Наведено літературо-, мовознавчі, текстологічно-джерелознавчі дослідження, присвячені вивченню доробку відомого українського вченого-славіста та сходознавця, організатора Академії наук України А.Кримського. Проаналізовано внесок вченого у світове сходознавство, його перекладацьку діяльність. Розглянуто питання вироблення системи морфологічних термінів вченого. Розкрито психологічні та естетичні аспекти християнства А.Кримського в історії української культури, висвітлено психоаналітичну парадигму творчої особистості в художній спадщині. Описано мовно-стилістичні особливості художніх текстів перекладної поезії та епістолярію вченого, визначено шляхи реконструкції епістолярного автопортрета та етикетних стереотипів.

Приведены литературо-, языковедческие, текстолого-источниковедческие исследования, посвященные изучению научной деятельности известного украинского учёного-слависта и востоковеда, организатора Академии наук Украины А.Крымского. Проанализированы вклад учёного в мировое востоковедение, его переводческая деятельность. Рассмотрены вопросы выработки системы морфологических терминов учёного. Раскрыты психологические и эстетические аспекты христианства А.Крымского в истории украинской культуры, освещена психоаналитическая парадигма творческой личности в художественном наследии. Описаны языково-стилистические особенности художественных текстов переводной поэзии и эпистолярия учёного, определены пути реконструкции эпистолярного автопортрета и этикетных стереотипов.

Проаналізовано особливості західнополіських говірок на різних мовних рівнях, проблему їх ареалогії. Розкрито витоки та визначено межі західнополіського діалекту, лексико-семантичні параметри в західнополіському та карпатських діалектах, аналітичні тенденції в північноукраїнських говірках. Розглянуто питання функціонування власних назв у діалектному середовищі, лексики та фразеології традиційної духовної культури західного Полісся. Описано найпродуктивніші моделі прізвищ в антропоніміконі Луцька, структуру та семантику поліських архаїчних обрядів, типологію весільних наспівів північного Підляшшя, музично-діалектну структуру Верхньоприп'ятської низовини.

Проанализированы особенности западнополесских говоров на разных языковых уровнях, проблема их ареологии. Раскрыты истоки и определены границы западнополесского диалекта, лексико-семантические параметры в западнополесском и карпатских диалектах, аналитические тенденции в североукраинских говорах. Рассмотрены вопросы функционирования собственных названий в диалектной среде, лексики и фразеологии традиционной духовной культуры западного Полесья. Описаны наиболее продуктивные модели фамилий в антропонимиконе Луцка, структура и семантика полесских архаических обрядов, типология свадебных напевов северного Подляшья, музыкально-диалектная структура Верхнеприпятского низовья.

Проаналізовано інтертекстуальні особливості використання євангельського сюжету життєписною прозою межі ХХ - ХХІ ст., вплив біблійної апологетики на українську польськомовну літературу поберестейської доби. Висвітлено проблему визначення жанру утопії та антиутопії, поетологічні аспекти жанру прозової мініатюри. Розкрито концепцію особистості в новелістиці В.Винниченка та Г.Тютюнника, роль англійського бароко у творчості Й.Бродського. Розглянуто питання окциденталізації української культури доби бароко. Описано соціально-економічну термінолексику І.Франка, типологію романів Ю.Андруховича. Визначено трагізм як ідейно-художню домінанту в українській новелістиці письменників-модерністів.

Проанализированы интертекстуальные особенности использования евангельского сюжета жизнеописанной прозой на рубеже ХХ - ХХІ ст., влияние библейской апологетики на украинскую польскоязычную литературу поберестейской эпохи. Освещены проблема определения жанра утопии и антиутопии, поэтологические аспекты жанра прозовой миниатюры. Раскрыты концепция личности в новелистике В.Винниченка и Г.Тютюнника, роль английского барокко в творчестве И.Бродского. Рассмотрены вопросы окцидентализации украинской культуры эпохи барокко. Описаны социально-экономическая терминолексика И.Франко, типология романов Ю.Андруховича. Определен трагизм как идейно-художественная доминанта в украинской новелистике писателей-модернистов.

