Висвітлено особливості політичної модернізації України, проблеми та перспективи реформування адміністративної реформи в країні, проблему легітимності влади в контексті політичної модернізації українського суспільства. Проаналізовано роль науки у модернізації загальних засад української державності. Викладено теоретичні та практичні аспекти політичного менеджменту, описано виборчі технології під час виборів Президента України 2004 р., визначено етичний компонент політичних конфліктів у сучасному українському суспільстві.

Освещены особенности политической модернизации Украины, проблемы и перспективы реформирования административной реформы в стране, проблема легитимности власти в контексте политической модернизации украинского общества. Проанализирована роль науки в модернизации общих основ украинской государственности. Изложены теоретические и практические аспекты политического менеджмента, описаны избирательные технологии в период выборов Президента Украины 2004 г., определен этический компонент политических конфликтов в современном украинском обществе.

Висвітлено специфіку політичної аналітики в недержавному секторі України. Описано маніпулятивні та комунікативні елементи суспільно-політичної діяльності мас-медіа. Проаналізовано досвід комунікативної структуризації парламентської риторики. Розглянуто питання політичної соціалізації студентської молоді за умов сучасного українського державотворення. Розкрито етнонаціональний фактор у контексті політичних програм за матеріалами виборів до Верховної Ради України. Визначено основні напрями державного регулювання соціального захисту населення.

Освещена специфика политической аналитики в негосударственном секторе Украины. Описаны манипулятивные и коммуникативные элементы общественно-политической деятельности масс-медиа. Проанализирован опыт коммуникативной структуризации парламентской риторики. Рассмотрены вопросы политической социализации студенческой молодежи в условиях современных процессов развития в государстве. Раскрыт этнонациональный фактор в контексте политических программ по материалам выборов в Верховный Совет Украины. Определены основные направления государственного регулирования социальной защиты населения.

Проаналізовано вплив політичних контекстів процесу демократизації на ефекти системних функцій суспільства та набуття ним рис громадянського. Виокремлено кілька фаз трансформації громадянського суспільства: демократизації, лібералізації, демократичної консолідації. Стверджується, що громадянське суспільство та демократична консолідація не завжди і не автоматично підсилюють одне одного.

Досліджено демократичний розвиток України як безперервний процес, який особливо є важливим сьогодні, за умов глобалізації, різкого загострення загрози всепланетарної катастрофи як соціальної, так і екологічної. Окреслено деякі риси, що повинні бути властиві українській демократії в історії XXI ст.

Зазначено, що в сучасному житті міфи народжуються, функціонують, відмирають та народжуються нові міфи. Найперше - політичні. В XXI ст. міф змінює свою сутність та функції. Він є взаємодією раціонального та ірраціонального більшою мірою, ніж у попередні епохи. Нині відбувається сплеск міфологічної творчості на тлі кардинальної зміни шляхів суспільного розвитку майже половини людства. В Україні ця нова міфотворчість стала звичним явищем.

Зазначено, що сучасний стан політології в Україні пов'язаний з логікою трансформації нашого суспільства та професійним аналізом процесів, що відбуваються. У цьому контексті політична наука має стати чинником формування порядку денного для вдосконалення життя людей і громад, джерелом фахової експертизи та прогнозування результатів державотворчих рішень.

Розглянуто структурно-функціональні особливості та статусну динаміку опосередковуючих ланок, специфіку самого процесу опосередкування взаємодій у владному полі для можливого подальшого використання у вивченні конкретних політико-владних інформаційних взаємодій задля окреслення стійких моделей інтеракцій.

Розглянуто проблематику національного порозуміння та гармонізацію стосунків між різними етнічними, лінгвістичними та регіональними складовими українського соціуму. Стверджено, що в той час як треба створювати механізми національного порозуміння, в Україні дуже добре, детально розроблений інструментарій роз'єднання народу.

Розглянуто позитивні та негативні тенденції формування та розвитку інформаційного суспільства в Україні. Виявлено переваги та ризики, ігнорування яких у ході масового впровадження інформаційних технологій у соціальні процеси може призвести до дестабілізації останніх.

Досліджено категорії "страху" та "сміху" як фактори суспільного життя і політики. Страх - це втрата свободи вибору, це страшний, антигуманний засіб нищення людського. Сміх - це демонстрація свободи людини та свободи вибору способу мислення та людської діяльності.

Зазначено, що мистецтво влади є високим ступенем майстерності правителів в організації життя, побуту, стосунків людей. У вітчизняній політичній думці образ правителя, сформований мислителями різних епох, різних держав і суспільств, бачиться як мудрий і справедливий лідер, який дбає про підданих та їх добробут.

Зазначено, що найбільш гострою проблемою міжконфесійних відносин протягом періоду незалежності України залишається питання реституції церковної власності. Розглянуто нинішню законодавчу базу, що регулює питання передання у користування релігійним організаціям об'єктів державної власності, норми володіння та користування ними культовими будівлями, майном і земельними наділами.

