Виявлено фактори, що впливають на будівлі і споруди в умовах реструктуризації вугільних шахт. При їх ліквідації враховувалися ступінь дії підтоплення підпрацьованої товщі, можливість утворення провалів під будівлями і спорудами та мікромульд після закінчення процесу зсуву земної поверхні під час виймання пластів на малих глибинах. Здійснено аналіз впливу цих чинників на деформування будівель і споруд, визначено необхідність і достатність заходів їх захисту для збереження експлуатаційної придатності.

Наводяться результати застосування сейсмічної розвідки методом відбитих хвиль у модифікації спільної глибинної точки (МСГТ) для вивчення структурно-тектонічних особливостей Бобриківського золоторудного родовища. Наводяться основні положення методик польових робіт, а також обробки та інтерпретації одержаної інформації.

Викладено алгоритм та методику автоматичної тріангуляції, які реалізувалися в рамках географічних інформаційних систем (орієнтованої на гірничодобувну галузь), що розробляється в УкрНДМІ. Розглянуто основні етапи застосування методики для моделювання умов залягання вугільних пластів поблизу розривних порушень. Наведено приклади результатів моделювання взаємного розташування вугільних пластів і розривних порушень. Новизна алгоритму полягає у можливості автоматизації процесу побудови моделей вуглевмісних порід, з урахуванням розривних порушень. Запропонована методика може бути використана при оцінці обсягу запасів вугілля, розрахунку параметрів вугільних пластів, для складання проектів подальших пошукових та розвідувальних робіт, раціонального розташування пошукових свердловин по площі, розрахунку їх глибини й орієнтування у просторі та для розв'язання багатьох інших важливих задач.

Наведено результати комплексування геофізичних сейсморозвідувальних та електророзвідувальних методів при вивченні зсувних ділянок Криму. Розглянуто коло розв'язуваних задач, методики польових робіт і обробки та інтерпретації одержаних результатів. Показано переваги застосування геофізичних методів порівняно з традиційними методами вивчення зсувів.

Здійснено короткий аналіз існуючих методів прогнозу зсуву і деформацій товщі гірських порід. Подано основні результати досліджень зсуву підпрацьованого масиву гірських порід і земної поверхні при підземній розробці вугільних пластів. Запропоновано методику розрахунку повного вектора зсуву, розроблену на основі аналізу та узагальнення експериментальних даних, одержаних в умовах Донецького кам'яновугільного басейну.

Викладено основні вимоги до географічних інформаційних систем (ГІС) для гірничодобувної галузі. Проведено аналіз існуючих вітчизняних та зарубіжних розробок, на підставі чого авторами складено структуру геоінформаційної системи, що створюється в УкрНДМІ; запропоновано методику вирішення ряду питань, які виникають при проектуванні подібних систем. Докладно висвітлено особливості ГІС, зв'язані з її застосуванням у гірничодобувній галузі, зокрема, основи тривимірного моделювання масивів порід. Описано спосіб зберігання та систематизації інформації. Розглянуто засоби адаптації ГІС до вирішення специфічних завдань галузі.

Обговорюється можливість використання феноменологічних методів для опису складних та нелінійних геохімічних явищ, супровідних процесам фільтрації рідини і газу в гетерогенних тріщинувато-пористих гірських породах. Пропонується нетрадиційна математична модель фільтрації з джерелами спадкового типу, яка враховує ту особливість, що сітка великих транспортних каналів (тріщин, контактних шарів) оточує структурні блоки середовища, процеси в яких також суттєво відбиваються на загальній картині.

На базі експериментальних даних розроблено аналітичну модель поведінки системи "фундамент - підвалини" при появі деформацій земної поверхні від ведення очисних робіт. Одержано співвідношення, які описують напружено-деформований стан системи залежно від міцнісних і геометричних параметрів фундаменту, фізико-механічних характеристик підвалин та деформацій земної поверхні, що дозволяють цілеспрямовано використовувати конструктивні і гірничотехнічні заходи для охорони будівель і споруд.

Вивчено структурні перетворення води у вугільній речовині в умовах високошвидкісного гідростатичного навантаження. Встановлено закономірності, що характеризують фазові перетворення в модельних матеріалах і вугіллі, схильних до різних динамічних явищ.

Здійснено аналіз основних чинників, що визначають напружено-деформований стан колостовбурного масиву гірських порід. Одержано аналітичні залежності, що дозволяють розраховувати як регіональні напруження (від впливу очисних робіт, що оконтурюють колостовбурні цілики), так і локальні концентрації, обумовлені шаруватістю масиву. Як показують розрахунки, вплив зазначених чинників може спричиняти подвоєння рівня напружень порівняно з природними на даній глибині. Одержані рішення дозволяють розробляти конструктивно-технологічні і гірничі заходи захисту вертикальних шахтних стовбурів, що забезпечують їх безремонтну експлуатацію протягом усього терміну служби.

