Наведено результати досліджень сучасних проблем соціології. Проаналізовано процес виникнення та консолідації демократії. Розглянуто проблему соціальної самоідентифікації в Україні у період трансформації. Висвітлено деякі аспекти аналізу механізму контролю мас-медіа в Україні.

Проведено концептуальний аналіз парадигми держави. Висвітлено особливості соціокультурної трансформації у пострадянських країнах, зокрема в Україні. Описано структуру та динаміку етнічної толерантності населення України у 1994 - 2001 рр. Наведено результати загальнонаціонального репрезентативного опитування щодо престижу професій та занять в українському суспільстві, результати аналізу досліджень орієнтації молодої людини у суспільно-політичних процесах, що відбуваються в сучасному українському суспільстві. Розглянуто основні проблеми дослідження професіогенезу особистості у сучасній психології.

Проведен концептуальный анализ парадигмы государства. Освещены особенности социокультурной трансформации в постсоветских странах, в частности в Украине. Описаны структура и динамика этнической толерантности населения Украины в 1994 - 2001-ом гг. Приведены результаты общенационального репрезентативного опроса относительно престижа профессий и занятий в украинском обществе, результаты анализа исследований ориентации молодого человека в общественно-политических процессах, происходящих в современном украинском обществе. Рассмотрены основные проблемы исследования профессиогенеза личности в современной психологии.

Висвітлено соціокультурні чинники формування "емоційного поля" національної свідомості. Проведено порівняльний аналіз концепцій постіндустріального та інформаційного суспільств. Розкрито вплив різних вимірів соціальної структури (класової, стратифікаційної, регіональної та структурної локалізації) на електоральні погляди населення України. Розглянуто умови процесу соціалізації дітей з функціональними обмеженнями.

Освещены социокультурные факторы формирования "эмоционального поля" национального сознания. Проведен сравнительный анализ концепций постиндустриального и информационного обществ. Изучено влияние различных измерений социальной структуры (классовой, стратификационной, региональной и структурной локализации) на электоральные склонности населения Украины. Рассмотрены условия процесса социализации детей с функциональными ограничениями.

Висвітлено методологію збору та результати аналізу даних загальноукраїнських опитувань, проведених Київським міжнародним інститутом соціології в 1991 - 2003 рр., зокрема, описано динаміку та регіональні особливості поширення вибору української та російської мови в процесі спілкування з інтерв'юерами серед українців, росіян та українсько-російських біетнорів за самоідентифікацією, виявлено значний рівень залежності параметрів лінгвоетнічної структури від відповідних параметрів українсько-російської біоетнічності. Розглянуто питання гендерної соціалізації як процесу формування маскулінних та фемінних ознак гендерної ідентичності. Проаналізовано джерела зростання глобальної соціальної нерівності та визначено шляхи подолання поляризації глобального суспільства.

Освещены методология сбора и результаты анализа данных общеукраинских опросов, проведенных Киевским международным институтом социологии в 1991 - 2003 гг., в частности, описаны динамика и региональные особенности распространения выбора украинского и русского языка в процессе общения с интервьюерами среди украинцев, русских и украинско-русских биэтноров по самоидентификации, обнаружен значительный уровень зависимости параметров лингвоэтнической структуры от соответствующих параметров украинско-русской биоэтничности. Рассмотрены вопросы гендерной социализации как процесса формирования маскулинных и феминных свойств гендерной идентичности. Проанализированы источники роста глобального социального неравенства и определены пути преодоления поляризации глобального общества.

На підставі аналізу текстів з Майдану подано соціодемографічні характеристики учасників "помаранчевої революції" та показано їх ставлення до політичних подій в країні. Продемонстровано, що на Майдані були присутні представники різних регіонів України, різних вікових, професійних, гендерних, субкультурних груп, що прийшли висловити свою активну позицію, підтримати Віктора Ющенка, показати небайдужість до ситуації в державі та прагнення до змін.

Розглянуто перевірку валідності шкали Богардуса, адаптованої для України, шляхом порівняння результатів досліджень двох незалежних дослідницьких груп (Київського міжнародного інституту соціології та Інституту соціології НАН України), що проводилися впродовж кількох років.

