Розглянуто питання системної екологізації будівництва на основах сталого розвитку. Проаналізовано особливості моделювання техногенно-небезпечних ситуацій з використанням даних дистанційного зондування Землі, вплив розсолів на деформацію земної поверхні над шахтним полем рудника "Ново-Голинь". Визначено динаміку змін показників якості води р. Прут на різних її ділянках, рівні впливу регіонального підтоплення на якість поверхневих водних ресурсів, аварійно-небезпечні зони мереж водопостачання та водовідведення засобами геоекологічних ГІС міст. Висвітлено проблеми екологічної безпеки навколишнього середовища в процесі очищення поверхневого стоку з урбанізованих територій, вплив на навколишнє середовище освоєння під забудову заплавних земель річок України.

Рассмотрены вопросы системной экологизации строительства на основах устойчивого развития. Проанализированы особенности моделирования техногенно-опасных ситуаций с использованием данных дистанционного зондирования Земли, влияние рассолов на деформацию земной поверхности над шахтным полем рудника "Ново-Голынь". Определены динамика изменений показателей качества воды р. Прут на разных её участках, уровни влияния регионального подтопления на качество поверхностных водных ресурсов, аварийно-опасные зоны сетей водоснабжения и водоотвода средствами геоэкологических ГИС городов. Освещены проблемы экологической безопасности окружающей среды в процессе очистки поверхностного стока с урбанизированных территорий, влияние на окружающую среду освоения под застройку заплавных земель рек Украины.

Проаналізовано особливості застосування сучасних пристроїв сканування для перенесення геоінформації з галогенідосрібних носіїв на цифрові. Наведено просторово-часову екологічну характеристику р. Прут на різних її ділянках. Описано ГІС/ДЗЗ-технології в процесі моніторингу в басейні транскордонної р. Сіверський Донець. Розглянуто питання вдосконалення контролю екологічного стану грунту на прилеглих до авіапідприємств територіях.

Проанализированы особенности применения современных устройств сканирования для переноса геоинформации с галогенообразных носителей на цифровые. Приведена пространственно-временная экологическая характеристика р. Прут на разных её участках. Описаны ГИС/ДЗЗ-технологии при ведении мониторинга в бассейне трансграничной р. Северский Донец. Рассмотрены вопросы усовершенствования контроля экологического состояния почвы на прилегающих к авиапредприятиям территориях.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.3 + Н931.103

Рубрики:

Хімічний склад і хімічні процеси у ґрунтах

Знешкодження і знищення твердих відходів і сміття

Шифр НБУВ: Ж73553 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Поява навчальної дисципліни "Безпека життєдіяльності" як обов'язкового предмета в школах та університетах пов'язана із збільшенням кількості та "якості" небезпек, породжених науково-технічним прогресом, і виникненням зміненого середовища проживання сучасного суспільства і техносфери. Початкові основи безпеки життєдіяльності закладаються в сім'ї, а згодом формуються та розвиваються в дошкільному закладі. З точки зору соціалізації особистості шкільні роки можна розділити на такі вікові періоди: молодший шкільний вік, підлітковий вік, юність. Це зумовлює необхідність застосування творчих підходів щодо включення навчальних програм з безпеки основ життєдіяльності. У багатьох випадках навчальні програми та посібники з безпеки програм життєдіяльності містять перелік надзвичайних ситуацій та правила поведінки в разі їх виникнення, за відсутності причинного аналізу, середньо- та довгострокових наслідків їх впливу, що є фундаментальним у розумінні суті, прогнозуванні та запобіганні таким ситуаціям. Альтернативним підходом з метою вирішення таких суперечностей може бути введення ЭЕкології" та "Валеології" як обов язкових предметів, які вже з'являлись у шкільній програмі одночасно з "Безпекою життєдіяльності", але потім зникли з багатьох освітніх програм. Цей комплекс освітніх програм становить органічну цілісність та має внутрішній взаємозв'язок і все більше зосереджується на вирішенні практичних проблем із конкретними результатами у забезпеченні безпеки суспільства. Валеологія - це розділ сучасної профілактичної медицини, спрямований на пропаганду здорового способу життя. Досягненням валеології є виділення між здоров'ям та хворобою проміжного, і третього стану і, коли людина ще не хвора, але вже не здорова. Комплекс означених дисциплін є основою формування інстинкту безпеки життєдіяльності в умовах постійного збільшення кількості небезпек, зумовлених науково-технічним прогресом.

