Основні положення дисертації розкривають ті аспекти організаційної системи торгівлі Візантії за епохи переходу від пізньої античності до середньовіччя, які зрідка приваблювали увагу спеціалістів або відрізняються суперечністю трактовок. Зібрані матеріали дозволяють по-новому подивитись на устале уявлення про кризове, дезурбанізаційне становище візантійського ранньосередньовічного суспільства. Вивчення всього континуума та інфраструктури місць торгівлі (ринкових майданів, торговельно-ремісничих кварталів та рядів, майстерень, крамниць, готелів, складів, ярмарок та ін.) говорить про їх розвинутість, вказує на порівняно високий рівень механізмів обміну, що проходили довгу, поступову перебудову на новий лад. Простежується зв'язок цих змін з просторовими структурами господарства греко-римського міста перших віків н.е. і робиться висновок про континуїтетний характер протікаючих процесів.