Надано аналіз політичної регіоналізації України під час останнього туру президентських виборів 2004 р., а також відмінності в електоральних уподобаннях виборців різних регіонів за категоріями: стать, вік та рівень освіти. Аналіз грунтується на даних екзит-полу, здійсненого під час виборів спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) та соціологічною службою Центру ім. Разумкова. Розподіл голосів, поданих під час переголосування другого туру президентських виборів за В. Ющенка і В. Януковича, показав, що результат тою чи іншою мірою залежав від статі виборців, їх віку, рівня освіти та регіону проживання. Проте рівень залежності розподілу голосів від різних соціально-демографічних характеристик не є однаковим. Результати голосування найменше були пов'язані з рівнем освіти громадян, дещо більше - з їх статтю та віком. Значно більше вибір між двома кандидатами був пов'язаний з регіоном проживання виборців.

Зроблено огляд дослідження стосовно проявів гендерної нерівності в інтернет-сегменті українського ринку праці, проведеного на матеріалі вакансій та резюме одного з сайтів працевлаштування. Гендерну нерівність розглянуто у двох вимірах: об'єктивному, тобто як даність, об'єктивна реальність, властива ринку праці, яка зрефлексована у вакансіях роботодавців, та суб'єктивному - як суб'єктивна реальність, відтворена у поведінці представників різних гендерів на ринку праці, відображена у резюме пошукачів роботи.

Зроблено стислий огляд накопиченого теоретичного матеріалу щодо відмінностей між етнічним та національним, а також, виходячи з теоретичного огляду зазначених відмінностей, в поєднанні з теоретичним матеріалом стосовно групової ідентичності наведено спробу розмежування понять дещо вищого рівня складності - двох ідентичностей: етнічної та національної. Окрім того, розглянуто поняття "національність" у традиційному та новітньому трактуванні й "групова ідентичність" з її основними параметрами в контексті "етнічної ідентичності".

Досліджено взаємозв'язок соціально-стратифікаційної позиції та психологічних характеристик людини (в даному випадку самостійності орієнтації) в Україні на початку радикальних змін. Проаналізовано показник залежності індексу позиції в соціальній стратифікації в 1996 р. від індексу самостійності орієнтації в 1992 р.; іншими словами, чи залежала (і якщо так, то наскільки) позиція в соціальній структурі в 1996 р. від самостійності орієнтації людини трьома роками раніше.

Науковий внесок Ж.-Ж. Руссо у галузі соціології громадської думки не обмежується лише терміном "громадська думка". Змістовний аналіз праць Ж.-Ж. Руссо відкриває інші, малодосліджені аспекти соціології громадської думки, зокрема принципи формування та функціонування загальної волі. З'ясовано розуміння цих принципів у Ж.-Ж. Руссо, а також взаємозалежність суспільних об'єктів у даних процесах, що може допомогти у концептуалізації соціологічних досліджень громадської думки; навести додаткові аргументи на користь досліджень саме соціологічних, а не полінгових; уможливити нові дослідження природи громадської думки та принципів її існування.

Розглянуто структурний та світоглядний зв'язок між підприємницькою індустріалізацією та демократизаційними перетвореннями у США наприкінці ХIХ - на початку ХХ ст. У межах цього аналізу досліджено соціальні рухи, які виникли в тісному зв'язку з індустріалізацією, початково не мали на меті політичних перетворень, але зрештою призвели до демократичних реформ.

На противагу частим ототожненням ідеології з догматизмом, що протистоїть прагматичному стратегічному підходу, стверджено, що різний зміст ідеологічних вірувань веде до різних результатів їх практичного втілення. Побудовано теоретичну схему впливу ідеології на стратегічну діяльність шляхом механізму артикуляції ідентичності та збереження її автентичності. На прикладі київських ліворадикальних груп продемонстровано, як цілераціональна стратегія сприяла кращим результатам мобілізації ресурсів троцькістської групи у порівнянні з анархістською групою, що орієнтувалася на цінніснораціональне вирішення дилеми мети та засобів.

Зазначено, що стан гендерної (не)рівності в Україні привертає увагу міжнародних організацій, які оцінюють його в міжнародних звітах, проектах і соціологічних дослідженнях. Зійснено аналіз інформації, наданої різними міжнародними організаціями, щодо гендерної проблематики в Україні. Запропоновано критичний аналіз уваги з боку міжнародної спільноти до тієї гендерної тематики, яка вважається для України актуальною (як-от участь жінок у політиці, демографічна криза, насилля проти жінок тощо), та проблематики, яка значною мірою ігнорується (дискримінація ЛГБТ спільноти, дослідження чоловіків).

