Мета роботи - комплексний аналіз сучасного стану речей та основних проблем при взаємодії залізниць та морських портів при організації вантажних перевезень, а також можливих напрямків вирішення цих проблем. В процесі дослідження використані методи аналізу і синтезу для вивчення змісту та основних положень наукових публікацій щодо проблематики налагодження ефективної взаємодії залізничного та морського транспорту, зокрема при організації експортних перевезень, з подальшим їх порівнянням та узагальненням; методи статистичного аналізу та прогнозування для визначення існуючих та перспективних обсягів перевезень у залізнично-водному сполученні з врахуванням нерівномірності. Експорт є одним з основних джерел наповнення державного бюджету України, складаючи третину від її ВВП. Більше 60 % експортних вантажів прямують через українські порти; при цьому 75 % експортних обсягів доставляються у порти залізницею. В останні роки існуюча система взаємодії залізниць та морських портів все частіше демонструє свою неефективність, наслідком чого є збільшення термінів доставки вантажів, погіршення показників експлуатації рухомого складу, зростання собівартості перевезень. Однією з причин такої ситуації є невідповідність існуючої пропускної спроможності припортової залізничної інфраструктури сучасним умовам роботи, що характеризуються зміною економічної моделі, зміною напрямків та структури вантажопотоків, активним розвитком портових потужностей. Дієвим напрямком вирішення проблеми зменшення дисбалансу переробної спроможності портів та припортової залізничної інфраструктури є державно-приватне партнерство при реалізації відповідних інвестиційних проектів, оцінка яким повинна здійснюватись з використанням сучасних наукових підходів. Одержані в результаті дослідження результати дозволяють підвести наукове підгрунтя під подальший розвиток державно-приватного партнерства щодо розвитку залізничної припортової інфраструктури. Розвиток інфраструктури припортових залізничних станції та ділянок за рахунок державно-приватних інвестицій дозволить підвищити ефективність логістики вантажних перевезень у залізнично-водному сполученні, знизити їх собівартість і відповідно підвищити конкурентність українських товарів на зовнішніх ринках.

Нарощування випуску готової продукції підприємствами гірничо-збагачувальної галузі України - залізорудного концентрату та окатишів, що вивозиться залізничним транспортом та спрямовується одержувачам в Україні, відправляється на експорт через морські портита сухопутні переходи наштовхується на проблеми, пов'язані з функціонуванням внутрішнього залізничного транспорту цих підприємств. Це пов'язано з тим, що існуюча залізнична інфраструктура ГЗК запроектована та побудована в умовах, коли і ГЗК, і перевізник - залізниця разом з інфраструктурою та рухомим складом являлись власністю держави, хоча й підпорядковувались різним міністерствам та відомствам. У сучасних умовах актуальною є проблема зниження ризиків, пов'язаних з ефективним інвестуванням у розвиток залізничного транспорту ГЗК з метою приведення у відповідність технічного оснащення залізничного транспорту під'їзних колій підприємств галузі та обсягів перевезень. Комплексний аналіз технічного оснащення та технології роботи залізничного транспорту ГЗК, статистичний аналіз, графоаналітичне моделювання. Встановлено, що наявність на ринку залізничних перевезень значної кількості операторів вагонного парку призвела до дефіциту колійної ємності через необхідність додаткового сортування вагонів за власниками та типом вагонів, а також колій для відстою рухомого складу в очікуванні вантажних та операцій закінчення формування відправницьких маршрутів. Місячна нерівномірність відвантаження готової продукції ГЗК залежить від графіку виконання капітальних ремонтів машин з виробництва окатишів і може в окремі періоди року сягати збільшення відносно середніх значень до 23 %, що потребує відповідного планування залучення рухомого складу незалежних операторів вагонного парку. Необхідність здійснення внутрішніх перевезень сировини залізничним транспортом, пов'язана з постановкою на капітальний ремонт машин з випуску окатишів потребує в окремі періоди року залучення додаткового вагонного парку. Встановлено виникнення додаткових факторів ризику, що пов'язаний звикористанням власних вагонів тільки в окремі періоди року та складність залучення приватних магістральних вагонів через високу вартість їх використання на таких перевезеннях. Встановлено, що коливання обсягів перевезень викликає коливання робочого парку локомотивів до 25 % від робочого парку у періоді з мінімальною їх потребою. Утримання надмірного парку маневрових локомотивів, що відповідає піковим обсягам роботи призводитиме до їх неефективного використання в інші періоди року, робочий парк локомотивів, менший за розрахунковий призводитиме до виникнення ризику невиконання планових обсягів перевезень. Отримані результати можуть бути використані при розробці технологічних процесі роботи залізничного транспорту ГЗК та розрахунку технічного оснащення залізничної інфраструктури ГЗК.