Висвітлено методологію дослідження трансформації політичної системи суспільства як суб'єкта системи державного управління. Розглянуто проблеми інституціоналізації політичного аналізу в пострадянському суспільстві. Визначено взаємозалежність фаз демократизації та становлення громадянського суспільства в постсоціалістичних країнах. Викладено напрями удосконалення виборчих технологій в аспекті досвіду виборів 2006 р. в Україні. Вивчено вплив політичних лідерів Росії та України на формування моделі розвитку країн, процесів секуляризації на інститут політики, зокрема, соціально-правові взаємовідносини між інститутами релігії, держави та політики. Розкрито концептуальні засади державної політики розвитку сільських територій.

Освещена методология исследования трансформации политической системы общества как субъекта системы государственного управления. Рассмотрены проблемы институционализации политического анализа в постсоветском обществе. Определена взаимозависимость фаз демократизации и становления гражданского общества в постсоциалистических странах. Изложены направления усовершенствования избирательных технологий в аспекте опыта выборов 2006 г. в Украине. Изучены влияние политических лидеров России и Украины на формирование модели развития стран, процессов секуляризации на институт политики, в частности, социально-правовые взаимоотношения между институтами религии, государства и политики. Раскрыты концептуальные основы государственной политики развития сельских территорий.

Розглянуто питання становлення та організації опозиційного руху в Україні наприкінці 1980-х - початку 1990-х рр. Проаналізовано особливості взаємодії Інституту омбудсмена в країнах світу з органами державної влади. Висвітлено кризові тенденції національної ідентичності в Європі та їх непрямий вплив на дану ідентичність в Україні, основні тенденції розвитку партійної системи країни за умов становлення парламентаризму, типологізацію політичних систем суспільства. Викладено основні концептуальні підходи щодо визначення політичної харизми. Розкрито політико-правові засади формування та розвитку системи соціального захисту, описано ефективну систему соціального обслуговування в державі.

Рассмотрены вопросы становления и организации оппозиционного движения в Украине в конце 1980-х - начале 1990-х гг. Проанализированы особенности взаимодействия Института омбудсмена в странах мира с органами государственной власти. Освещены кризисные тенденции национальной идентичности в Европе и их непрямое влияние на данную идентичность в Украине, основные тенденции развития партийной системы страны в условиях становления парламентаризма, типологизация политических систем общества. Изложены основные концептуальные подходы относительно определения политической харизмы. Раскрыты политико-правовые основы формирования и развития системы социальной защиты, описана эффективная система социального обслуживания в государстве.

Розглянуто політичну систему України, яка опинилась під потужним тиском з боку глобальних мереж багатства, інформації та геополітичних впливів. Розвиток масових комунікацій призвів до віртуалізації політичних процесів. Наголошено на важливості фактору часу в інформаційному суспільстві. Стверджено, що віртуалізація та символізація політики ставлять хрест на демократії.

Проаналізовано вплив релігійних цінностей на розвиток громадянського суспільства в Україні, роль патріотизму в політичній культурі молоді. Висвітлено теоретико-методологічні проблеми дослідження політичної соціалізації особистості. Розглянуто питання еволюції виборчих прав у контексті становлення сучасних демократій, адаптації суспільства до інституційних інновацій. Визначено комунікативні чинники формування демократичної політики. Розкрито значення і роль недержавних організацій у проведенні соціальної політики.

Проанализированы влияние религиозных ценностей на развитие гражданского общества в Украине, роль патриотизма в политической культуре молодежи. Освещены теоретическо-методологические проблемы исследования политической социализации личности. Рассмотрены вопросы эволюции избирательных прав в контексте становления современных демократий, адаптации общества к институционным инновациям. Определены коммуникативные факторы формирования демократической политики. Раскрыты значение и роль негосударственных организаций в проведении социальной политики.

Досліджено політичну культуру як один з аспектів культури спільноти, підкреслено її фрагментарність. Розглянуто події 2007 р. крізь призму глобалізаційних тенденцій і настання ери гіперреальності після тривалого перебування в тоталітарній державі.

Розглянуто соціально-психологічні проблеми, які можуть завадити консолідації етнонаціональної ідентичності української нації, а також йдеться про кризу ідентичності української еліти в 2007 р. Запропоновано деякі організаційно-методичні заходи для переструктурування етнонаціональної ідентичності через механізм розгортання самоідентифікації.

З'ясовано, яку роль у вирішенні конфлікту відіграє диктатура - особи, політичної партії, "меншості" в групі, а також розкрито сутність силової та мирної диктатури.

Досліджено особливості формування політичної еліти України в контексті процесу демократизації держави. Стверджується, що парламентські вибори 2007 р. засвідчили про незрілість демократії в Україні та невисокий рівень політичної культури політичної еліти.