Проаналізовано сутність політичних міфів, їх структуру та функції. Охарактеризовано особливості міфологічної свідомості як живильної основи для впровадження технологічних міфів. Визначено політичну міфотворчість як ефективну технологію, яку використовують сучасні українські політики для одержання влади і яка виконує деструктивну роль.

На підставі аналізу звітів міжнародних і вітчизняних спостерігачів досліджено основні проблеми та особливості позачергових президентських і парламентських виборів 2014 р. в Україні. З'ясовано рівень дотримання демократичних принципів виборів у вітчизняній електоральній практиці 2014 р.

Стверджується про поширеність терміна "глобальна політика" за відсутності його чіткого визначення. Зроблено спробу його окреслити за допомогою праць Е. Хейвуда, Н. Косолапова і Дж. Модельскі. Вказано, що поняття позначає боротьбу за владу у межах планети, її використання для реалізації курсу глобального управління та функціонування політичної системи Землі.

Розглянуто специфіку суспільно-політичної активності громадян за різних політичних режимів (тоталітарного, авторитарного, демократичного), яка досягається за допомогою різноманітних чинників мобілізації. Досліджено політичну мобілізацію у її негативному (авторитарна, вертикальна, примусова) та позитивному (змагальна, горизонтальна, демократична) контекстах. Наголошено на необхідності уникнення спрощеного однобокого трактування політичної мобілізації як однозначно негативної, а сучасну політичну ситуацію необхідно аналізувати крізь призму співіснування вертикальних і горизонтальних проявів мобілізації з зростанням переважання останньої.

Розглянутоя сутність і види інституту референдуму, його використання у США, Швейцарії, Франції та інших демократичних країнах, а також у сучасній Україні.

Розглянуто систему стримувань і противаг як атрибут демократії. На базі розробленої формули обчислено коефіцієнт дисбалансу повноважень між гілками влади на прикладі США, Німеччини, Франції, Польщі та України, які репрезентують основні форми правління сучасності.

На підставі опрацювання різнопланової джерельної бази та з використанням широкого спектра спеціально політологічних методів дослідження розкрито стратегічні політичні інтереси сталінського тоталітарного режиму у Західній Україні та Північній Буковині на початковому етапі Другої світової війни. Вказано, що визначальним чинником докорінної зміни політичного устрою західноукраїнського регіону виступав зовнішній фактор - поділ сфер впливу між СРСР і Німеччиною.

Досліджено сутність поняття "політичний інститут", його оцінку з позицій наукових концепцій "старого інституціоналізму" та неоінституціоналізму. З'ясовано напрями неоінституціоналізму, визначено зміст термінологічного словосполучення "політична інституціоналізація".

Проаналізовано точку зору Католицької Церкви на стан і витоки сучасної кризи універсальних цінностей у плюралістичних суспільствах Західної Європи. На базі системного підходу, структурно-функціонального методу та контент-аналізу досліджено негативний вплив матеріалістичного, утилітарного світогляду на розвиток соціально-політичної дійсності та проблему гарантування та дотримання прав людини та її гідності.

Розглянуто стан наукової розробки проблеми громадсько-політичної активності жінок в Україні. Проаналізовано та систематизовано дослідження вітчизняних науковців для формування теоретико-методологічних засад створення цілісної картини участі жінок у політичному та громадському житті України, що можна розглядати як орієнтир для подальших наукових досліджень.

Досліджено смислові значення поняття "імперія" в сучасному науковому дискурсі, зокрема в теорії та методології політичної науки. Проаналізовано змістовні ознаки поняття "імперія", які існують у суспільних науках, а також існуючі труднощі вироблення єдиного визначення імперії.

Акцентовано увагу на проблематиці популізму в країнах Західної Європи (період 1990-х рр. - початок XXI ст.). Доведено, що популісти у боротьбі за владу використовують усі демократичні інститути, вважаючи, що лише воля громадян додає легітимності політичній системі. Іншою специфічною ознакою сучасного західноєвропейського популізму є поява сил, які обстоюють принципи вільного ринку, обмеження державного регулювання економіки та податкового тиску, у цьому випадку переважно у поєднанні з закликами до протекціоністської політики.

Розглянуто тенденції розвитку громадської/публічної дипломатії під впливом процесів глобалізації та поширення нових технологій. Досліджено коло учасників, технологічне та медіасередовище, методи, а також особливості практичної реалізації нової громадської дипломатії. На підставі цього надано відповідні рекомендації для посилення позиції України в інформаційному протиборстві.

Враховуючи, що найголовнішою складовою економічного та політичного розвитку будь-якої держави, що визначає її майбутнє, та констатуючи, що сьогодні консолідація держав охопила майже всі континенти, а більшість інтеграційних об'єднань носить не лише економічний, але й політичний характер, досліджено інтеграційне об'єднання Південної Америки, а саме - МЕРКОСУР і його співробітництво з Європейським Союзом. Досвід співпраці двох інтеграційних проектів є надзвичайно актуальним і для України, яка сьогодні продовжує інтеграційний поступ до євроспільноти.

З'ясовано, що на зовнішню політику урядового кабінету правоцентристської Народної партії Іспанії негативно вплинула світова економічна криза, яка значно звузила міжнародну діяльність парламентської монархії. Розглянуто економічну дипломатію як пріоритетну в діяльності зовнішньополітичного відомства.

Проаналізовано політико-правовий аспект легітимації громадських організацій національних та етнічних меншин у Республіці Польща. Зазначено, що сформоване законодавче поле гарантує необхідні умови для створення та діяльності громадських організацій меншин, що задовольняють власні освітні, культурні, мовні та інші права.

Розглянуто проблему націоналізму у контексті розширення ЄС; наголошено, що націоналізм властивий не лише країнам, що розвиваються, а й багатьом демократичним державам Європи. Доведено, що зростання націоналізму в країнах Європи зумовлене значною мірою міграцією народів до Європи з країн Азії та Африки, в результаті чого багато націоналістичних партій виступає за припинення євроінтеграції та збільшення повноважень національних урядів.

Проаналізовано особливості партнерства між Україною та Вишеградською групою на сучасному етапі розвитку міжнародної системи. Обгрунтовано потребу переосмислення функцій Вишеграду. Зроблено висновок, що Вишеградська четвірка попри наявність розбіжностей щодо українсько-російського конфлікту на офіційному рівні все ж підтримує позицію України, є зацікавленою у співпраці з Києвом з метою формування зони безпеки, стабільності та демократичного політичного режиму.

Розглянуто специфіку, передумови та наслідки надання Україні статусу "основного союзника США поза НАТО". Стверджено, що низькі шанси на одержання Україною плану набуття членства в НАТО остаточно не позбавляють нашу державу можливості налагодження тіснішої та активнішої військової співпраці з США. Зіставлено переваги та недоліки союзних відносин у такому форматі. Доведено необхідність всебічного вивчення нового етапу розвитку систем колективної безпеки планети та нових векторів відносин України з США, державами Західної Європи та Росією.

Використовуючи широкий спектр загальнонаукових і спеціально наукових методів досліджено комплексну характеристику явищ політичної комунікації в науково-теоретичному та прикладному аспектах. Доведено необхідність розроблення та впровадження стратегій інформаційно-комунікативної взаємодії органів місцевого самоврядування України та Польщі.