Мета роботи - визначення напрямів удосконалення методів формування конструкцій колійного розвитку залізничних станцій та їх техніко-технологічної оцінки. Для визначення напрямів удосконалення методів формування конструкцій колійного розвитку залізничних станцій та їх техніко-технологічної оцінки необхідно проаналізувати відомі наукові підходи, виявити їх слабкі місця і переваги. На основі аналізу зазначених підходів розробити узагальнені процедури формування раціональних конструкцій колійного розвитку і оцінки технічних і технологічних параметрів залізничних станцій. Для розробки першої процедури необхідно обрати критерій оптимізації. Проаналізовано відомі наукові підходи до формування конструкцій колійного розвитку залізничних станцій та їх техніко-технологічної оцінки. В результаті було визначено, що найбільш ефективним способом розрахунку конструктивних параметрів залізничних станцій є застосування процедур автоматизованого проектування, ефективними способами розрахунку технологічних параметрів і оцінки проектних рішень є використання методів імітаційного моделювання. Запропоновано узагальнені процедури формування раціональних конструкцій колійного розвитку залізничних станцій та їх техніко-технологічної оцінки. Удосконалено процедури формування раціональних конструкцій колійного розвитку залізничних станцій та їх техніко-технологічної оцінки, які на відміну від існуючих базуються на визначеннівитрат залізничної станції з наростаючим підсумкомза розрахунковий період або життєвий цикл проекту. Впровадження раціональних проектних рішень забезпечить виконання заданих розмірів поїзної і маневрової роботи залізничних станцій при достатньому резерві пропускної спроможності та мінімальних витратах. Крім того, результати техніко-технологічної оцінки конструкцій колійного розвитку можуть бути основою для корегування окремих вимог, що пред'являються до конструкцій станційних горловин.

В сучасних умовах задача удосконалення систем зберігання матеріальних запасів має значну наукову і практичну значимість. При цьому характер і ступінь впливу параметрів вхідного потоку вантажів на потрібне технічне оснащення складів з позицій логістики та системного підходу вивчені недостатньо. Відсутність остаточного рішення задачі щодо розробки універсальної методики визначення раціональних технічних і технологічних параметрів складів тарно-штучних вантажів сформулювало мету дослідження, яка полягає у встановленні раціонального оснащення складського комплексу на основі імітаційного моделювання процесу його функціонування, що формалізований мережею Петрі. Представлена методика формалізації процесу функціонування транспортно-складського комплексу QPNet. Представлена методика техніко-економічного порівняння варіантів оснащення складського комплексу, в основі якої лежить використання модифікованих приведених витрат. У роботі визначені їх переваги та недоліки. На основі виконаного аналізу визначена імітаційна система для розробки моделі складського комплексу. Наведена універсальна методика визначення раціональних технічних і технологічних параметрів складів тарно-штучних вантажів з використанням імітаційної моделі складу, технологічний процес роботи якого представлено мережею Петрі. З розробленою імітаційною моделлю складу виконана серія експериментів, в результаті чого отримана сукупність техніко-експлуатаційних показників роботи складського комплексу. Отримані показники функціонування складу стали основою для визначення його раціонального технічного оснащення. Методика побудови універсальної моделі складського комплексу і техніко-економічної оцінки показників його функціонування дозволить більш точно визначати раціональну кількість технічних засобів і технічне оснащення при проектуванні нових або реконструкції існуючих транспортно-складських комплексів.

Мета роботи - постановка задачі технічного діагностування вагонів-цистерн. Використані методи формальної логіки, для опису етапів рішення задачі використані методи теорії надійності та імовірності. Виконано дослідження великого масиву даних щодо експлуатаційних показників вагонів-цистерн для перевезення зріджених газів парку підприємства хімічної промисловості України. Отримані результати технічного огляду вагонів-цистерн. Сформована гіпотеза про можливість підвищення ресурсу вагонів-цистерн промислового парку для подальшої їх експлуатації. Висунута пропозиція розглядати останню стадію життєвого циклу як стадію "Поновлення життєвого циклу та рециклінг", яка не визначена у ДСТУ. Вона має в альтернативній формі представляти етапи "утилізація", "модернізація", "модифікація" та "рециклінг", що буде відповідати сучасним технологіям в масштабах світового управління будь-якими ресурсами. Виконана постановка задачі дослідження, яка визначає головне завдання - можливість підвищення ресурсу вагонів-цистерн експлуатаційного парку промислового підприємства з використанням методів технічної діагностики. Рішення поставленої задачі за визначенням технічного стану вагонів-цистерн надає можливість промисловому підприємству обгрунтовано експлуатувати рухомий склад на протязі прогнозованого періоду.

