Розглянуто питання моделювання задач диверсифікації підприємств, системи індивідуалізованого управління персоналом. Проаналізовано досвід роботи фінансових стратегій підприємств, фактори та показники ефективного розвитку авіапідприємств, шляхи вдосконалення організації авіатуристичних перевезень. Визначено роль авіаційного транспорту в наданні туристичних послуг. Висвітлено методику впливу реклами на аудиторію споживачів.

Рассмотрены вопросы моделирования задач диверсификации предприятий, системы индивидуализированного управления персоналом. Проанализированы опыт работы финансовых стратегий предприятий, факторы и показатели эффективного развития авиапредприятий, пути усовершенствования организации авиатуристических перевозок. Определена роль авиационного транспорта в предоставлении туристических услуг. Освещена методика влияния рекламы на потребительскую аудиторию.

Розглянуто питання онтології, гносеології, естетики, загальної та діалектичної методології права, розкрито філософські засади девіантології. Проаналізовано співвідношення інтелекту та інтуїції у процесі пізнання і перетворення права. Висвітлено питання легітимності влади у політико-правовому вченні Платона, гносеологічну проблематику в природно-правовій філософії католицизму, проблеми реформування правової системи України в контексті інтелектуальної традиції постмодерну. Розкрито теоретико-правові аспекти політичної реформи в державі.

Рассмотрены вопросы онтологии, гносеологии, эстетики, общей и диалектической методологии права, раскрыты философские основы девиантологии. Проанализированы соотношения интеллекта и интуиции в процессе познания и преобразования права. Освещены вопросы легитимности власти в политико-правовом учении Платона, гносеологическая проблематика в природно-правовой философии католицизма, проблемы реформирования правовой системы Украины в контексте интеллектуальной традиции постмодерна. Раскрыты теоретико-правовые аспекты политической реформы в государстве.

Охарактеризовано філософію права (ФП) як самосвідомість нації, сферу співпраці юристів і філософів, а також як науку та навчальну дисципліну. Показано її місце у системі юридичних наук, визначено взаємозв'язки ФП та загальної теорії держави та права. На підставі методів соціального натуралізму розглянуто деякі питання правознавства. Визначено типи складності права, охарактеризовано дуалізм "природного" та "позитивного" в праві як філософську проблему.

Охарактеризована философия права (ФП) как самосознание нации, сфера сотрудничества юристов и философов, а также как наука и научная дисциплина. Показано ее место в системе юридических наук, определена взаимосвязь ФП и общей теории государства и права. С учетом методов социального натурализма рассмотрены некоторые вопросы правоведения. Определены типы сложности права, охарактеризован дуализм "естественного" и "позитивного" как философская проблема.

Проаналізовано ліберальну ідеологію як фактор трансформації сучасного правознавства, особливості права як соціального явища. Розглянуто питання концептуалізації соціальності права в сучасних інтегративних парадигмах. Висвітлено еволюцію конституційно-податкового компромісу суспільства та держави. Розкрито антропологічні засади права, наведено його персоналістичні характеристики. Висвітлено результати філософсько-правових досліджень в Україні, зокрема, визначено теістичні витоки аксіології договірного права, вивчено проблему свободи волі від механістичного детермінізму до нормативного ідеалізму, античні джерела європейського права.

Проанализированы либеральная идеология как фактор трансформации современного правоведения, особенности права как социального явления. Рассмотрены вопросы концептуализации социальности права в современных интегративных парадигмах. Освещена эволюция конституционно-налогового компромисса общества и государства. Раскрыты антропологические основы права, приведены его персоналистические характеристики. Изложены результаты философско-правовых исследований в Украине, в частности, определены теистические истоки аксиологии договорного права, изучены проблема свободы воли от механистического детерминизма к нормативному идеализму, античные источники европейского права.

Викладено творчий шлях і досягнення в науці ювіляра Мирослава Володимировича Поповича. Ювіляр - відомий сучасний український філософ, директор Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди Національної академії наук України, один із редакторів-засновників міжнародного журналу "Проблеми філософії права".

Викладено творчий шлях і досягнення в науці відомого українського вченого-юриста, директора Інституту держави і права НАН України, академіка НАН України Ю. С. Шемшученка. Приурочено до 70-річчя вченого.

Розглянуто теоретичні питання аксіосфери сучасної держави і сприйняття права в суспільстві у світлі концептуальних принципів розвитку сучасної держави.

Визначено філософію права, як світоглядний, концептуально-методологічний фундамент правознавства, що є його найважливішою передумовою поглиблених науково-теоретичних розробок. Зазначено, що філософія права покликана виконувати функцію інтегратора знань не тільки про право, але і про людину в системі права.