Визначено рівні конструювання парадигматики українсько-польсько-німецьких літературних взаємозв'язків у компаративістиці. Висвітлено проблематику українсько-російського літературного розрізнення психоісторичної компаративістики. Проаналізовано роль біблійної екзегези у формуванні національних літературних традицій. Описано картини природи та мотив intermezzo в історичному романі Л.Костенко "Маруся Чурай", особливості бачення простору в малій прозі Е.Андієвської та І.Бахманн. Розкрито жанрово-стилістичний аспект поезій у прозі П.Верлена та М.Черемшини, синтез символізму, романтизму та екзистенціалізму в повісті Т.Осьмачки "Старший боярин", духовний світ ліричного героя М.Вінграновського та А.Вознесенського. Викладено концепцію національної літератури в літературно-критичних статтях М.Богдановича і Л.Українки. Розглянуто питання становлення методики опрацювання іншомовних запозичень як джерела вивчення історії мови.

Определены уровни конструирования парадигматики украинско-польско-немецких литературных взаимосвязей в компаративистике. Освещена проблематика украинско-русского литературной разрозненности психоисторической компаративистики. Проанализирована роль библейской экзегезы в формировании национальных литературных традиций. Описаны картины природы и мотив intermezzo в историческом романе Л.Костенко "Маруся Чурай", особенности видения пространства в малой прозе Э.Андиевской и И.Бахманн. Раскрыты жанрово-стилистический аспект поэзий в прозе П.Верлена и М.Черемшины, синтез символизма, романтизма и экзистенциализма в повести Т.Осьмачки "Старший боярин", духовный мир лирического героя Н.Винграновского и А.Вознесенского. Изложена концепция национальной литературы в литературно-критических статьях М.Богдановича и Л.Украинки. Рассмотрены вопросы становления методики обработки иноязычных заимствований как источника изучения истории языка.

Проаналізовано творчість класика української літератури Л.Боровиковського в контексті доби романтизму. Висвітлено закономірності літературного процесу та проблеми мовознавства. Розглянуто романтизм як "форму мистецтва" та художній напрям, концепт трагізму в українському романтизмі. Розкрито аксіологічну сутність і теоретичний зміст "європейськості" в українській літературі епохи романтизму. Описано функціональні особливості дієслівних предикатів у творі М.Вінграновського "Северин Наливайко".

Проанализировано творчество классика украинской литературы Л.Боровиковского в контексте эпохи романтизма. Освещены закономерности литературного процесса и проблемы языковедения. Рассмотрены романтизм как "форма искусства" и художественное направление, концепт трагизма в украинском романтизме. Раскрыты аксиологическая сущность и теоретическое содержание "европейскости" в украинской литературе эпохи романтизма. Описаны функциональные особенности глагольных предикатов в произведении Н.Винграновского "Северин Наливайко".

Проаналізовано дитячу та молодіжну пресу Волині 1920 - 1930 рр. Описано поетичний образ Л.Українки в художньому каноні дитячої літератури даного регіону, образ кота в українській ліриці. Визначено національну домінанту в літературній казці української діаспори. Розкрито народний колорит казок Д.Павличка, роль української літературної казки в контексті світової літератури.

Проанализированы детская и молодежная пресса Волыни 1920 - 1930 гг. Описаны поэтический образ Л.Украинки в художественном каноне детской литературы данного региона, образ кота в украинской лирике. Определена национальная доминанта в литературной сказке украинской диаспоры. Раскрыты народный колорит сказок Д.Павлычка, роль украинской литературной сказки в контексте мировой литературы.

Висвітлено проблеми культури української мови у творчому доробку О.Рисака. Визначено смислові параметри кольорового універсуму "Лісової пісні" Л.Українки, ритмічність поезії в естетичній рецепції автора. Проаналізовано літературну мариністику як синтез мистецтв, естетичний синтез мистецтв у поезії С.Гординського, мистецький синкретизм літературної творчості О.Лятуринської. Розкрито філософські аспекти синтезу мистецтв. Розглянуто етапи розвитку поберестейської польськомовної полеміки в Україні у контексті європейської інтеграції суспільства. Описано структуру жанру української геральдичної поезії XVI - XVII ст.

Освещены проблемы культуры украинского языка в творческом наследии А.Рысака. Определены смысловые параметры цветного универсума "Лесной песни" Л.Украинки, ритмичность поэзии в эстетической рецепции автора. Проанализированы литературная маринистика как синтез искусств, эстетический синтез искусств в поэзии С.Гординского, художественный синкретизм литературного творчества О.Лятуринской. Раскрыты философские аспекты синтеза искусств. Рассмотрены этапы развития поберестейской польскоязычной полемики в Украине в контексте европейской интеграции общества. Описана структура жанра украинской геральдической поэзии XVI - XVII ст.