Мета роботи - аналіз проблеми якісного функціонування міської пасажирської транспортної системи м. Марганець з метою розробки пропозицій з поліпшення якості транспортного обслуговування населення. Для визначення ємностей районів по відправленню і прибуттю пасажирів використовувався табличний метод. При розробці топологічної схеми використовувалася теорія графів. Для розрахунку матриці міжрайонних кореспонденцій була використана гравітаційна модель Виконано аналіз сучасного стану існуючої маршрутної транспортної мережі м. Марганець; розроблена топологічна схема міста; представлена характеристика діючих міських маршрутів; визначені ємності транспортних районів, розрахована матриця міжрайонних кореспонденцій; виконано оцінку діючої маршрутної мережі, сформована вихідна маршрутна мережа; визначені витрати часу на підхід до зупиночних пунктів. Виконане дослідження процесу перевезення пасажирів по транспортній мережі м. Марганець дозволить розробити пропозиції щодо вдосконалення пасажирської маршрутної мережі для підвищення якості транспортного обслуговування населення міста. Практична значимість роботи полягає в тому, що розробка раціональної пасажирської маршрутної мережі дозволить поліпшити якість транспортного обслуговування населення м. Марганець, зменшити витрати часу пасажирів на підхід до зупиночних пунктів та підвищити якість обслуговування пасажирів.

Предложена методика и результаты расчетов рационального расстояния между станциями при организации смешанного скоростного пассажирского и грузового движения поездов при различных сочетаниях скоростей движения и расположения в графике поездов различных категорий. Методика. Предлагается методика расчета минимально допустимого расстояния между станциями обгона поездов при различных схемах пропуска поездов по железнодорожному участку. Расчеты рациональных расстояний выполнены на примере железнодорожного направления Москва-Брест. Минимально допустимое расстояние между станциями обгона поездов расчитывалость при условиях функционирования четырехзначной автоблокировки и максимальной скорости движения пассажирских поездов 250 км/ч. Установлены схемы обгонов поездов различных категорий, для каждой схемы определен период графика движения поездов (ГДП). Рассчитаны минимально допустимые расстояние между станциями обгона поездов в зависимости от схем пропуска пассажирских и грузовых поездов.С помощью имитационного анализа установлено влияние количества поездов различных категорий на минимальные расстояния между станциями обгона при организации смешанных пассажирских и грузовых перевозок между Брестом и Москвой со скоростями до 250 км/ч. Результаты. В случае смешанных пассажирских и грузовых перевозок со скоростью 250 км/ч оптимальное расстояние между станциями обгона на направлении Брест-Москва должно составлять около 35 км. С целью эффективного использования существующей инфраструктуры и обеспечения максимальной пропускной способности предложено варьировать скорости движения менее приоритетных категорий поездов. Научная новизна. Оптимальное расстояние между станциями обгона поездов на участке зависит от соотношения ходовых скоростей движения поездов различных категорий, а также от реализуемых в графике схем пропуска поездов. Увеличение или уменьшение расстояния между станциями обгона при условии сохранения установленных ходовых скоростей движения снижает наличную пропускную способность участка. При перевозке смешанных пассажирских и грузовых поездов оптимальное расстояние между станциями можно определить исходя из количества поездов и их ходовых скоростей. Практическая значимость. Предложен метод оценки оптимального расстояния между станциями обгона, использование которого при увеличении ходовых скоростей движения пассажирских поездов на существующей железнодорожной линии до 250 км/ч обеспечит эффективное использование пропускной способности железнодорожных участков.