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.054.9

Рубрики:

Відходи гальванічних цехів. Відпрацьовані гальванічні розчини і їх регенерація

Шифр НБУВ: Ж73553 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.28

Рубрики:

Зливова (дощова) каналізація (водостоки)

Шифр НБУВ: Ж73553 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одним з важливих завдань для України є відновлення судноплавства по гирлу Дунаю Бистре, використовуючи його як європейсько-азійську магістраль від Балтійського моря у Чорне море, а далі в країни Сходу. Відновлення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море було розпочато близько десяти років тому і просувалося з великими труднощами і перервами. Було збудовано захисну огороджувальну дамбу морського підхідного каналу глибоководного суднового ходу Дунай - Чорне море в акваторії гирла Бистре Килійської дельти р. Дунай. В роботі представлено результати математичного та фізичного моделювання щодо удосконалення та реконструкції цієї огороджувальної дамби. Проведено числові розрахунки трансформації вітрових хвиль в акваторії поблизу дамби для найбільш небезпечних напрямків вітру за штормових умов. Для математичного моделювання використовувались максимальні значення вітру та висоти хвилі, які спостерігались за весь період досліджень в районі огороджувальної дамби. В межах рефракційної теорії виконано розрахунки трансформації хвиль для найбільш хвиленебезпечних напрямків розгону вітру, а саме, північно-східного, східного, південно-східного та південного напрямків вітру. Результати розрахунків показують, що будівництво захисної огороджувальної дамби на виході з гирла Бистре призводить до значного зменшення висот хвиль (майже вдвічі) та їх довжин більше, ніж у 1,5 раза, що забезпечить безпроблемний захід і вихід суден у гирло Бистре. Для оцінки характеристик штормових нагонів і вітрового хвилювання в досліджуваному районі задавався "гіпотетичний" шторм, коли над всім Чорним морем діє однорідний по простору і постійний за часом вітер, взятий за дослідний період. Моделювання вітрового хвилювання проводилися за допомогою 3-крокового методу вкладених сіток. Розрахунки виконувалися для дванадцяти варіантів напряму. Морфодинамічні розрахунки показали області циркуляційних придонних течій усередині захисної дамби та особливості деформації дна під дією хвильового руху та штормових нагонів. Експериментальні дослідження на фрагменті моделі дамби виявили області найбільших хвильових навантажень, особливості трансформації хвиль та поля тиску на гребені дамби. На базі теоретичних і експериментальних досліджень запропоновано нову ступеневу форму дамби, яка витримує штормові хвильові навантаження.

Виконано фізичне моделювання морфологічних процесів, зумовлених розмивом великих донних заглиблень (піщаних кар'єрів) потоком води. Режим течії в лабораторному каналі вибирався таким чином, щоб ініціювати рух наносів на піщаному дні. Показано, що створені умови сприяють появі та розвитку природних форм донної поверхні, а саме - гряд. Заглиблення, що досліджувалися, розташовувалися поперек каналу та мали трикутну і трапецієподібну форми у перерізі. Одержано, що в результаті відкладення наносів на верховому укосі та розмиву низового укосу змінюється поздовжній профіль нерівності та відбувається її переміщення вниз за течією. При цьому мають місце деформація природних форм донної поверхні та дестабілізація стоку наносів. Аналіз показав, що переформування дна за взаємодії потоку рідини з донним заглибленням є досить тривалим процесом, який залежить від співвідношення розмірів і форми заглиблення з обсягом стоку наносів. Дане дослідження може бути основою для розробки інженерних рішень щодо зменшення впливу великих піщаних кар'єрів на еволюцію потоку в природних водоймах та запобігання техногенним аваріям, зумовлених взаємодією піщаних кар'єрів з гідротехнічними спорудами.

Набула подальшого розвитку прикладна методика врахування динамічних впливів на геотехнічні споруди в умовах ущільненої міської забудови за прямих динамічних розрахункаів з урахуванням експериментально одержаних акселерограм. Методика включає: візуальне та вібродинамічне обстеження новобудови геотехнічної споруди та існуючих джерел вібродинамічних впливів (з урахуванням природного сейсмічного фону - проведення сейсморайонування майданчика будівництва); побудову розрахункової моделі; виконання прямих динамічних розрахунків протизсувних споруд (стінок котлованів, напружено-деформованого стану оточуючого будівельний майданчик грунту, верхньої будови та ін.) з урахуванням фактичних експериментально одержаних акселерограм для досліджуваної геотехнічної споруди (верхньої будови та ін.); аналіз відповідності одержаних розрахункових і проектних даних новобудови чинним нормативним документам по сейсмостійкому будівництву; в разі необхідності - видача рекомендацій щодо підсилення відповідних будівельних конструкцій фундаменту та (або) верхньої будови. Визначення динамічних характеристик грунту та будівельних конструкцій відбувається за їх вільними коливаннями малої амплітуди, які порушуються впливом природних або техногенних мікросейсм, включає в себе: реєстрацію коливань за допомогою високочутливих (у даному випадку - сейсмічних) датчиків; обчислення та аналіз спектрів Фур'є з метою виділення резонансних піків, що відповідають різним формам вільних коливань; одержання за допомогою зворотного перетворення Фур'є імпульсних реалізацій виділених резонансних піків по кожній формі вільних коливань конструкцій; ідентифікація та графічне представлення різних форм коливань досліджуваного грунту, геотехнічних конструкцій та ін. Розглянуто приклад вібродинамічних досліджень грунту і окремих будівельних конструкцій будівель Поштової площі для визначення фактичних динамічних навантажень на грунт та захисні стінки котловану будівельного майданчика.

