгрунтовано основні переваги та недоліки існуючих фінансових джерел фінансування, а також запропоновано найефективніші підходи до фінансування інноваційної діяльності МПС за несприятливих економічних умов.

Здійснено теоретичний аналіз змісту ресурсної концепції стресу, визначено важливість прикладного застосування цього підходу в галузі вітчизняного публічного управління, який може стати підгрунтям для вирішення проблем підвищення рівня стресостійкості державних службовців. Для цього наведено модель професійного стресу, що запропонував Дж. Грінберг, яка надає можливість зрозуміти важливість особистісних характеристик працівника для конструктивного вирішення стресових ситуацій. Розкрито також зміст поняття "копінгу" як своєрідного типу подолання стресової ситуації, стратегії поведінки. Розглянуто базову класифікацію копінг-стратегій, яку запропонували Р. Лазарус і Фолкман, а також низку конкретних стратегій копінгу, що характеризують базові класифікаційні групи. В ході аналізування результатів власних емпіричних досліджень встановлено, що забезпечення високого рівня стресостійкості державних службовців - результат вдалого поєднання наявних особистих ресурсів фахівця на етапі його працевлаштування з постійним саморозвитком, навчанням, набуттям досвіду тощо.

Дослідженням встановлено, що в Україні зростає попит на шоколадні плитки, тому їх виробники повинні оновлювати цю асортиментну групу товарів. На підставі первинної інформації визначено, що сьогодні АТ "Львівська кондитерська фабрика "Світоч" повинно використовувати стратегію інтенсивного розвитку з пропонуванням нових смаків шоколаду чи додатками до нього, підвищеним вмістом какао-бобів, оновленням упакування товару та зміною його ваги залежно від сегмента ринку. Пріоритетні напрями інновацій визначено з використанням методу аналізу ієрархій.

Досліджено та обгрунтовано авторську теорію взаємодії у інноваційних процесах (ІП). Доведено необхідність перегляду положень сучасних теорій за сучасних умов, оскільки вони ускладнюють можливості та призводять до неефективності використання для здійснення ІП на різних рівнях. Розвиток ІП визначається показниками налагодження взаємодії між етапами та учасниками інновацій. Досліджено основні теорії економічного та особистісного розвитку, наявні в інформаційному полі менеджменту та інноватики. Досліджено теоретичні положення теорій особистісного розвитку, теорій інноваційного розвитку, теорій взаємодій і теорій партнерства, теорій інноваційної співпраці. Проаналізовано основні теоретичні внески цих теорій, а також можливість їх використання для формування авторської теорії взаємодії у ІП. На підставі аналізування та виконаних досліджень виокремлено положення теорії взаємодії у ІП, які враховують зміну парадигми ІП, еволюцію моделей ІП, види взаємодій у ІП. Авторська теорія містить визначення постулатів, гіпотез та очікуваних результатів. Розроблену теорію можна використовувати як підгрунтя для забезпечення інноваційного розвитку регіонів і країни за умови формування та реалізації дієвого механізму налагодження взаємодії між учасниками ІП.

Мета роботи - з'ясувати сутність організування діяльності промислових підприємств на інноваційних засадах, показати важливість вирішення цієї проблеми за умов прискореного науково-технічного прогресу та перманентних кризових явищ, окреслити важливість і переваги вдосконалення організування виробничої діяльності промислових підприємств на інноваційних засадах як важливого чинника використання внутрішньовиробничих резервів підвищення ефективності їхньої діяльності впровадженням комплексу заходів удосконалення організування виробництва з інноваційним наповненням, переважну більшість яких можна застосувати у виробничому процесі без значного інвестиційного забезпечення. І що найважливіше, заходи такого спрямування сприятимуть ефективному використанню наявного ресурсного потенціалу діючих промислових підприємств, зростанню їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках за умов жорсткої конкуренції.

Мета дослідження - аналіз теоретичних основ управління фінансовою стійкістю (ФС) підприємства та їх практичного застосування у сфері малого ресторанного бізнесу (МРБ), вдосконаленні методичних підходів і розробленні рекомендацій щодо формування концепції управління ФС для подолання істотних проблем в умовах сьогодення. Використано методи: індукції, дедукції, теоретичного узагальнення, щоб з'ясувати сутність ФС із позицій різних авторів і сформулювати узагальнювальне поняття, яке застосовано для визначення основоположних засад процесу управління ФС підприємства, його завдань, складових та послідовності їх використання під час формування концепції управління ФС сучасного підприємства; спостереження, причинно-наслідкових зв'язків, опису, конкретизації, формалізації - для аналізу проблем вибору методики, на базі якої здійснюється розрахунок основних показників оцінки ФС підприємства, а також інтерпретації одержаних даних, які доцільно використовувати для малого підприємства, порядку їх розрахунку та бажаної тенденції зміни, характеристики облікового забезпечення цього процесу; діалектичний, моделювання, узагальнення - для розроблення рекомендацій щодо вдосконалення методики та організації управління ФС підприємства МРБ. Доведено гіпотезу про те, що вдосконалення методики та організації управління ФС підприємства МРБ надає можливість генерувати якісний інформаційний простір і достатні ресурси, щоб забезпечити високий ступінь його фінансової незалежності та стійкий фінансовий стан, за якого показники діяльності будуть покращуватися або не погіршуватися у разі зміни внутрішніх і зовнішніх чинників. Із обгрунтуванням запропоновано реалізувати концепції управління ФС підприємства, враховуючи чинник часу в трирівневому вимірі: стратегічному, тактичному та оперативному. Зазначено, що у сучасних умовах, підприємці у сфері малого бізнесу потребують освітніх і навчально-консультативних послуг щодо управління фінансами, зокрема, їх ФС, а найважливішим і найдоступнішим елементом забезпечення ФС підприємства у короткостроковому періоді є його система бюджетування. Результати цього дослідження становлять інтерес для малих підприємств ресторанного бізнесу, які вирішують питання управління ФС в умовах карантину, адже карантин і пандемія коронавірусу (COVID-19) спричинили масштабний злам в економіці, змусивши цілі бізнес-структури пристосовуватися до нових, складніших реалій. Крім того, результати можуть допомогти у визначенні слабких сторін сфер маркетингу та фінансів; найпоширеніших причин банкрутства; внутрішніх і зовнішніх чинників, які впливають на ФС МРБ. Виділено особливості та обгрунтовано основні шляхи подолання можливих проблем управління ФС МРБ.

Досліджено сутність, принципи, передумови та світовий досвід переходу від лінійної до циркулярної моделі економіки та забезпечення сталого розвитку вітчизняних підприємств за допомогою адаптації циркулярних бізнес-моделей (ЦБМ). Проаналізовано світові, передусім європейські, досвід і практику та наведено успішні приклади їх застосування провідними підприємствами світу. Показано, що циркулярна модель є корисною не тільки для екології та навколишнього середовища, а й для економічної ефективності підприємств. У підсумку підтверджено гіпотезу щодо глобальної необхідності та високої ефективності зміни економічної моделі з лінійної на циркулярну на різних рівнях. Ураховуючи світовий досвід і наведені рекомендації, зокрема щодо "зелених закупівель", вітчизняним підприємствам доцільно активно впроваджувати ЦБМ для сталого розвитку та підвищення міжнародної конкурентоспроможності, а державі - розробити чітку стратегію переходу на циркулярні принципи економіки.