Мета роботи - розробка та удосконалення системних методів побудови розв'язків інженерних задач. Наведено методичний підхід вирішення складних інженерних завдань на основі застосування методу системного аналізу. Показана необхідність проведення попередньої оцінки повноти вихідних даних для побудови математичної моделі задачі. На стадії постановки проблеми відбувається конкретизація постановки задачі з метою встановлення мети дослідження. В результаті системного аналізу функціональних особливостей досліджуваного об'єкта визначаються основні параметри та їх взаємозв'язок, а також встановлюються значення цих параметрів, що характеризують початковий стан досліджуваного об'єкта. Необхідно з'ясувати суть завдання і сформулювати його так, щоб знайдене рішення було ефективним і могло бути отримано за допомогою існуючих засобів і в реальні терміни. На основі даних проведеного аналізу визначається мета вирішення інженерної задачі і формулюється відповідна постановка за формою: вихідні дані; параметри; величини, що підлягають визначенню. Встановлені функціональні зв'язки між основними параметрами об'єкта і діючими на нього факторами, описуються математичними співвідношеннями і рівняннями включеними в математичну модель, з урахуванням визначального впливу параметрів задачі на стан об'єкта. Таким чином, отримуємо математичну постановку задачі, побудова розв'язку якої дозволяє встановити параметричну залежність стану об'єкта для різних значень параметрів. Достовірність отриманих результатів та придатність обраного методу розв'язання має підтверджуватися їх тестуванням та ретельним аналізом. На основі сформульованого підходу проведено оцінки та запропоновано відповідні технологічні операції вирішення інженерної задачі зняття з мілини танкера "Delfi" в акваторії Одеського побережжя Чорного моря. Визначено доцільність подальшого удосконалення технології застосування запропонованого підходу для задач проектування і індустріальної розробки програмно-технічних комплексів.

Моделювання на сьогодні є одним із популярних методів досліджень, пов'язаних із підвищенням ефективності функціонування підрозділів залізничного транспорту, бо модель - замісник оригінального об'єкту, який допомагає вивчати його властивості. Відповідність результатів, отриманих за допомогою мо-делі, поведінці реального об'єкту є важливим питанням для моделювання, тому перевірка на адекватність є невід'ємною частиною даного процесу. Мета статті - представлення методики перевірки адекватності моделі визначення раціональних капіталовкладень за позиціями сталого розвитку. Методика. Для моделей залежності функції еластичності капіталовкладень за напрямками сталого розвитку від характеристик попиту на послуги підрозділів проведена перевірка на адекватність на основі критерія Фішера. Для чого була сформована нуль-гіпотеза про рівність дисперсії неадекватності та дисперсії експерименту. Результати. Перевірка моделей на адекватність показала, що залежності функцій еластичності капіталовкладень за напрямками сталого розвиткувід параметрів попиту на послуги адекватно описують екс-периментальні результати. Практична значимість. Виконана перевірка адекватності моделей підтвердила доцільність практичного використання моделей при управлінні підрозділами залізничного транспорту залежностей функцій еластичності капіталовкладень за напрямками сталого розвитку від характеристик попиту на послуги підрозділів.

Мета роботи - дослідження інформаційних аспектів діяльності автотранспортного підприємства, побудова комунікаційної мережі всередині підприємства, яке прагне максимально повно задовольнити запити суспільства щодо перевезення вантажів і пасажирів. Дослідження виконано з використанням теорії графів - одного із великих розділів дискретної математики, що широко застосовується в рішенні економічних і управлінських завдань. За допомогою цих методів знаходиться мінімальний шлях в інформаційній мережі. Від якості та своєчасності інформації, що надходить в прямому і зворотньому напрямках, залежить якість управління окремими об'єктами автотранспортної системи, а також можливість її узгодженого функціонування з метою максимально повного задоволення запитів суспільства з перевезення вантажів і пасажирів. Досліджено впровадження інформаційних технологій на транспорті, які використовуються на всіх етапах отримання, зберігання, обробки і передачі інформації, що повинні повною мірою забезпечувати своєчасність і високу якість інформаційної підтримки при прийнятті управлінських рішень на всіх рівнях автотранспортної системи. Загальні принципи побудови і функціонування автотранспортних систем аналізуються через призму реалізованих в них інформаційних процедур і виникаючих інформаційних потоків. Встановлено, що більша частина загального обсягу оброблюваної в компанії інформації може становити інформація, необхідна для управління і контролю логістичних операцій. Оскільки автотранспортна система є територіально-розподіленою, сучасний фахівець повинен володіти методами просторового аналізу, заснованими на геоінформаційних технологіях. Досліджено розбудову інформаційно-комунікаційної інфраструктури нової транспортної компанії, що планує займатись перевезенням вантажів автомобільним транспортом. Компанія буде надавати такі послуги, як перевезення вантажів, транспортно-експедиторські послуги, відслідковування вантажів, страхування вантажів,проведення розрахунків щодо постачання вантажів, розвантаження-завантаження вантажів. Для оптимального розміщення мережі компанії використано теорію графів. Побудовано найоптимальнішу комунікаційну мережу, що сполучає різні відділення компанії, а саме, відділ перевезень, канцелярію, бухгалтерію, планово-економічний відділ, юридичний відділ, механічний відділ, відділ комунікацій, відділ кадрів. Використання метода побудови оптимальної комунікаційної мережі на автотранспортному підприємстві. Даний метод можна використати на будь-якому транспортному підприємстві, що починає свою діяльність, для побудови комунікаційних зв'язків між будь-якими відділеннями компанії. При цьому дані зв'язки будуть оптимальними.