Обгрунтовано зв'язок між екологічною безпекою та енергетичною ефективністю - як основними складовими на шляху до сталого розвитку суспільства. Розглянуто існуючі підходи до визначення суті екологічної безпеки, деталізовано її характерні риси, обгрунтовано основні практичні принципи її забезпечення, а також показано перспективні напрямки подальшого розвитку системи міжнародної екологічної безпеки. Наведено загальну схему організації системи екологічної безпеки за звичайного стану навколишнього середовища, яка має опиратися на три складові: контроль, регулювання і впровадження заходів безпеки. Показано, що максимальні зусилля мають бути зосереджені на прийнятті управлінських рішень на підставі аналізу існуючих ризиків та прогнозу нових потенційних загроз, які є невід'ємною складовою діяльності людини. Важливим етапом продуктивної системи менеджменту є використання найліпших доступних технологій, який не потребує жорсткої регламентації діяльності та надає свободу вибору шляхів досягнення поставленої цілі, спираючись на надсучасні технологічні та організаційні розробки та їх вдале поєднання. Обгрунтовано конкурентні переваги та ряд недоліків від впровадження системи екологічного управління на підприємстві, зокрема в галузі енергетики. В роботі наведено базові закони України в галузі екологічної безпеки, а також державні стандарти України серії міжнародного стандарту ISO 14000. Узагальнено основні етапи менеджменту в сфері екологічної безпеки, які базуються на циклі Шухарда - Демінга та представлені в моделі системи управління екологічною безпекою за стандартом ДСТУ ISO 14001:2015.

В дослідженні проаналізовано тенденції в секторі зеленого будівництва в Україні та Польщі. В Україні розвиток зеленого будівництва розпочався у 2011 р., а у Польщі - в 2008 р., але, незважаючи на невелику хронологічну різницю, сучасна ситуація в будівельному секторі цих країн кардинально відрізняється. На сьогоднішній день Польща є лідером зеленого будівництва у Східній Європі з 845 сертифікованими об'єктами, до того ж щотижня реєструється по чотири нових проекти, тоді як у всій Україні менше 10 сертифікованих зелених будівель. BREEAM є найпопулярнішою системою сертифікації зелених будівель у Івропі та займає 76,8 % всього ринку зеленого будівництва у Польщі, але також LEED займає значну долю в освітніх будівлях та готельному бізнесі, всі проекти HQE стосуються житла, а DGNB проявляється у роздрібній торгівлі. Найбільш перспективною стійкою тенденцією у Польщі є збільшення кількості проектів зеленого будівництва в освітньому, логістичному та промисловому секторах. Це може бути гарним прикладом для України, так само як і зростаюча кількість зелених сертифікатів серед промислових будівель та у житловій нерухомості. Все більше свідчень того, що зелені будівлі надають численні вигоди та сприяють економічному розвитку у всьому світі. Для України ключовими факторами є пропагування сталого розвитку серед великих будівельних компаній, створення сприятливого інвестиційного клімату та залучення державної підтримки до розвитку зеленого будівництва.