Запропоновано дворівневу модель зони непружних деформацій, що створюється навколо виробок. Непружна зона подана у вигляді квазіпластичного середовища, визначається системою пружних блоків, поділених макротріщинами, які в свою чергу мають мікроструктуру - мікротріщини. Цей підхід дозволяє визначити розміри зони інтенсивної тріщинуватості порід навколо виробок і одержати достатньо прості співвідношення для прогнозу деформування їх контуру.

Показана перевага комплексування різноманітних методів досліджень пластів при розробці вугільних родовищ.Спільний аналіз даних наземної сейсморозвідки та геологічної інформації дає найбільш достовірну картину тектонічної порушеності пластів на ділянці досліджень.

Розглянуто основні напрямки діяльності УкрНДМІ в сфері підвищення безпеки та ефективності технологічних процесів вуглевидобутку за рахунок геофізичного прогнозу будови та стану масиву гірських порід. Висвітлено мету, задачі, що розв'язуються, методичні основи та апаратурне забезпечення геофізичних методів. Наведено конкретні приклади використання геофізичних методів для вирішення завдань для вугільної промисловості, будівництва на територіях, що підпрацьовуються, прогнозу та картування небезпечних геологічних та тектонічних явищ, не пов'язаних з гірничними роботами.

Викладено результати застосування методів електророзвідки для оцінки контролю гідрогеологічних і інженерно-геологічних умов на територіях Донбасу, що підпрацьовані. Роботи виконувалися на полях діючих і погашених шахт, типових породних відвалах, греблі водоймища. Основний обсяг інформації про зміни гідрогеологічних і інженерно-геологічних умов у процесі підпрацювання одержано за матеріалами вертикальних електричних зондувань.

Наведено результати вивчення тектонічних фаз, які вплинули на розвиток Донецької складчастої споруди і були пов'язані з лівими та правими обертаннями Донецького ромбоїдального мегаблока. Відмінні риси будови Донецького сегмента у межах Прип'ятсько-Дніпровсько-Донецького рифту зумовлені ефектами посилення або демпфірування поштовхів тектонічних фаз як відгуку на зміну просторової орієнтації активних зусиль стиску або розтягу. У межах запропонованих часових інтервалів поширення детермінованих варіантів полів напруг доведені просторові закономірності активізації рухів кемерійського та альпійського тектонічних циклів у Донбасі.

Розглянуто рудоконтролюючі фактори Бобриківського родовища та можливості електророзвідувальних методів (АМТЗ, ВЕЗ-ВП, МПП) для картування рудопідвідних каналів метасоматичних змін вміщуючих порід, закономірностей розподілу золотополіметалічного заруденіння. За допомогою методу АМТЗ вивчено глибокі (2,5 - 10 км) горизонти родовища та виявлено нові перспективні ділянки.

Унаслідок узагальнення матеріалів досліджень, що здійснюються протягом ряду років, побудовано фізико-геологічну модель Сурозького родовища золота (Приазов'я) як еталонного об'єкта прогнозування. Родовище викликає інтерес як приклад комплексу характерних зеленокам'яних порід (в аналогічних комплексах зосереджено більшість промислових родовищ світу). Докладніше розглядається геоелектрична модель, що відображає приуроченість зон підвищеної провідності, виявлених методом перехідних процесів, до рудних тіл. Подальші роботи спрямовані на пошуки перспективних об'єктів на підставі характеристик, аналогічних встановленим на еталонному об'єкті.

При пошуково-оціночних роботах суттєва роль належить геофізичним методам. Однак їх результативність не завжди висока через недостатню геологічну інтерпретацію геофізичної інформації. У зв'язку з цим особливого значення набуває детальне вивчення просторової зональності фізичних властивостей вміщуючих гірських порід, метасоматитів, рудних тіл з метою прогнозування геологічного розрізу рудного поля за допомогою створеної геолого-геофізичної моделі еталонної ділянки в його межах.

Ефективна боротьба з підземними пожежами вимагає своєчасної і достовірної діагностики процесів, що призводять до їх виникнення. В статті представлено результати хроматографічних аналізів газів, отриманих при нагріванні дослідних зразків різних типів вугілля, та газів відібраних із діючих лав, де виявлена загроза виникнення пожежі. На графіках показано криві змін вмісту оксиду вуглецю, діоксиду вуглецю, водню, кисню, ацетилену, етилену і пропілену в залежності від температури нагрівання зразків вугілля.Приведено також графіки змін основних показників самонагрівання вугілля по відношенню до функції температури. Дослідженнями встановлено температуру, при якій формується вогнище самозапалювання вугілля, що може бути використано для оцінки загрози виникнення пожежі, особливо у завалах діючих шахт.

Розроблена й обгрунтована модель обертання блока кристалічного фундаменту під Донецьким басейном. Вона допускає появу диференційованих у просторі секторів локального стиску і розтягу, яким властиві прояви тривалих піднять і занурювань, що зумовлюють фаціальні варіації, а також відбиваються у розміщенні вулканічних утворень. Виходячи з даних щодо просторово-часових змін режимів осадконакопичення у межах окремих секторів розроблено сценарій тектонічної еволюції Донбасу.