У сучасних умовах функціонування ринку транспортних послуг основним завданням клієнтоорієнтованого перевізника є якісне забезпечення потреб клієнтури в перевезеннях вантажів з урахуванням сучасних технологій та світового досвіду. Мета роботи - аналіз існуючих проблем і перспектив організації контрейлерних перевезень та оцінка ефективності використання даної технології в Україні на прикладі одного з найбільш потенційних маршрутів. Під час виконання дослідження використані методи аналізу та синтезу для вивчення основних положень наукових публікацій щодо світового досвіду організації контрейлерних перевезень, методи визначення тарифів на вантажні перевезення та техніко-економічні розрахунки за обраними варіантами. Україна має значний потенціал щодо розвитку комбінованих перевезень, зокрема, у міжнародному сполученні. Однією з найбільш ефективних і перспективних технологій комбінованих перевезень в світі є контрейлерні перевезення. Виконано порівняльну оцінку витрат вантажовідправників на перевезення вантажів за різними технологіями між терміналами Дніпро-Ліски і Чоп. Одержані результати дозволяють підвести наукове та економічне підгрунтя щодо вибору доцільних варіантів комбінованих перевезень вантажів. Отримані результати аналізу ефективності використання контрейлерної технології з врахуванням існуючих тарифів і конкуренції з автомобільним транспортом на конкретному логістичному маршруті можна застосувати для попередньої оцінки та прийняття рішення щодо застосування різновидів комбінованих перевезень як альтернативи до прямих автомобільних чи залізничних перевезень вантажів.

Перевезення негабаритних і великовагових вантажів вважається однією з найважливіших транспортних послуг, яка приносить найбільші прибутки. Для цього потрібна потужна техніка і підготовлені висококваліфіковані спеціалісти. Сучасна система організації перевезень передбачає приймання та видачу дрібних відправок великовагових вантажів на вантажних дворах та майданчиках, в процесі чого кожна відправка може декілька разів перевантажуватись на вантажних майданчиках. Незважаючи на відносно середні відстані перевезення всередині України, кількість переробок може досягати 3 разів, а час знаходження на таких майданчиках - декількох діб. Тому збільшення строків доставки великовагових дрібних відправок виникає за рахунок тривалого їх знаходження на вантажних майданчиках. Першорядне значення для поліпшення організації перевезень великовагових вантажів дрібними відправками має вдосконалення технології вантажних майданчиків і їх технічного оснащення. Комплексний аналіз технічного оснащення та технології роботи пунктів переробки великовагових вантажів на залізничному транспорті, статистичний аналіз, математична теорія управління запасами, методи кореляційного аналізу. Проведений аналіз технології та технічного оснащення пунктів переробки великовагових вантажів, надані рекомендації по їх покращенню. Вивчений характер надходження транспортних засобів до вантажного фронту, досліджений режим використання навантажувально-розвантажувальних машин і надана методика оптимізації технічного оснащення вантажного фронту. Удосконалена методика визначення оптимальної місткості майданчиків для великовагових вантажів. Виконані дослідження показали, що є резерви у вдосконаленні перевезень вантажів великоваговими дрібними відправками за рахунок розробки та застосування оптимальної технології. Основним напрямом у скороченні простою вагонів є оптимізація процесів переробки великовагових вантажів: збільшення потужності технічного оснащення, вдосконалення системи оперативного планування та управління роботою пунктів переробки великовагових вантажів. Застосування методики дозволяє оцінити різні варіанти технічного оснащення за приведеними витратами, розрахувати оптимальну ємність пунктів переробки місцевих та транзитних великовагових вантажів з використанням математичної теорії управління запасами та методів кореляційного аналізу. Завдання щодо складання оптимального оперативного плану сортування великовагових вантажів зведено до транспортної задачі лінійного програмування і вирішується за допомогою обчислювальної техніки.