Одне з найважливіших завдань, які стоять перед Україною, полягає в максимальному використанні власних відновлюваних енергетичних ресурсів, зокрема використанні відходів сільського господарства (стебла, солома, лушпиння соняшнику, костриця та ін.) для виготовлення паливних брикетів та пелет. Актуальність повної утилізації відходів сільського господарства залежить від вмісту важких металів в попелі, що утворюється під час спалювання паливних брикетів, виготовлених з відходів сільського господарства. Надходження важких металів з грунту в рослини на сьогоднішній день є серйозною екологічною проблемою, внаслідок якої продукти харчування людини та тварин, а також відходи сільського господарства забруднюються важкими металами. Після виготовлення брикетів або пелет їх в подальшому можна використовувати як паливо в різних установках. За спалювання брикетів або пелет, виготовлених із відходів сільського господарства, утворюється попіл, що може використовуватись як добавка до органічних добрив, при цьому важкі метали за високих температур можуть утворювати окисли, а потім і солі, які менше піддаються міграції в рослини. Проведено аналіз міграції важких металів з грунту в рослини. Розглянуто можливість використання рослинних відходів для одержання паливних брикетів і пелет. Перевірено відповідність вмісту важких металів у рослині з гранично допустимою концентрацією. Визначено вміст шкідливих речовин у золі, після їх використання. Представлено схему технологічної послідовності виробництва брикетів та пелет з рослинних відходів. Проаналізовано можливість використання попелу пелет та брикетів як добавки до органічних добрив. В цілому переробка рослинних відходів в паливні брикети та пелети є досить ефективним екологічним рішенням, що надає змогу максимально використати відходи сільського господарства як відновлюваний енергетичний ресурс, а також зв'язати важкі метали та запобігти їх подальшій міграції.

Пандемії минулого стали приводом для всіх значних трансформацій міст і впливали на архітектуру, дизайн та інфраструктуру. Побудоване середовище сформовано під впливом хвороб та запобіжних заходів, розроблених для забезпечення здоров'я, гігієни та комфорту населення. Тенденції будівництва завжди відображали здатність еволюціонувати після кризи, а в умовах пандемії COVID-19 найбільш вразливішії до ризику зараження виявились густонаселені мегаполіси. Створення екобезпечного середовища для протистояння епідеміям та іншим можливім надзвичайнім ситуаціям потребує докорінного перегляду теорій планування та розробки нових моделей міського простору. Необхідно підвищувати просторову функціональність та децентралізацію мегаполісів зі збільшенням потенціалу мікромобільності та новими транспортними стратегіями. Моделювання надзвичайних ситуацій за допомогою цифрових технологій надає змогу створити оперативну систему реагування і прогнозування різних сценаріїв розвитку екологічно небезпечних ситуацій. Актуальними стають високі критерії якості параметрів побудованого середовища, які застосовуються у зеленому будівництві та спрямовані на збереження здоров'я людей на всіх етапах життєвого циклу будівель. Суттєвими факторами є збільшення природного освітлення, поліпшення вентиляції, усунення небезпечних чинників з повітря та поверхонь, використання природних матеріалів, оздоровче озеленення приміщень. Сучасні технології передбачають різноманітні стратегії автоматичного очищення з використанням вбудованих в інтер'єри приладів для санітарного обприскування, дезінфікуючого освітлення та температурної обробки приміщень, а також безконтактні технології управління будівлями.

Проаналізовано практичний досвід поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) в Україні та розвинених країнах світу. Вивчено теоретичні обсяги накопичення ТПВ з урахуванням статистичних чинників. Запропоновано систему оптимізації щодо управління відходами громад на стадії їх збору і видалення за допомогою якості критерію оптимальності. Під час вирішення питань оптимізації системи управління міськими відходами на стадії їх збору і видалення як критерій оптимальності слід приймати ступінь утилізації відходів (кількість відходів для вторинного використання на основі їх роздільного збору в житловому і нежилому секторі міста та сортування відходів, збагачених корисними компонентами), витрати на збір і транспортування відходів. Узагальнена методика обсягів накопичення ТПВ надає змогу прогнозувати їх утворення з чинників та оцінено морфологічний склад ТПВ області. Якісний аналіз системи управління поводженням з відходами Житомирської обл. надав змогу визначити основні проблеми у сфері поводження з комунальними відходами та виявити основні причини їх появи. Аналіз, виконаний авторами, показує, що основною проблемою у сфері поводження з відходами є низька ефективність існуючої системи управління, що супроводжується впровадженням застарілих і низькоефективних методів управління з відсутністю ефективної взаємодії всіх учасників процесу поводження з відходами і насамперед відсутність залучення громади для вирішення проблеми. Автори дійшли висновку, що наразі в Житомирі та Житомирській обл., у сфері управління та поводження з ТПВ наявні наступні проблеми, а саме: збільшилась кількість стихійних сміттєзвалищ; наявна недостатня кількість сучасних контейнерів для збору побутових відходів та відсутні контейнери для роздільного збирання відходів; спостерігається неналежна якість надання послуг з вивезення твердих побутових відходів; відсутній сміттєпереробний завод; виявлено велику кількість побутових відходів на території міського звалища та відсутній моніторинг впливу ТПВ на довкілля.