Виявлено і розкрито особливості антропології права як наукової дисципліни, яка по засобах свого специфічного пізнавального підходу вивчає закономірності формування, функціонування і розвитку громадянського права. Розглянуто проблеми елементного складу антропології права, її емпіричні і теоретичні компоненти.

Висвітлено історію утворення Всеукраїнської асоціації філософії права та соціальної філософії, участь її представників в роботі ХХI Всесвітнього конгресу Міжнародної асоціації філософії права і соціальної філософії (IVR). Розглянуто перспективи їх подальшої наукової співпраці.

Розглянуто погляди Б. Кістяківського - українського філософа права, який акцентував увагу на домінуючому положенні права в людській культурі. Підкреслено дискусійність питань про реальність і суть права, про його об'єктивність і суб'єктивність. Визначено, що головним є єдність об'єктивного і суб'єктивного в праві.

Проаналізовано філософсько-правові погляди на роль інтелігенції в житті людини, суспільства відомого українського філософа права Богдана Кістяківського. Розглянуто проблеми правосвідомості і прав особи, їх значення у формуванні правової держави. Підкреслено їх актуальність для правотворчості і виховання правої культури українського народу.

Обгрунтовано філософсько-правову ідею реалізації конституційного принципу верховенства права. Проаналізовано онтологічну структуру права і модуси справжнього буття людини в правовій ситуації. Висвітлено окремі проблеми правопорядку, кола герменевтики в праві, справедливості, свободи і відповідальності.

Представлено біографічні відомості про В. Д. Бабкіна. Публікацію присвячено 80-річчю відомого українського вченого-правознавця й політолога.

Інтерпретовано суперечки Сократа і Фрасимаха з "Держави". Показано, що поставлена Платоном проблема нерозв'язна, вона належить до вічних. У практичній сфері цю проблему актуалізовано всякий раз, коли розум і сила вступають в опозицію.

Зазначено, що проаналізоване питання переведення проблеми взаємодії природньо- і позитивно-правових аспектів правової реальності на соціологічний рівень розгляду дозволяє інтерпретувати цю взаємодію за допомогою інституціонального аналізу. Інституціоналізація природно-правових уявлень є процесом створення тих соціонормативних (у тому числі державно-юридичних, організаційних і досвідчено-практичних елементів соціальних інститутів, за допомогою яких забезпечується функціонування їх ідейно-цільових компонентів. Легітимація юридичних інститутів є оцінкою їх відповідності існуючим морально-правовим ("природно-правовим") уявленням. Процеси інституціоналізації і легітимації виступають як прояви загальних закономірностей функціонування соціально-юридичних інститутів.

Проаналізовано проблему співвідношення і взаємозв'язків філософії права і загальної теорії держави і права. Розглянуто основні відмінності між ними які полягають у тому, що філософія права характеризується рефлективністю думки, тоді як теорія держави і права відрізняється теоретизуючою правосвідомістю. Серед наукових проблем, сумісних для обох дисциплін, виділено питання переосмислення правової реальності, пріоритети прав людини і поступового подолання значного розриву між теорією і практикою.

Розглянуто питання про те, чи можливо раціонально обгрунтувати державу загального достатку в епоху глобалізації. Відмічено, що держава загального достаку характеризується наступними ознаками: вона допомагає бідним; встановлює межі між тими, хто живе в ньому і за його межами, вона допомагає тільки своїм, які потребують допомоги. Обговорено питання про те, чи можливо виправдати політичні обов'язки, особливо, державу загального достатку, в добу глобалізації.

Обгрунтовано думку про те, що суди і зокрема судді користуються у разі ухвалення рішень не лише позитивним правом, але і власним розсудом. В цьому разі між собою конкурують "технічне" і "вільне" правонаходження. Можна звичайно останнє замовчувати або віддавати перевагу першому, проте тоді стає питання, чи йде мова в такому випадку про право. Висловлено думку про те, що сучасні судді, які порівнюються з римськими юристами, зайняті застосуванням норм-рішень, права юристів, трансформованого до кодексів, схвалених державою. В цьому випадку часто втрачається зв'язок з суспільством, в якому насправді, і зароджується право, яке названо "соціальним". Зроблено заклик до дослідження соціального права, а також судової практики, правових і життєвих стосунків, в чому вбачається завдання вільного правознавства.

Викладено творчий шлях і досягнення в науці великого російського вченого Владика Сумбатовича Нерсесянца. Присвячено пам'яті науковця.