Представлено результати досліджень завдань дискретного оптимального планування широкого кола виробничо-технологічних, логістичних та інших сервісних процесів. В основу методів планування покладено нові інтелектуальні процедури упорядкування (ІПУ) послідовностей елементів (замовлень), що реалізуються засобами конструктивного моделювання. Призначення процедур - підвищення ефективності отримання упорядкування замовлень з урахуванням складності операцій формування, а також обмежень на ресурси. Розглянуті моделі та методи застосування ІПУ, що орієнтовані на процеси розформування-формування (РФ) багатогрупових залізничних составів (БГС) на сортувальних станціях. Формально такі процеси представлені новими моделями упорядкування мультипослідовностей замовлень з урахуванням складності операцій (УМПСО). При пошуку оптимальних рішень використані моделі асоціативної пам'яті Хеммінга, які дозволяють класифікувати поточні ситуації процесів УМПСО. В них кожному класу визначених станів (з урахуванням неповноти та збурення даних) відповідає один або кілька раціональних операторів із числа можливих. Процедури іПУ зменшують кількість варіантів аналізу та підвищують чисельну ефективність методу оптимізації мультипослідовностей замовлень. Приведені формалізація багатошарових конструктивних моделей процесів УМПСО, інтелектуальні процедури для методів їх реалізації, виконано формування процедури класифікації операцій на основі моделей нейронних мереж Хеммінга. При цьому також розроблено удосконалену структуру інформаційної технології РФ з використанням інтелектуальних процедур, наведені приклади їх застосування.

В сучасних умовах Україна, маючи розгалужену залізничну мережу та розвинену інфраструктуру морських портів, розташованих на її чорноморському узбережжі, стає сполучною ланкою в нових маршрутах доставки вантажів в напрямку Китай-ЄС. Перевезення великих партій вантажів у вказаному напрямку, як правило, здійснюється у контейнерах морським транспортом. При цьому такі перевезення характеризуються з одного боку порівняно низькою вартістю, а з іншого - достатньо тривалими термінами доставки. Альтернативним варіантом є перевезення у залізнично-водному сполученні, що дозволяє при помірному підвищенні вартості досягти суттєвого скорочення термінів доставки вантажів. Економічна привабливість такої схеми транспортування суттєво залежить від показників роботи поромних переправ на Каспійському та Чорному морі. В цьому зв'язку метою даної роботи є підвищення ефективності міжнародної поромної переправи за рахунок удосконалення її логістичного забезпечення на берегових поромних комплексах. Для досягнення поставленої у роботі мети використані методи статистичного аналізу для визначення обсягів та структури поромних перевезень; методи імітаційного моделювання для визначення ефективних варіантів завантаження поромів; теорія маневрової роботи для оптимізації процесу підбору вагонів згідно з визначеним каргопланом. Виконано аналіз вимог до завантаження порому та розроблено комп'ютерну модель, що дозволяє отримати допустимі варіанти розподілення вагонів по його палубам (каргоплан). На основі отриманих варіантів каргоплану виконано моделювання процесу формування багатогрупних составів комбінаторним та розподільчим методами. За результатами моделювання дано рекомендації щодо вибору ефективного методу формування составів та потрібної кількості допустимих варіантів каргоплану. Удосконалено методику визначення ефективного каргоплану завантаження порому, що на відміну від існуючої враховує процес формування составів вагонів для подачі на пором. Отримані результати можуть бути використані для підвищення ефективності управління міжнародними вантажними перевезеннями у змішаному залізнично-водному сполученні.