В роботі представлено можливості використання сучасних онлайн-джерел супутникової інформації в задачах моніторингуі екологічної і навігаційно-гідрографічної обстановки та побудови на їх основі методів і інформаційних технологій відображення стану морських акваторій та оперативного прогнозування змін цього стану. Для задач моніторингу екологічної і навігаційно-гідрографічної обстановки однією з найбільш зручних і інформативних є служба моніторингу морського середовища COPERNICUS (CMEMS). Зазначена служба COPERNICUS накопичує та представляє дані спостережень просторово-часової мінливості значень температури та солоності морської води, параметрів течій тощо, одержаних за використання спеціалізованих штучних супутників Землі Sentinel-1 та Sentinel-2, що призначені для використання в межах місії здвоєного супутника з високою частотою повторного перегляду і високою роздільною здатністю. CMEMS надає на регулярній і систематичній основі довідкову інформацію про фізичний стан, мінливість і динаміку океанічних і морських екосистем. Принцип вимірювання використовує природні мікрохвильові викиди на поверхні моря, які варіюються залежно від ступеня шорсткості поверхні моря. Можна одержати параметри напрямку вітру, атмосферної водяної пари, швидкості дощу, морського льоду (вік, концентрація і межа), протяжності снігового покриву і вмісту води в снігу. Послуги льодового картографування з високою роздільною здатністю забезпечують льодову класифікацію і дані по плавучих крижинах для берегової охорони, військово-морських флотів і судноплавних компаній для забезпечення безпечного цілорічного судноплавства. Здатність Sentinel-1 вести спостереження в будь-яку погоду і в денний або нічний час робить її ідеальною для точного визначення місцезнаходження і пересування судна в морі. Додатки з виявлення нафти використовуються для збору доказів незаконних скидів, аналізу поширення нафтових розливів і пошуку нафтових запасів шляхом виявлення природного просочування. Морські продукти Sentinel-1 у поєднанні з глобальними моделями морських хвиль допомагають визначити напрямок, довжину хвиль і висоту хвиль у відкритому морі, а також допомагають у прогнозуванні погоди, руху суден і використанні енергії хвиль. Крім того, Sentinel-1 може надавати дані про взаємодію океанських хвиль і течій, що надає змогу візуалізувати великомасштабні океанські течії, масиви холодної/теплої води, прибережні течії і внутрішні хвилі. Створені з використанням вказаних методів і технологій програмно-технічні комплекси й інформаційно-аналітичні системи можуть суттэво підвищити оперативність і результативність вирішення задач екологічного моніторингу, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, проведення пошукових і аварійно-рятувальних операцій в морських акваторіях.

Розроблено та викладено напівемпіричну методику розрахунку параметрів вітрових хвиль за змінними глибинами моря уздовж вітрового розгону. Ця методика надає змогу визначити середні значення висот вітрових хвиль. Їх довжину і період залежно від швидкості вітру з урахуванням і без урахування вітрового нагону. В межах викладеної методики проведено розрахунки параметрів вітрових хвиль, що підходять до ізобат d = 20 м, для конкретної досліджуваної ділянки рукава Бистре (Новостамбульське) гирла Дунаю, для північно-східного і східного напрямів вітру. Числове моделювання проводилося для акваторії Чорного моря в місці розташування захисної огороджувальної дамби морського каналу глибоководного судового ходу Дунай - Чорне море. Проведено числові розрахунки трансформації вітрових хвиль в акваторії поблизу захисної огороджувальної дамби для найбільш небезпечних напрямків вітру в штормових умовах. Для математичного моделювання використовувались максимальні значення швидкості вітру та висоти хвилі, які спостерігались за весь період досліджень акваторії Чорного моря в районі огороджувальної дамби. В межах рефракційної теорії виконано розрахунки трансформації хвиль для найбільш хвиленебезпечних напрямків і розгону вітру, а саме, північно-східного та східного напрямків вітру. Показано, що врахування вітрового нагону призводить до збільшення параметрів гравітаційних хвиль. Результати числового моделювання показали, що зі збільшенням вітрового розгону, що перевищує граничні значення, параметри хвиль виходять на незмінні значення. Ці значення залежать від батиметрії дна моря, швидкості і напрямку вітру. Виявлено, що збільшення відхилення вільної поверхні моря від незбуреного рівня суттєво залежить від вітрового нагону. Встановлено, що відносне збільшення параметрів хвилювання спостерігається вище за східним напрямком вітру, ніж за північно-східним напрямком вітру у досліджуваному районі Чорного моря.