Зазначено, що проблема міграції стає однією з ключових у світі. Дедалі частіше перед світовою громадськістю постає питання: що несе міграція - виклики чи проблеми? Висвітлено окремі проблеми, спричинені міграцією, особливо трудовою. Адже будучи транзитною і приймаючою країною, Україна дедалі більше стикається з новими явищами, такими, наприклад, як торгівля людьми. А кожен 5-й українець, шукаючи кращого життя за кордоном, навіть і не підозрює, що може стати товаром на ринку торгівлі людьми. Відображено бачення українців того, як впливає трудова міграція на наше суспільство.

Зазначено, що макросоціологічиий аналіз сучасної світової сукупності суспільств в основному здійснюється з одночасним застосуванням тільки однієї з двох теоретичних моделей цієї сукупності: або світ-системи, або світової сукупності суспільств. Досліджено загальні та специфічні властивості сучасної світової сукупності суспільств, її основні елементи, підсистеми та структури в їх відображенні у цих двох теоретичних моделях. Зроблено висновок, що світ-система та світова система суспільств є достатньо відмінними, але взаємодоповнювальними моделями, і, враховуючи більший теоретичний потенціал світової системи суспільств як моделі, запропоновано використовувати цю модель як базову для дослідження сучасної світової сукупності суспільств, а результати світ-системних досліджень інтегрувати до неї як суттєві доповнення.

Висвітлено результати аналізу зв'язків між регіональними результатами голосування на президентських виборах 1994 і 2004 рр., парламентських виборах 2006 і 2007 рр. та даними 98 загальноукраїнських соціологічних опитувань (близько 180 тисяч інтерв'ю), проведених Київським міжнародним інститутом соціології у 1994 і 2004 - 2007 рр. стосовно соціально-економічних, політико-правових і національно-політичних орієнтацій виборців та їх етнічної самоідентифікації. Виявлено тісні статистичні зв'язки відмінностей в електоральних схильностях виборців різних регіонів із регіональними параметрами їх національно-політичних орієнтацій та особливо їх двовимірної етнічної самоідентифікації, що відображає не лише моноетнічну, а й біетнічну ідентичність.

Розглянуто підхід до вивчення внутрішньої будови осередків наукової діяльності (університетів), запропонований французьким соціологом П. Бурдьє. Аналізуючи, як соціальний капітал конвертується в позиції в університетському полі, Бурдьє на засадах виокремлення двох видів капіталу - наукового й університетського - продемонстрував механізм відтворення в часі статусної ієрархії та пов'язаних із нею можливостей здійснення влади в межах закладу вищої освіти.

Проаналізовано нерівність освітніх здобутків дітей різного соціального походження, яка ніколи раніше не досліджувалася в Україні, ані за радянських часів, ані за часів незалежності. Результати грунтуються на репрезентативних даних щодо громадян 1930 - 1980 рр. народження. Для вияву динаміки освітньої нерівності порівняно освітні здобутки представників 3-х квазі-когорт, 2-х радянських і 1-ї пострадянської. Результати свідчать про суттєву соціальну нерівність і залежність можливостей здобуття вищої освіти від чинників соціального походження індивідів, фіксовані як рівень освіти та класова належність батьків, незважаючи на факт широкого доступу, а згодом обов'язковості загальної середньої освіти.

Розглянуто досвід бідності та бездомності серед неофіційно зайнятих робітників у будівельному секторі. На підставі інтерв'ю, проведених із бездомними Києва, розглянуто структурні процеси, які змушують людей покидати домівки в пошуках роботи у великих містах, а також їх досвід тіньової роботи на будівництві. Ці робітники відокремлюють себе від бездомних, які "здалися" (так званих "бомжів"), хоча багато нинішніх "бомжів" мали у своїх біографіях досвід роботи в тіньовій економіці. Тому роботу в тіньовій економіці слід розглядати в ширшому контексті депролетаризації, безробіття та відсутності соціального захисту за переходу до капіталізму. Саме ці структурні фактори спричиняють бідність, бездомність, алкоголізм, злочинність і девіацію як серед неофіційно зайнятих робітників у будівельному секторі, так і в інших сферах.