Україна входить у п'ятірку найбільших світових виробників зернових культур. Значна частина зернових експортується. Традиційно зернові вантажі йдуть на експорт через західні сухопутні переходи та морські порти Чорного та Азовського морів, причому основна частина експорту зернових прямує через порт Миколаїв та порти Великої Одеси. Залізничний транспорт забезпечує доставку в порти-експортери до 2/3 загального обсягу перевалки зернових у портах. Зважаючи на значну кількість операцій у загальному технологічному процесі обробки вагонів із зерновими вантажами в портах, потрібна потужність технічного оснащення залізничного транспорту (кількість колій, локомотивів, вагових пристроїв, тощо) відіграє суттєву роль у тривалості процесу перевалки і загальних експлуатаційних витратах. У цьому зв'язку встановлення потрібної кількості колій для обслуговування вантажопотоку зернових на експорт є актуальною задачею. Комплексний аналіз технічного оснащення та технології роботи залізничного транспорту зернових терміналів у морських портах, статистичний аналіз, графоаналітичне моделювання. На підставі обробки статистичних даних про затримки вагонів через комерційні браки із зерновими вантажами у морському порту виконано умовний поділ затриманих вагонів за причиною та, як наслідок, тривалістю затримки вагонів на довготривалі та короткотривалі. Встановлено характеристики випадкових величин тривалості затримки вагону та отримано залежності кількості затриманих вагонів від величини загального вагонопотоку із зерновими вантажами, що поступає у перевалку. Для короткотривалих затримок це поліноміальна залежність другого ступеню, для довготривалих характерною є експоненційна залежність. На підставі досліджень встановлено додаткову колійну ємність для відстою затриманих вагонів та розроблено рекомендації стосовно кількості таких колій та їх довжини. На підставі нормування тривалості маневрових операцій із затриманими вагонами встановлено додатковий потрібний робочий парк маневрових локомотивів для обслуговування затриманих вагонів та розроблено рекомендації із розташування вагонних ваг для комерційного зважування вагонів при виконанні операцій технологічного процесу обробки вагонів із зерновими вантажами в порту. Отримані результати можуть бути використані при встановленні кількості колій та загальної колійної ємності зернових терміналів у морських портах. Тривалість додаткових маневрових операцій з обслуговування затриманих вагонів дозволяє уточнювати розрахунки потрібного локомотивного парку зернових терміналів.

Совершенствование подходов и методов расчета и проектирования энергоэффективных сортировочных горок железнодорожных станций с учетом механизации их тормозных позиций на основе применения современных вагонных замедлителей, в т.ч. энергоэффективных конструкций. Исследование выполнялось с использованием методов теории горочных расчетов в сочетании с инструментами математической статистики и теории вероятностей. Оценка возможного экономического эффекта осуществлялась на основе технико-экономических расчетов по критерию приведенной экономии годовых затрат. Выполнена оценка прогнозируемой величины скорости движения ОХБ при входе на тормозные позиции при расчете их потребной мощности. Предложен адаптивный подход к расчету потребной мощности 1-й и 2-й тормозных позиций на спускной части сортировочных горок. Выполнена проверка условия технологической надежностии "живучести" системы регулирования скоростей движения отцепов при скатывании с сортировочной горки с учетом действия вероятностных факторов. Определены экономический эффект при снижении потребности в вагонных замедлителях для тормозных позиций горок, а также показатели энергоэффективности работы сортировочных комплексов. Полученные важные научные и практические результаты по обоснованию сокращения энергоемкости и повышению энергоэффективности работы сортировочных станций могут быть использованы как для разработки проектов новых, так и для обследования параметров существующих сортировочных комплексов, в том числе и с немеханизированными горками.

Обгрунтовано рішення про співпрацю з суб'єктами ринку транспортних послуг при виконанні зовнішньоторговельних операцій на основі оцінки надійності логістичного ланцюга та тривалості доставки товару на різних маршрутах. Дана розробка дозволить вантажовласникам та іншим стейкхолдерам приймати управлінські рішення на етапі планування доставки товару і оптимізувати всі процеси, пов'язані з митно-логістичним обслуговуванням. Оцінка надійності чотирьох типів логістичних ланцюгів виконувалася на основі імітаційної моделі, розробленої в програмному середовищі GPSS з використанням методу статистичних досліджень. Замовниками митно-логістичних послуг висувається до суб'єктів ринку транспортних послуг завдання виконання зовнішньоторговельних операцій з дотриманням найвищого рівня якості та надійності обслуговування при мінімізації вартісних та часових показників доставки товару. Запропонована методика дозволяє визначити імовірність своєчасного виконання доставки товарів за різними напрямками перевезень та визначити надійність досліджуваного процесу. Отримані результати моделювання дозволять розробити пропозиції та рекомендації для замовників митно-логістичних послуг щодо вибору оптимального типу логістичного ланцюга з урахуванням його впливу на тривалість та надійність доставки товару. Запропонована методика дозволить суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності формувати логістичні ланцюги, враховуючи наявні власні ресурси та потребу в застосуванні послуг інших підприємств для виконання доставки товару у міжнародному сполученні. При цьому ефективність функціонування логістичного ланцюга може додатково оцінюватися тривалістю та надійністю виконання зовнішньоторговельної операції.

Розроблено метод оцінки пропускної спроможності гаражів розморожування транспортної системи промислового підприємства. В процесі дослідження використані методи аналізу і логіки, для оцінки науково-технічних публікацій, які стосуються розробки та розрахунків пропускної спроможності технічних пристроїв вантажних станцій і розвантажувальних комплексів. Розроблений метод базується на зіставленні наявної і потрібної пропускної спроможності гаражів розморожування великих розвантажувальних комплексів промислових підприємств. При проведенні досліджень обгрунтована потрібність введення в модель коефіцієнту резерву пропускної спроможності гаражів розморожування у зв'язку з впливом динамічних факторів. Розроблений метод оцінки пропускної спроможності дозволяє оптимально, комплексно синхронізувати роботу гаражів розморожування та розвантажувального комплексу з переробних спроможностей і таким чином підвищити ефективність управління роботою транспортної системи промислового підприємства.

Мета роботи - комплексний аналіз технічних та технологічних параметрів припортових залізничних станцій України як ключових елементів припортової інфраструктури, що забезпечують безпосередню взаємодію залізничного транспорту з морськими портами. В процесі дослідження використані методи аналізу і синтезу для вивчення змісту та основних положень наукових публікацій щодо проблематики організації ефективної роботи припортових станцій, з подальшим їх порівнянням та узагальненням; методи статистичного аналізу для дослідження та систематизації технічного оснащення припортових станцій. Більше 60 % експортних вантажів прямують через українські порти; при цьому 75 % експортних обсягів доставляються у порти залізницею. В даний час в наслідок зміни умов функціонування економіки та транспортної системи України спостерігається дисбаланс між потужностями портів та припортової залізничної інфраструктури з переробки вантажопотоків. Виконаний аналіз технічного оснащення дев'яти припортових станцій Чорноморського регіону. На основі аналізу встановлено, що пропускна здатність більшості станцій не відповідає перспективним, а по деяким станціям - і фактичним, обсягам роботи. Зокрема по деяким станціям є недостатньою ємність колійного розвитку; суттєвою проблемою є також низька ефективність маневрових засобів. Дієвим напрямком вирішення проблеми зменшення дисбалансу переробної спроможності портів та припортової залізничної інфраструктури є державно-приватне партнерство при реалізації відповідних інвестиційних проектів, оцінка яких повинна здійснюватись з використанням сучасних наукових підходів. Авторами систематизовано існуюче технічне оснащення припортових станцій України з точки зору його достатності для забезпечення існуючих та перспективних обсягів перевезення. Одержані результати дозволяють підвести наукове підгрунтя під подальше дослідження щодо оцінки пропускної спроможності припортових залізничних станцій та ефективності інфраструктурних проектів, спрямованих на її підвищення.

На етапі розробки сучасних інформаційних систем керування процесом розформування составів на сортувальних гірках головною задачею залишається встановлення таких умов скочування кожного відчепа составу, при яких виконуються встановлені вимоги безпеки розпуску, а також вимоги схоронності вагонів та вантажів у них. Встановлення таких режимів скочування беззаперечно є достатньо складною оптимізаційною задачею, вирішенням якої займається велика кількість науковців. У зв'язку з цим можна вважати, що вказана задача залишається актуальною, тому метою даної дослідницької роботи є визначення таких режимів гальмування відчепів состава, при яких забезпечується їх надійне розділення при скочуванні від вершини гірки до сортувальних колій. Для виконання досліджень процесу розформування составів на сортувальній гірці було використано метод імітаційного моделювання, а для пошуку режимів гальмування відчепів розрахункової групи використано комплексний метод Бокса. Досліджено умови розділення відчепів розрахункової групи состава, а також розроблено ітераційну процедуру оптимізації режимів гальмування всіх відчепів состава, яка дозволяє забезпечити максимальне значення мінімального інтервалу в розрахунковій групі. При цьому вказана процедура враховує інтервали між відчепами як на стрілках, так і на уповільнювачах гальмових позицій спускної частини гірки. Встановлено, що при визначенні режимів гальмування відчепів состава необхідно враховувати можливі розділення відчепів на всіх елементах спускної частини гірки - стрілках і уповільнювачах. Формалізовано і вирішено задачу пошуку оптимальних режимів гальмування всіх відчепів состава, які, в свою чергу, дозволяють забезпечити надійні умови розділення суміжних відчепів на стрілочних переводах і гальмових позиціях спускної частини гірки. Розроблений метод може бути використаний при дослідженні сортувального процесу, а також у системах автоматизації розформування составів на сортувальних гірках при визначенні режимів гальмування відчепів.